Фінансова стійкість комерційного банку
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?ів з юридичного погляду може проводитись двома способами: шляхом злиття капіталів банків-учасників обєднання; шляхом поглинання дрібних банків найбільшим банком-учасником обєднання. При обєднанні банків проводиться розрахунок таких головних показників діяльності: доходи на акцію, ринкова ціна акції, операційний і фінансовий леверідж та ін. Можна виділити такі основні організаційні етапи обєднання банків: 1) розраховуються нетто-капітали кожного банку учасника обєднання шляхом віднімання від фактичного обсягу капіталу банку сумнівних і безнадійних активів та позабалансових зобовязань; 2) визначається загальний обсяг статутного фонду новостворюваної установи, який дорівнює сумі нетто-капіталів усіх банків-учасників обєднання; 3) здійснюється обмін акцій новоствореної установи на акції банків-учасників. Для цього для кожного банку розраховується коефіцієнт обміну, який отримують шляхом ділення суми нетто-капіталу відповідного банку на суму статутного капіталу новостворюваної установи; 4) проводиться консолідація балансів банків-учасників обєднання.
Створення обєднаного банку передбачає централізацію певних функцій банку в Центральному апараті новоствореної фінансово-кредитної установи. Враховуючи діючу практику, доцільно централізувати казначейські функції, управління активами та пасивами банку, аналіз кредитних ризиків, надання гарантій, ведення єдиного коррахунку в НБУ, випуск власних цінних паперів, надання загальних звітів НБУ. У той же час такі функції, як розрахунково-касове обслуговування клієнтів, визначення власної тарифної політики, кредитування в межах встановлених центральним апаратом лімітів та інші операції, безпосередньо повязані з обслуговуванням клієнтів, доцільно не централізувати, а делегувати виконання їх філіалам новоствореного банку.
А тепер розглянемо головні перешкоди, що можуть виникнути при обєднанні дрібних банків. Це насамперед проблема поєднання інтересів акціонерів банків, які мають утворити нову фінансово-кредитну установу. Навряд чи хто-небудь із власників окремих банків захоче свідомо піти на втрату контролю над своєю власністю заради невеличкої частини акцій в обєднаному банку. Тому на початковому етапі злиття банків слід значну увагу приділити саме питанням юридичної форми організації нової фінансово-кредитної установи, врахуванню інтересів головних акціонерів, що мають увійти до складу нового банку, утворенню його наглядової ради, розподілу владних повноважень з приводу обрання та ротації його керівних органів тощо.
Другим питанням, що потребує детального опрацювання, є визначення джерел фінансування перехідного періоду, порядку та напрямків використання їх. Досвід злиття іноземних банків показує, що подібні кампанії можуть дозволити собі лише достатньо фінансове потужні установи. Залучення значного кола спеціалістів з аудиту, юристів, незалежних експертів з питань злиття компаній для виконання всього комплексу організаційних процедур, емісія нових акцій (у разі якщо новоутворення буде мати форму акціонерного товариства), розподіл, облік та зберігання їх, синхронізація компютерних мереж, уніфікація внутрішніх документів лише частина статей витрат, що очікують нову обєднану банківську установу.
При злитті банків значну увагу слід зосередити на тому, як це вплине на менеджмент обєднаного банку, адже успіх фінансово-кредитної установи значною мірою залежить від її менеджменту. Якщо менеджери банків-учасників обєднання не зможуть працювати у злагоді, то є небезпека втрати кращих управлінців.
Історія свідчить, що злиття банків мало різні наслідки як позитивні, так і негативні. Та все ж загальна світова тенденція показує, що злиття банків відбуватиметься й надалі. Усе більше уваги приділяється меті обєднання: максимізації доходів усіх учасників обєднання.
Зваживши всі плюси та мінуси злиття банків, можна зробити висновок, що для сучасної банківської системи України і економіки України в цілому і перспектива створення нового обєднаного банку є, безумовно, позитивною. За умови успішного обєднання банків слід очікувати стабілізаційного ефекту, підвищення рівня капіталізації банківської системи та започаткування нового етапу в розвитку банківського середовища в Україні.
1.4 Загальна характеристика ХФ АКБ ПравексБанк
В умовах перехідної пострадянської економіки, коли ще тільки формувалися передумови істинно ринкових відносин 29 грудня 1992 року АКБ Правекс Банк одержав реєстрацію в Національному банку України. З самого початку своєї діяльності ХФ АКБ Правекс Банк обрав шлях опори й орієнтації на рядового клієнта будь то звичайний громадянин чи створене їм же комерційне підприємство. Банк ніколи не представляв великі фінансово промислові угруповання і ніколи не вплутувався в олігархічні війни по перерозподілу власності. Він йшов по шляху істинно ринкового розвитку, зробивши ставку на малий і середній бізнес нової формації, який зароджувався у той час, на звичайного громадянина, що хотів би забезпечити надійну оборонність своїх заощаджень і захиститися від невтримної інфляції. Це був дуже важкий вибір, оскільки припускав безумовну довіру, а в ті далекі перебудовані роки, як, власне, і сьогодні, ця якість є дуже рідким і особливо коштовним товаром. Завоювати цю довіру в той час було дуже непростою задачею, але банк пройшов цей шлях суспільного