Фінансова політика у сфері видатків бюджету України
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
тез варто зробити певні висновки:
Державний бюджет є основним кошторисом держави, виконує дві функції - контрольну і розподільну;
Державний бюджет відображає участь держави у розподільчих відносинах, а саме ту її ланку, яка пов'язана із формуванням і використанням основного централізованого фонду грошових коштів;
Державний Бюджет як фінансовий план спрямовує фінансову діяльність держави, визначає її фінансові можливості і пріоритети, за своєю формою є балансом з відображенням доходів і видатків;
бюджет впливає на економічні процеси через бюджетну політику, бюджетний механізм.
Таким чином, Держбюджет займає одне з провідних місць в системі регулювання економіки, оскільки є основним фінансовим планом держави, документом де зазначаються напрямки діяльності держави і джерела їх фінансування, а також регулює розподільчі відносини в країні між державою й суспільством.
Розділ 2. Державний бюджет України як фінансова основа регулювання економіки
2.1 Планування й виконання дохідної частини Державного бюджету в механізмі бюджетного регулювання економіки
Доходи Державного бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Згідно Бюджетного кодексу вони включають: „усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти) [2, ст. 2].
Планування доходів є важливою складовою бюджетного процесу, адже це є основою для своєчасного та обґрунтованого складання бюджету. Основними елементами планування доходів є база оподаткування та ставка податку. Від рівня визначеності цих елементів залежить рівень обґрунтованості і визначеності планових сум податків, зборів та інших обовязкових платежів. Складність цього процесу полягає у імовірнісному характері планів, адже ніхто наперед, навіть при детальному й професіональному аналізі, не може вказати точні суми майбутніх доходів.
Доходи Держбюджету України поділяються на: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) офіційні трансферти; 5) цільові фонди. Розглянемо основні наповнювачі бюджету - податкові і неподаткові надходження.
Основні доходи Державного бюджету України складають податкові надходження. За минулі роки їх рівень досягав 80-85 % від всіх доходів бюджету, а за Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік рівень податкових надходжень складає лише 75 % [див. 3, дод. № 1]. Це свідчить про неоптимальну структуру доходів бюджету, адже при ній податкові надходження мають досягати 90-95 %. Розглянемо динаміку й структуру податкових надходжень за останні пять років (див. дод. 1, табл. 1.1 - 1.3). Основними серед податкових надходжень залишаються три види податків і обовязкових платежів - ПДВ, податок на прибуток підприємств та акцизний збір. Їх частка серед всіх податкових надходжень за останні пять років (планові показники) становила в середньому відповідно 48,3 % 28,6 % та 11,5 %, а частка в загальних доходах - 34 %, 20 % та 8 %. Фактично за 2003 - 2007 рр. спостерігалась тенденція така: ПДВ, податок на прибуток, акцизний збір - відповідно 30 %, 22 %, 7 % в загальних доходах. Аналізуючи вищенаведену інформацію про фактичні показники та дані у дод. 1 спостерігаються тенденції: 1) до збільшення частки ПДВ в структурі податкових надходжень до бюджету та й всіх доходів загалом; 2) до зменшення частки податку на прибуток; 3) до зменшення частки акцизного збору. Це говорить: про недоліки в податковій політиці держави, про ненормальну фінансову ситуацію, адже зі зменшенням ролі податкових надходжень зростає роль інших джерел доходів, зокрема від приватизації, що свідчить про розподіл не національного доходу, а національного багатства (див. п. 1.1). У цілому частка податкових надходжень за останні 5 років поступово зменшується.
Наступне джерело доходів - неподаткові надходження. Згідно Бюджетного кодексу „неподатковими надходженнями визнаються: 1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; 3) надходження від штрафів та фінансових санкцій; 4) інші неподаткові надходження [2, ст. 9]. Аналізуючи неподаткові надходження, слід зазначити, що при плануванні цього виду доходів в останні 5 років спостерігається тенденція до їх зменшення (див. додаток 2) з 29 до 20 % в структурі доходів Держбюджету. Фактично за 2003-2007 рр. частка неподаткових надходжень знизилась з 28,7 % до 25,3 %. Це свідчить про непродуману політику у сфері приватизації, рентної політики (видобування нафти й газу в України) та у сфері відрахувань від плати за транзит нафти й газу українською територією.
Перейдемо до другої частини питання - виконання дохідної частини Держбюджету. Відомо, що основою успішного виконання бюджетів є своєчасне і повне надходження всіх доходів, яке забезпечується раціонально організованою системою їх стягнення. Система мобілізації доходів повинна забезпечити рівномірне, регулярне, стійке надходження коштів на рахунки бюджету. Для характеристики якості планування й виконання доходів Держбюджету України порівняємо планові й фактичні показники доходів за декілька років (див. рис. 2.1).
*Дані для обрахунку взято із Бюлетеня НБУ
**Значення подано за січень - грудень 2007 р
Характеризуючи рисунок 2.1, перше, що кидається в очі - це значні ро?/p>