Фiлософськi iдеi Л. Витгенштейна
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
Фiлософськi iдеi Л. Витгенштейна
Справжнiм духiвником неопозитивiзму був Л. Витгенштейн (1889-1951). Народився вiн в Австрii. По утворенню iнженер. Займався теорiСФю авiацiйних двигунiв i пропелерiв. Математичний аспект цих дослiджень залучив його увагу до чистоi математики й до фiлософii математики. Вiн познайомився з роботами Фреге й Рассела по математичнiй логiцi. У результатi Витгенштейн направився в Кембридж i в 1912-1913 р. працював з Расселом.
Рассел у своiх спогадах розповiдаСФ, що Витгенштейн часто приходив до нього додому по вечорах i, не говорячи нi слова, годинами ходив перед ним по кiмнатi. Рассел розповiдаСФ також, як Витгенштейн один раз запитав його, чи вважаСФ Рассел його здатним до фiлософii. Рассел попросив написати йому що-небудь. Коли Витгенштейн принiс йому написане, те Рассел, прочитавши першу фразу, дав позитивну вiдповiдь на його питання. Вiн не повiдомляСФ, яка це була фраза. Але можливо, що це був початок Логiко-фiлософського трактату: Мир СФ все те, що маСФ мiiе.
Пiд час першоi свiтовоi вiйни Витгенштейн служив в австрiйськiй армii й зрештою потрапив у полон. У полонi вiн, видимо, i закiнчив Логiко-фiлософський трактат, опублiкований у Нiмеччинi в 1921 р., в Англii в 1922, у нас в 1958. Пiсля звiльнення з полону Витгенштейн працював учителем у школi, мав деякi контакти зi Шликом, вiдвiдав Англiю. В 1929 р. остаточно переiхав у Кембридж. Пiд час другоi свiтовоi вiйни працював у Лондонському госпiталi, в 1947 р. вийшов у вiдставку. В 1951 р. умер.
Витгенштейн була своСФрiдна людина. Захоплювався iдеями Л.Толстого, намагався жити вiдповiдно до його навчання. Питання карСФри, життСФвого успiху його не цiкавили. Вiн була людина дуже чесний i прямоi, iнодi до рiзкостi. Ходив завжди в сорочцi з розстебнутим комiром, мало спiлкувався зi своiми колегами (нiколи не обiдав з ними в iдальнi). Як говорили, вiн був схожий скорiше на первосвященика якоiсь таСФмноi секти, чим на професора Кембриджу. В 1935 р. вiн приiжджав у Радянський Союз.
Витгенштейн говорив, що залишився працювати в Радянському Союзi, але запрошення вiн, на щастя, не одержав i виiхав назад.
В 1953 р. були опублiкованi його фiлософськi дослiдження, а в 1958 р. Синi i Коричневi зошити, пiсля яких пiшли й iншi публiкацii його рукописноi спадщини.
На виникнення логiчного позитивiзму величезний вплив зробив Логическо-Фiлософський трактат. Т.Хилл у книзi Сучаснi теорii пiзнання говорить, що Логiко-фiлософський трактат зробив нi iз чим не порiвнянний вплив на всю фiлософську лiтературу трьох останнiх десятилiть.
Це дуже важка, хоча й невеликiй книжечцi, написана у формi афоризмiв. Познайомитися хоча б з уривками з ii, необхiдно. Але ця нелегка справа! У нiй, що нi фраза, то в найкращому разi проблема, а в гiршому - загадка.
Тому що, як говорить Ейкен: Витгенштейн - це одна з найбiльш суперечливих фiгур у новiтнiй фiлософii. Трактат його повний протирiч. На деякi вказав уже Б.Рассел в Введеннi.
Витгенштейн будуСФ насамперед плюралiстичну картину миру. Мир, згiдно Витгенштейну, маСФ атомарну структуру й складаСФться з фактiв.
Мир СФ все те, що маСФ мiiе. Мир СФ сукупнiсть фактiв, а не речей. Це значить, що звязки споконвiчно властивi миру. Далi треба, що мир розпадаСФться на факти.
ОбертаСФ на себе увага те, що поняття факт Витгенштейн нiяк не визначаСФ. Факт - це все те, що трапляСФться, що маСФ мiiе. Але що ж саме маСФ мiiе? Витгенштейн не уточнюСФ цього, i невизначенiсть i неяснiсть залишаються в самому фундаментi його фiлософii.
РДдине, що можна сказати про факт, це те, що вже сказав Рассел, а саме, що факт робить пропозицiю щирим. Факт, таким чином, СФ щось, так сказати, допомiжне стосовно пропозицii як до чого первинному.
Це значить, що коли ми хочемо довiдатися, чи iстинно дану пропозицiю або неправдиво, ми повиннi знайти той факт, про яке пропозицiя говорить. Якщо у свiтi СФ такий факт, пропозицiя iстинно, якщо немаСФ - воно помилково. На цьому мiркуваннi, властиво, будуСФться логiчний атомiзм.
Всi начебто ясно. Але отут виникають труднощi: Всi люди смертнi - СФ такий факт?
Не iснуСФ СФдинорогiв - виходить, що це негативний факт, а вони не передбаченi в Трактатi, тому що виходить, що факт - це те, що не маСФ мiiя.
Але це ще не все. Якщо говорити про науку, то вже давно встановлено, що фактом, або скорiше, науковим фактом, називаСФться не що потрапило, тобто далеко не все, що маСФ мiiе. Факт установлюСФться в результатi вiдбору й видiлення деяких сторiн дiйсностi, вiдбору цiлеспрямованого, здiйснюваного на основi певних теоретичних установок. Факти не валяються на вулицi, подiбно круглякам або полiнам. Один автор дотепно помiтив, що шахiвниця з певною позицiСФю фiгур для шахiста СФ, звичайно, деякий факт. Але ви можете, скажемо, пролити кава на дошку й на шаховi фiгури, але ви не можете пролити кава на факт. Можна лише сказати, що факт СФ щось, що вiдбуваСФться або маСФ мiiе в людському свiтi, тобто свiтi, вiдкритому для людини, що несе на собi якусь людську печатку.
Згiдно Витгенштейну, факти не залежать друг вiд друга, i тому будь-який факт може мати мiiе або не мати мiiя, а все iнше залишиться тим же самим. Отже, всi звязки, всi вiдносини мiж фактами СФ чисто зовнiшнiми.
НемаСФ потреби заглиблюватися в структуру миру, як вона зображуСФться Витгенштейном. Варто лише вiдзначи?/p>