Фiлософськi етапи творчостi Вольтера
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
ВµдставляСФться йому суцiльним ланцюгом злочинiв i нещасть. Прочитавши Пошуки iстини Мальбранша, вiн вирiшуСФ, що все суще - колiщатка величезного механiзму, душа якого Бог. Бог був причиною як грiха, так i благодатi. розум молодоi людини змiцнюСФться, вiн опановуСФ математику, фiзику, геометрiСФю i на кожному кроцi висловлюСФ кмiтливiсть i здоровий розум. Вiн записуСФ своi мiркування, що наводять в жах старого фiлософа. Дивлячись на Простодушного, Гордону здаСФться, що за пiвстолiттям своСФi освiти вiн лише укрiплював забобони, а наiвний хлопець, внемля одному лише простому голосу природи, змiг набагато ближче пiдiйти до iстини. Вiльний вiд брехливих вистав, вiн проголошуСФ свободу людини найголовнiшим його правом. Вiн засуджуСФ секту Гордона, страждаючу i гнану iз-за суперечок не про iстину, але темних помилках, тому що всi важливi iстини Бог вже подарував людям. Гордон розумiСФ, що прирiк себе на нещастi ради якихось бреднiв, i Простодушний не знаходить мудрими тих, хто пiддаСФ себе гонiнням iз-за порожнiх схоластичних суперечок. Завдяки виявленням закоханого хлопця, суворий фiлософ навчився бачити в коханнi благородне i нiжне вiдчуття, здатне прославити душу i породити доброчеснiсть. В цей час прекрасна кохана Простодушного наважуСФться iхати до Версаля на пошуки коханого. РЗi випускають з монастиря, аби видати замiж, i вона вислизаСФ прямо в день весiлля. Виявившись в королiвськiй резиденцii, бiдна красуня в повнiй розгубленостi намагаСФться добитися прийому в рiзних високих осiб, i нарештi iй удаСФться зясувати, що Простодушний помiщений до Бастiлiю. Що вiдкрив iй це чиновник говорить з жалем, що у нього немаСФ влади робити добро, i вiн не може iй допомогти. Але помiчник всесильного мiнiстра пан де Сент-Пуанж творить i добро i зло. Схвалена Сент-РЖв квапиться до Сент-Пуанжу, i той, зачарований красою дiвчини, натякаСФ, що цiною своСФi честi вона могла б вiдмiнити наказ про арешт Простодушного. Знайомi також штовхають ii ради священного обовязку пожертвувати жiночою честю. Доброчеснiсть вимушуСФ ii лягти. Цiною ганьби вона звiльняСФ свого коханого, але змучена свiдомiстю свого грiха, нiжна Сент-РЖв не може пережити падiння, i, охоплена смертельною лихоманкою, вмираСФ на руках Простодушного. У цей момент зявляСФться сам Сент-Пуанж, i в поривi розкаяння присягаСФться загладити заподiяне нещастя.
Час помякшуСФ все. Простодушний став чудовим офiцером i до кiнця життя шанував память прекрасною Сент-РЖв.
Висновки
В цих творах Вольтера були закладенi основи французькоi фiлософii i французького просвiтництва.
Головний обСФкт його дослiджень природа, ii походження, матерiя, ii властивостi, людина, ii свобода, критика реакцiйноi теологii, клерикалiзму (вiд лат. clericalis церковний), французького судочинства, котре безпiдставно переслiдувало iдейних супротивникiв iснуючого режиму. Основний девiз творчостi Вольтера: тАЬЧим люди бiльш освiченiшi, тим бiльше вони вiльнiтАЭ. Не випадково багато праць фiлософа викликали супротив владних структур, ряд з них за рiшенням французького парламенту було заборонено i спалено. Вольтер розумiв, що для розвитку просвiтництва недостатньо лише заперечувати реакцiйну теологiю, засилля клерикалiв. Тому вiн вдався до матерiалiстичних вчень англiйських фiлософiв Бекона i Локка, працi яких добре знав.
Список використаноi лiтератури
1. Вольтер. Философские сочинения. Москва, Наука, 1989.
2. Артамонов С.Д. Вольтер и его век. Москва, Просвещение, 1980.
3. Азимова А.А. Вольтер. Москва, 1970.
4. Философский словарь. Фролов И.Г. Москва, 1986.