Фiлософськi етапи творчостi Вольтера
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?i-решт привiв до Французькоi революцii. Його вплив стосувався не лише Францii. Такi американцi, як Томас Джефферсон, Джеймс Медiсон i Бенджамин Франклiн були знайомi з роботами Вольтера, i багато його iдей увiйшли до американськоi полiтичноi традицii.
3. СвоСФрiднiсть будови сюжету повiстi "Кандiд"
Зовнi повiсть будуСФться як життСФпис головного героя, iсторiя всiляких лих i нещасть, що наздоганяють Кандiда в його мандрах по свiтлу. На початку повiстi Кандiд вигнаний iз замку барона Тундер-тен-Тронка за те, що посмiв закохатися в дочку барона, прекрасну Кунiгунду. Вiн потрапляСФ найманцем в болгарську армiю, де його тридцять шiсть разiв проганяють через буд i бiгти звiдки йому удаСФться лише пiд час битви, в якiй вилягло тридцять тисяч душ; потiм переживаСФ бурю, корабельну аварiю i землетрус в Лiсабонi, де потрапляСФ до рук iнквiзицii i трохи гине на автодафе. У Лiсабонi герой зустрiчаСФ прекрасну Кунiгунду, що також зазнала безлiч нещасть, i вони вирушають до Пiвденноi Америки, де Кандiд потрапляСФ у фантастичнi краiни орельонов i в Ельдорадо; через Сурiнам вiн повертаСФться до РДвропи, вiдвiдуСФ Францiю, Англiю i РЖталiю, i завершуються його мандри в околицях Константинополя, де вiн одружуСФться на Кунiгунде i на маленькiй фермi, що належить йому, збираються всi персонажi повести. Окрiм Панглоса, в повести немаСФ щасливих героiв: кожен розповiдаСФ душу, що леденить, iсторiю своiх страждань, i це достаток горя заставляСФ читача сприймати насильство, жорстокiсть як природний стан свiту. Люди в нiм розрiзняються лише мiрою нещасть; будь-яке суспiльство несправедливе, а СФдина щаслива краiна в повести - неiснуюче Ельдорадо. ЗмальовуСФ свiт як царство абсурду, Вольтер передбачаСФ лiтературу ХХ столiття.
Кандiд, чистий i щирий хлопець, виховуСФться в убогому замку жебрака, але пихатого вестфальского барона разом з його сином i дочкою. РЗх домашнiй вчитель, доктор Панглосс, доморосла фiлософ-метафiзика, учив дiтей, що вони живуть в кращому зi свiтiв, де все маСФ причину i наслiдок, а подii прагнуть до щасливого кiнця.
Нещастя Кандiда i його неймовiрнi подорожi починаються, коли його виганяють iз замку за захоплення прекрасною дочкою барона Кунiгундой.
Аби не померти з голоду, Кандiд вербуСФться в болгарську армiю, де його сiчуть до напiвсмертi. Вiн ледве уникаСФ загибелi в жахливiй битвi i рятуСФться втечею до Голландii. Там вiн зустрiчаСФ свого вчителя фiлософii, вмираючого вiд сифiлiсу. Його лiкують з милосердя, i вiн передаСФ Кандiду страшну новину про винищування сiмi барона болгарами. Кандiд вперше ставить пiд сумнiв оптимiстичну фiлософiю свого вчителя, настiльки приголомшують його пережите i жахливу звiстку. Друзi пливуть до Португалii, i, ледве вони ступають на берег, починаСФться страшний землетрус. Пораненi, вони потрапляють до рук iнквiзицii за проповiдь про необхiднiсть вiльноi волi для людини, i фiлософа повиннi спалити на вогнищi, щоб це допомогло усмирити землетрус. Кандiда хльостають рiзками i кидають вмирати на вулицi. Незнайома стара пiдбираСФ його, виходжуСФ i запрошуСФ в розкiшний палац, де його зустрiчаСФ полюблена Кунiгунда. Виявилось, що вона дивом вижила i була перепродана болгарами багатому португальському СФвреСФвi, який був вимушений дiлити ii з самим Великим РЖнквiзитором. Раптом в дверях показуСФться СФврей, господар Кунiгунди. Кандiд вбиваСФ спочатку його, а потiм i Великого РЖнквiзитора. Все троСФ вирiшують бiгти, але по дорозi якийсь чернець краде у Кунiгунди коштовностi, дарованi iй Великим РЖнквiзитором. Вони насилу добираються до порту i там сiдають на корабель, що пливе до Буенос-Айреса. Там вони насамперед шукають губернатора, аби повiнчатися, але губернатор вирiшуСФ, що така красива дiвчина повинна належати йому самому, i робить iй пропозицiю, яку вона не проти прийняти. В ту ж хвилину стара бачить у вiкно, як з корабля, що пiдiйшов в гавань, сходить чернець, що обкрав iх, i намагаСФться продати прикраси ювелiровi, але той взнаСФ в них власнiсть Великого РЖнквiзитора. Вже на шибеницi злодiй признаСФться в крадiжцi i детально описуСФ наших героiв. Слуга Кандiда Какамбо умовляСФ його негайно бiгти, небезпiдставно вважаючи, що жiнки абияк викрутяться. Вони прямують у володiння СФзуiтiв в Парагваi, якi в РДвропi сповiдають християнських королiв, а тут вiдвойовують у них землю. У так званому батьку полковнику Кандид взнаСФ барона, брата Кунiгунди. Вiн також дивом залишився живий пiсля побоiща в замку i капризом долi виявився серед СФзуiтiв. Дiзнавшись про бажання Кандiда одружуватися на його сестрi, барон намагаСФться убити низкородного нахабу, але сам падаСФ поранений. Кандiд i Какамбо бiжать i опиняються в полонi в диких орейлонов, якi, думаючи, що друзi - слуги СФзуiтiв, збираються iх зiсти. Кандiд доводить, що тiльки що вiн убив батька полковника, i знов уникаСФ смертi. Так життя знов пiдтвердило правоту Какамбо, що вважав, що злочин на одному свiтi може пiти на користь в iншому.
На дорозi вiд орейлонов Кандид i Какамбо, збившись з дороги, потрапляють в легендарну землю Ельдорадо, про яку в РДвропi ходили дивнi небилицi, що золото там цiнуСФться не дорожче за пiсок. Ельдорадо була оточена непереборними скелями, тому нiхто не мiг проникнути туди, а самi жителi нiколи не покидали своСФi краiни. Так вони зберегли початкову етичну чистоту i блаженство. Всi жили, здавалося, в достатку i веселостi; люди мирно працювали, в краiнi не було нi вязниць, нi злочинiв. У молитвах нiхто не випрошував благ у Всевишнього, але лише дякував Йому за те, що вже мав. Нiхт