Фiлософiя епохи Вiдродження. Середньовiчна фiлософiя
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
6) спробував обгрунтувати незалежнiсть вiд церкви духовного життя людини. У своiх 95 тезах, прибитих до дверей церкви Вiттенбергськой, вiн виступив проти догмата i претензiй до церкви бути посередником мiж богом i людиною. Людина може врятуватися лише за допомогою мiцноi особистоi вiри, а церква i держава повиннi лише допомагати йому в цьому. Отже церква, по Лютеру, не вiдмiняСФться. РЗй лише вiдводиться скромнiша роль. Така подвiйна позицiя по вiдношенню до церкви виявилася надзвичайно вигiдною бюргерству, що народжуСФться. Виник цiлий антикатолическое i антифеодальний рух, що отримав назву Реформацiю. Його перемога в Германii i низцi iнших краiн привела до утворення новоi гiлки християнства протестантизму.
Проте основна теза Реформацii Все насправдi маСФ СФвангельське виправдання допускало звернення: Все що не вiдповiдаСФ СФвангельським принципам, не заслуговуСФ на дiйснiсть. Це звернення зробив Томас Мюнцер (1490-1525) i перетворив його на гасло народного революцiйного крила Реформацii селянськоi вiйни в Германii (1525). По Мюнцеру царство боже маСФ бути встановлене воiнами бога озброСФними селянами. Це царство малювалося Мюнцеру вельми туманно як суспiльство, в якому не буде приватних iнтересiв.
У працях родоначальникiв утопiчного соцiалiзму Т. Мора (1478-1535) i Томазо Кампанелли (1568-1639), цей образ наповнився конкретним вмiстом. Справедливим може бути лише соцiалiстичне суспiльство. У основi його органiзацii повиннi лежати принципи, проголошенi ще раннiм християнством: суспiльна власнiсть на засоби виробництва, хто не працюСФ, той не iсть, кожному по працi.
Селянська вiйна в Германii, Гуситська вiйна в Чехii наочно продемонстрували, що гуманiстичнi iдеi мислителiв Вiдродження не така вже нешкiдлива рiч. З середини XVI XVII вв. католицька церква на чолi з папством органiзували контрреформацiю церковно-полiтичний рух за збереження i змiцнення феодальних стосункiв i пануючого положення церкви. Активiзувала свою дiяльнiсть iнквiзицiя (церковна полiцiя), був складений iндекс заборонених книг, куди увiйшли вигадування Галiлея i iн. Церква переслiдувала передових мислителiв по всiй Земнiй Кулi (спалила Дж. Бруно на вогнищi i так далi). У звязку з контрреформацiСФю сталося i визначеною вiдродження схоластики (Ф. Суарес, Г. Васькес i iн.). Проте зупинити поширення прогресивних iдей вже було неможливо. Так, М. Монтень (1533-1592) в своiх Дослiдах рiшуче виступив проти полювання за вiдьмами, засудив релiгiйний фанатизм i спробував протиставити релiгiйному свiтогляду свiтогляд атеiстичне. Цi iдеi Монтеня зробили величезний вплив на розвиток матерiалiзму i атеiзму у Францii i за ii межами.