Фiлософiя древньоi РЖндii. Початок фiлософського мислення
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?ий життСФвий шлях, що вiдкидаСФ крайностi. Вiдповiдно до традицii, згодом вiн був названий Будда (буквально: Пробуджений) Будда - буквально пробуджений, iнодi неточно переводитися як освiчений , прояснений. Протягом життя в нього було багато послiдовникiв. Незабаром виникаСФ численна громада ченцiв i черниць; його навчання прийняли й велику кiлькiсть людей, ведучих свiтський спосiб життя, якi стали дотримуватися окремих принципiв доктрини Будди.
Буддiйська доктрина довго iснувала лише в уснiй традицii, а канонiчнi тексти були записанi через кiлька сторiч пiсля виникнення навчання. Згодом буддiйська традицiя оточила життя Будди безлiччю легенд, йому приписувався утвiр чудес, а його фiгура поступово здобувала божественний характер.
Не легко реконструювати саму древню форму буддiйського навчання, проте зараз дослiдники в основному прийшли до згоди щодо основи доктрини, що проголошував сам Пробуджений.
Центром навчання СФ чотири шляхетнi iстини, якi Будда проголошуСФ на самому початку своСФi проповiдницькоi дiяльностi. Вiдповiдно до них, iснування людини нерозривно звязано зi стражданням. Народження, хвороба, старiсть, смерть, зустрiч iз неприСФмним i розставання iз приСФмним, неможливiсть досягти бажаного - це все веде до страждання (1). Причиною страждання СФ спрага, що веде через радостi й страстi до переродження, народженню знову (2). Усунення причин страждання полягаСФ в усуненнi цiСФi спраги (3). Шлях, що веде до усунення страждань, - благий восьмеричний шлях - полягаСФ в наступному: правильне судження, правильне рiшення, правильна мова, правильне життя, правильне прагнення, правильна увага й правильне зосередження. ВiдкидаСФться як життя, присвячена почуттСФвим задоволенням, так i шлях аскези й самокатування (4).
Вiдповiдно до буддiйськоi традицii, цi iдеi становили змiст першоi проповiдi Будди у Варанаси. Ця проповiдь не вiдрiзняСФться яснiстю концепцii, скорiше нагадуСФ врочисте проголошення основ навчання, а використанi термiни досить невизначенi.
Буддiйський канон чотирьох шляхетних iстин докладно коментуСФться, розвиваСФться й викладаСФться в рiзних аспектах. Для цих цiлей створюСФться складний понятiйний апарат. Зокрема, говориться про факторiв, якi утворять особистiсть iндивiда. Усього видiляСФться пять груп цих факторiв. Крiм фiзичних тiл (рупа) iснують психiчнi, такi, як почуття, свiдомiсть i т.д. Розглядаються й впливу, що дiють на цi фактори протягом життя iндивiда. Особлива увага придiляСФться подальшому уточненню поняття спрага (тршна). АналiзуСФться його виникнення й вплив, видiляються три головних типи: спрага почуттСФвих насолод (кама), спрага втiлення (бхава) i спрага самознищення (вибхава). Поступово поняттям спрага замiщаСФться поняття рага (бажання, прагнення), а вся ця сторона навчання здобуваСФ трохи iнший змiст. Крiм того, виникаСФ ще одна концепцiя, що вказуСФ як причина страждань незнання (авидья) - тут незнання щирого шляху, що веде до звiльнення вiд страждань, - i виходячи iз цього конструюСФться складна, двенадцатичленная верига причин виникнення страждання.
На цiй основi розробляСФться змiст окремих роздiлiв восьмеричного шляху. Правильне судження ототожнюСФться iз правильним розумiнням життя як юдолi скорботи й страждань, правильне рiшення розумiСФться як рiшучiсть проявляти спiвчуття до всiх живих iстот. Правильна мова характеризуСФться як нехитра, правдива, дружня й точна. Правильне життя полягаСФ в дотриманнi приписань моральностi - знаменитих буддiйських пяти заповiдей (панчашила), яких повиннi дотримуватися як ченцi, так i свiтськi буддисти. Це наступнi принципи: не шкодити живим iстотам, не брати чужого, утримуватися вiд заборонених полових контактiв, не вести дозвiльних i брехливих мов i не користуватися опяняючими напоями. Пiддаються аналiзу й iншi щаблi восьмеричного шляху, зокрема останнiй щабель - вершина цього шляху, до якоi ведуть всi iншi щаблi, розглянутi лише як пiдготовка до неi. Шлях до звiльнення вiд самсари вiдкритий тiльки ченцям, однак, вiдповiдно до навчання Будди, дотримання етичних принципiв i пiдтримка громади (сангха) можуть пiдготувати передумови до вступу на шлях порятунку в якiмсь iз майбутнiх iснуваннi й численних групах свiтських буддистiв. Чернець, що пройшов всi стадii восьмеричного шляху й за допомогою медитацii, який прошов до звiльняючого пiзнання, стаСФ архатом, святим, котрий стоiть на порозi кiнцевоi мети - нiрвани (буквально: вгасання). Тут маСФться на увазi не загибель, але вихiд iз круговороту перероджень. Людина ця уже не переродиться знову, але ввiйде в стан нiрвани й - як говориться в текстах - зникне, як полумя лампи, у яку не пiдливаСФться масло.
Порiвняно швидко починають формуватися рiзнi напрямки й школи буддизму, якi розвивають вихiдне навчання й прагнуть вiдповiсти на питання, що залишилися без вiдповiдi. У той же час деякi напрямки асимiлюють численнi елементи iнших релiгiй, зокрема iндуiзму, проголошують концепцii, що досить вiдрiзняються вiд буддiйських.
Лiтература
1. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. М., 1985
2. Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий. М.,1991
3. Яблоков РЖ.Н. Соцiологiя релiгii. - К., 2004
4. Уледов А.К. Духовне життя суспiльства. - К., 2000