Фiлософiя древньоi РЖндii. Початок фiлософського мислення
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
реднiм спостереженням людини (подих як один з головних проявiв життя), спроектованих, однак, на абстрактний рiвень i що розумiються як основний прояв буття.
Брахмани СФ насамперед практичними складовими ведичного ритуалу, культова практика й повязанi з нею мiфологiчнi виклади - це iхнiй головний змiст. У брахманах ми не знаходимо нiякоi цiлiсноi релiгiйно-фiлософськоi системи, хоча в них уперше формулюються деякi поняття, якi стають центральною темою упанiшад. З мiфологiСФю брахман багато в чому звязаний пiзнiший iндуiзм.
Упанiшади (буквально: сидiти бiля ). Тут - сидiти бiля вчителя, щоб вислухати його виклад змiсту даних текстiв утворять завершення ведичноi лiтератури. Традицiя нараховуСФ iх у цiлому 108, сьогоднi вiдомо бiля трьохсот рiзних упанiшад. Переважна маса текстiв виникла наприкiнцi ведичного перiоду (VIII-VI вв. до н.е.), i погляди, якi в них розвиваються, уже нiколи модифiкованi й перебувають пiд впливом iнших, бiльше пiзнiх фiлософських напрямкiв. РЖ найважливiшими СФ Брихадараньяка, Чхандогья, трохи бiльше пiзнiми - Айтарея, Кена, Каушитаки й ряд iнших.
В упанiшадах весь комплекс ведичноi iдеологii, зокрема абсолютизацiя жертви i ii сили, пiддадуть ревiзii. Однак упанiшади не дають цiлiсноi системи подань про свiт, у них можна знайти лише масу рiзнорiдних поглядiв. Примiтивнi анiмiстичнi уявлення, iнтерпретацii жертовноi символiки (часто на мiстичнiй основi) i спекуляцii жерцiв перемежовуються в них зi смiливими абстракцiями, якi можна охарактеризувати як першi форми дiйсно фiлософського мислення Древньоi РЖндii. Пануюче мiiе в упанiшадах займаСФ насамперед нове тлумачення явищ миру, вiдповiдно до якого як першооснова буття виступаСФ унiверсальний принцип - безособове суще (брахма), що ототожнюСФться також з духовною сутнiстю кожного iндивiда (атман). Концепцiя брахми сходить до давнiх ведичних спроб знайти основу того, що повiдомляСФ жертву ii всемогутню силу й у кiнцевому поняттi представляСФ унiверсальний космiчний принцип. В упанiшадах брахма СФ абстрактним принципом, повнiстю позбавленим колишнiх ритуальних залежностей i призначеним для збагнення вiчноi, позачасовоi й надпросторовоi, багатоликоi сутностi миру. Поняття атман використовуСФться для позначення iндивiдуальноi духовноi сутностi, душi, що, як уже говорилося, ототожнюСФться з унiверсальним принципом миру (брахма). Ця констатацiя iдентичностi рiзних форм буття, зясування тотожностi буття кожного iндивiда з унiверсальною сутнiстю всього навколишнього свiту СФ ядром навчання упанiшад.
Невiддiльною частиною цього навчання СФ концепцiя круговороту життя (самсара) i тiсно з нею звязаний закон карми. Вчення про круговорот життя, у якому людське життя розумiСФться як певна форма нескiнченного ланцюга перероджень, маСФ свiй початок в анiмiстичних уявленнях давнiх мешканцiв. РЖндii. Воно також повязане зi спостереженням певних циклiчних природних явищ, зi спробою iхньоi iнтерпретацii. Елементи навчання самсари можна знайти вже в брахманах, однак в упанiшадах ця думка зводиться в одну з головних тез. Закон карми диктуСФ постiйне включення в круговорот перероджень i детермiнуСФ майбутнСФ народження, що СФ результатом всiх дiянь попереднiх життiв. Тiльки той, свiдчать тексти, хто робив благi дii, жив згiдно з дiючою мораллю, народиться в майбутнiм життi як брахман, кшатрiя або вайшья. Той, чиi дii не були правильнi, може в майбутнiм життi народитися як член нижчоi варни (стану), або ж його атман потрапить у тiлесне сховище тварини; не тiльки варни, але й всi, iз чим людина зустрiчаСФться в життi, визначено кармою.
Тут представлена своСФрiдна спроба пояснити майновi й соцiальнi розходження в суспiльствi як наслiдку етичного результату дiяльностi кожного iндивiда в минулих життях. Таким чином, той, хто дiСФ вiдповiдно до iснуючих норм, може, згiдно упанiшадам, пiдготувати собi кращу долю в деяких з майбутнiх життiв.
Круговорот життя вiчний, i все у свiтi йому пiдкоряСФться. Боги як особистостi не iснують, втiм як не iснуСФ й людина, обмежений простором i часом. Атман, коли залишаСФ тiло, спалене на похоронному багаттi, пiд впливом карми примушений постiйно вертатися в цей круговорот, знаходити наступнi втiлення, або, як говорять тексти, iти шляхом батькiв (питръяна). Пiзнання (одна iз центральних тем упанiшад) складаСФться в повному усвiдомленнi тотожностi атмана й брахми, i лише той, хто ця СФднiсть усвiдомлюСФ, звiльняСФться з нескiнченного ланцюга перероджень (самсари) i пiдноситься над радiстю й скорботою, життям i смертю. Його iндивiдуальна душа вертаСФться до брахми, де й залишаСФться вiчно, вийшовши з-пiд впливу карми. Це i СФ, як учать упанiшади, шлях богiв (деваяна).
Основнi тези упанiшад незлiченна кiлькiсть разiв коментуються, розвиваються й висвiтлюються з рiзних точок зору.
Упанiшади в основному iдеалiстичне навчання, однак воно не цiлiсно в цiй основi, тому що в ньому зустрiчаються погляди, близькi до матерiалiзму. Це ставиться, зокрема, до навчання Уддалака, хоча й вiн не виробив цiлiсноi матерiалiстичноi доктрини. Уддалака приписуСФ творчу силу природi. Увесь свiт явищ складаСФться iз трьох матерiальних елементiв - тепла, води i iжi (землi). РЖ навiть атман СФ матерiальноi пра сутнiстю людини. З матерiалiстичних позицiй вiдкидаються уявлення, згiдно яким спочатку миру було не-суще (асат), з якого зародилося суще (сат) i увесь свiт явищ i iстот.
Упанiшади СФ видатною спробою похитнути монопольне положення брахманiв в iдеологii й духовному життi суспiльства. Не випад?/p>