Фiзiологiя сенсорних систем: шкiрний та слуховий аналiзатор
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ратурнi роздратування, особливо тривало i що часто повторюються, навпаки, знижують збудливiсть кiркових клiток i приводять до розвитку в них процесу гальмування. Методом умовних рефлексiв показано, що такi роздратування легко викликають iррадiацiю гальмування.
Змiна збудливостi кiркового вiддiлу аналiзатора може вiдбуватися i пiд впливом зрушень функцiонального стану кiркових вiддiлiв iнших аналiзаторiв. Встановлено, що порiг тактильних роздратувань, а також порiг iх просторового розрiзнення в умовах освiтлення нижчий (тобто чутливiсть вища), нiж в темнотi. Порiг тактильних роздратуваннi знижуСФться i в тому випадку, якщо посилюСФться приток iмпульсiв з рецепторiв рухового аналiзатора (наприклад, при нанесеннi больового роздратування шляхом внутрiшньомязовоi iнСФкцii сольового розчину). Пiдвищення шкiрноi чутливостi при роздратуваннi центрального вiддiлу зорового i рухового аналiзаторiв пояснюСФться iррадiацiСФю збудження на кiрковi клiтки шкiрного аналiзатора.
Порiг роздратування може, навпаки, пiдвищуватися унаслiдок негативноi iндукцii, що виникаСФ пiд впливом сильного вогнища збудження в кiрковому вiддiлi iншого аналiзатора. Так, значна мязова напруга рiзко пiдвищуСФ порiг больових i тактильних роздратуваннi, тобто знижуСФ чутливiсть до них. Аналогiчний вплив, особливо на порiг просторового розрiзнення тактильних роздратуваннi, надаСФ стомлення. Мабуть, що i в цьому зниженнi шкiрноi чутливостi iстотну роль грають кiрковi процеси.
1.7 Шкiрний аналiзатор як джерело рефлекторних реакцiй
Рефлекторнi реакцii виникають при роздратуваннi рецепторiв будь-якого аналiзатора. Так, смаковi i запаховi подразники викликають рефлекси з боку органiв травлення; у вiдповiдь на звукове або свiтлове роздратування може зявитися орiСФнтовний рефлекс i так далi Не становить винятку i шкiрний аналiзатор. Судиннi, руховi i iншi рефлекси легко виникають у вiдповiдь на рiзнi роздратування шкiри. Особливого значення набувають рефлекси на больове роздратування.
Сильне больове вiдчуття виникаСФ при дii на шкiру будь-яких подразникiв, якщо вони досягають великоi iнтенсивностi i надають ушкоджувальну дiю. РЖншими словами, больовими подразниками можуть виявитися найрiзноманiтнiшi фiзичнi i хiмiчнi агенти, будь то тепло або холод, механiчна дiя (наприклад, тиск або розтягування), хiмiчнi речовини i так далi Отже, для рецепцii болю адекватна не природа подразника, а iнтенсивнiсть його дii на шкiру.
Якщо в результатi утворення вiдповiдних умовних рефлексiв звуковi, зоровi i iншi подразники можуть бути сигналами майбутнього пошкодження органiзму, то больове роздратування сигналiзуСФ пошкодження, що вже настало. У вiдповiдь на такий сигнал виникаСФ оборонна безумовнорефлекторная реакцiя, яка направлена на усунення подразника або на видалення вiд нього.
Оборонна реакцiя на ушкоджувальне больове роздратування шкiри виявляСФться в значних змiнах функцiй рiзних органiв. Ще в 70-х роках минулого столiття Павлов виявив, що в умовах гострого досвiду больове роздратування викликаСФ рiзке гальмування секреторноi функцii травних залоз. Надалi було встановлено, що пiд впливом болю наступають рефлекторнi змiни кровообiгу, пiдвищуСФться згортуванiсть кровi i збiльшуСФться вмiст в нiй адреналiну i цукру, порушуСФться функцiя нирок i так далi РЖнодi при сильному i раптовому роздратуваннi спостерiгаються зупинка серця i iншi сильнi змiни життСФво важливих функцiй, внаслiдок чого наступаСФ загибель органiзму.
Таким чином, рефлекс на больове роздратування СФ цiлiсною реакцiСФю всього органiзму. Характер цiСФi реакцii залежить як вiд стану самого органiзму, так i вiд iнтенсивностi ушкоджувальноi дii. Найчастiше больове роздратування пiдвищуСФ збудливiсть нервовоi системи i викликаСФ такi координованi реакцii рiзних органiв, якi полегшують протiкання захисних функцiй органiзму.
2. Слуховий аналiзатор
2.1 Рецепцiя звукових роздратуваннi
Орган слуху. У бiльшостi безхребетних немаСФ спецiальних тонорецепторiв, чутливих тiльки до звукових коливань. Проте у комах описанi специфiчнi слуховi органи; вони можуть бути розташованi в рiзних мiiях тiла i складаються з тонкоi натягнутоi перетинки, що вiдокремлюСФ зовнiшнСФ повiтря вiд слуховоi порожнини. З внутрiшньоi сторони перетинки знаходяться слуховi рецепторнi клiтки. За допомогою цих органiв деякi комахи можуть сприймати звуки дуже великоi частоти до 40 i навiть до 90 тисяч коливань в секунду.
У нижчих хребетних периферичний слуховий орган разом з вестибулярним апаратом диференцiюСФться з переднього кiнця органу бiчноi лiнii, рецептори якого сприймають коливання водного середовища. Заслiплена щука за умови збереження органу бiчноi лiнii схоплюСФ рибу, що пропливаСФ мимо, i пересуваСФться, не натикаючись на зустрiчнi предмети, якi вiдображають коливання води, вироблюванi рухами щуки. Коливання бiльшоi частоти сприймаються таким, що тiльки розвинувся з переднього кiнця органу бiчноi лiнii мiшечком i його слiпим вирощуванням, що отримало назву лагени (lagena). У амфiбiй (i особливо у рептилiй) ближче до пiдстави лагени зявляСФться особливий слуховий участок натягнута перетинка, що складаСФться з паралельно розташованих зСФднувальнотканих волокон. У ссавцiм за рахунок розростання цiСФi дiлянки слiпе вирощування рiзко подовжуСФться. Згинаючись, воно приймаСФ форму раковини равлика з рiзним у рiзних тварин числом виткiв. Звiдси i назва цього органу равлик.