Фiзiологiя сенсорних систем: шкiрний та слуховий аналiзатор
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?тьових фаланг.
1.3 Пороги роздратування i просторового розрiзнення
Рiзна в окремих областях шкiри кiлькiсть чутливих крапок, а також особливостi структури i глибини залягання вiдповiдних рецепторiв обумовлюють неоднаковi пороги адекватного роздратування рiзних дiлянок шкiри. Так, порiг тактильного роздратування для шкiри кiнчика носа або долонноi сторони нiгтьовоi фаланги пальцiв руки разiв в 1015 менше, нiж для шкiри живота i спини. Вiдносне рiдкiсне розташування холодовых i особливо теплових крапок приводить до того, що температурне роздратування дуже обмеженоi дiлянки шкiри може зовсiм не викликати вiдповiдного вiдчуття. В областi гомiлки, стегна i живота вiдчуття тепла iнодi вiдсутнСФ навiть в тому випадку, якщо площа дратованоi дiлянки шкiри перевищуСФ 1 кв см.
Порiг роздратування шкiрного аналiзатора залежить також вiд величини дратованоi поверхнi. РЖнтенсивнiсть температурного вiдчуття тим вище, чим бiльше поверхня шкiри (наприклад, руки) занурена в холодну або теплу воду.
Якщо одночасно торкатися до двох сусiднiх точок шкiри, то залежно вiд вiдстанi мiж ними можна отримати вiдчуття або одного, або двох роздiльних дотикiв. По найменшiй вiдстанi мiж дратованими точками шкiри, при якому ще вiдчуваСФться подвiйний дотик, можна судити про порiг просторового розрiзнення тактильних роздратувань. Для визначення цього порогу користуються спецiальним приладом естезiометром. Вiн складаСФться з двох нiжок з дуже тонким, але злегка притупленим кiнцем; одна з них нерухома, а iнша пересуваСФться уздовж розлiнiяноi шкали i може бути закрiплена на будь-якiй вiдстанi вiд першоi. Дослiдження показали, що порiг просторового розрiзнення приблизно рiвний: на кiнчику язика 1 мм, на долоннiй сторонi нiгтьовоi фаланги пальцiв руки 2 мм, на кiнчику носа 67 мм, на лобi 2025 мм, на плечi i передплiччi 2540 мм, на спинi i грудях 4070 мм.
1.4 Явища адаптацii
Шкiрнi рецептори проявляють рiзко виражену адаптацiю до безперервно триваючих роздратувань. Натискання на шкiру або дотик до неi викликаСФ появу у вiдповiдних рецепторах i аферентних волокнах потенцiалiв дii, наступних один за одним з великою частотою. Проте майже негайно ж потенцiали починають ставати все бiльш рiдкiсними, а через декiлька секунд зовсiм зникають. Вiдповiдно припиняСФться i вiдчуття тиску або дотику.
Вiдносну адаптацiю до тепла i холоду легко виявити, якщо одну руку опустити у воду, охолоджену до 15, а iншу у воду, нагрiту до 45: при подальшому перенесеннi обох рук у воду, що маСФ температуру 30, виходить ясне вiдчуття, що одна рука знаходиться в теплiй водi, а iнша в холоднiй. Дослiди показують, що температурнi вiдчуття залежать не тiльки вiд абсолютноi температури подразника, але також i вiд стану шкiри, тобто ii температури i адаптацii до тепла або холоду.
1.5 Кiрковий вiддiл шкiрного аналiзатора
У людини ядро кiркового вiддiлу шкiрного аналiзатора розташоване в центральнiй областi кори великих пiвкуль. Основна маса аферентних волокон прямуСФ до поля , яке знаходиться в глибинi центральноi борозни, а також до сусiднiх полiв. Вже в спинному мозку пучки волокон, що несуть iмпульси вiд рiзних дiлянок шкiри, займають суворо певне положення, а дiйшовши до латерального ядра горбiв промiжного мозку, закiнчуються бiля рiзних клiтинних груп, кожна з яких направляСФ своi аксони до певних дiлянок кори переважно протилежноi пiвкулi. В результатi ядро кiркового вiддiлу шкiрного аналiзатора можна розглядати як своСФрiдну проекцiю шкiри.
Дослiдження мозку людей, у яких за життя була вiдсутня чутливiсть окремих дiлянок шкiри, а також дослiди з електричним роздратуванням кори пiд час мозкових операцiй дозволили встановити кiркову локалiзацiю шкiрноi чутливостi у людини. У верхнiй дiлянцi центральноi для поста звивини проектуСФться шкiра нижнiх кiнцiвок, а в середньому i нижнiх дiлянках шкiра верхнiх кiнцiвок голови. Величина кiрковоi проекцii рiзних областей шкiри пропорцiйна iх багатству рецепторами, що спiвпадаСФ i з функцiональною значущiстю окремих дiлянок шкiрного аналiзатора. Так, проекцiя шкiри тулуба займаСФ вiдносно малий простiр; велику дiлянку займаСФ проекцiя стопи, а ще бiльший кистi. Особливо великi розмiри проекцii великого пальця i губ.
Пошкодження Центральноi для поста звивини, спричиняСФ за собою рiзкий розлад аналiзу i синтезу шкiряних роздратувань. Проте навiть при повному руйнуваннi центральноi для поста областi кори (наприклад, при видаленнi мозковоi пухлини) вiдбуваСФться поступове вiдновлення грубоi чутливостi до тиску, тепла, холоду i болю. Це пояснюСФться наявнiстю в iнших дiлянках кори розсiяних елементiв шкiрного аналiзатора. Особливо широко розсiянi тi елементи, роздратування яких викликаСФ больовi вiдчуття. СвоСФрiдне порушення спостерiгаСФться при поразках верхньоi тiмяноi областi: точно локалiзуючи дратовану дiлянку шкiри, людина не може визначити характер роздратування, а при обмацуваннi не розрiзняСФ знайомi предмети, тобто не пiзнаСФ iх.
У досвiдi на спинномозковому препаратi тварини можна виявити елементарний просторовий аналiз, що виявляСФться в рiзних рефлекторних рухових реакцiях залежно вiд мiiя роздратування. Наявнiсть чотирьох основних видiв шкiрноi чутливостi, повязаних з рiзними рецепторами, створюСФ можливiсть якiсного периферичного аналiзу роздратування.
Певною мiрою аналiз, а також i синтез може продовжуватися i в провiдних шляхах, особливо у вiдповiдних ядрах горбi