Фiзiологiя сенсорних систем: шкiрний та слуховий аналiзатор
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
в промiжного мозку. Тут взаСФмодiя iмпульсiв, що йдуть вiд рiзних дiлянок шкiри i вiд рiзних ii рецепторiв, може визначати як вiдповiдь на реакцiю, здiйснювану через пiдкiрковi руховi ядра, так i долю тих iмпульсiв, якi прямують в кору великих пiвкуль. У горбах же вiдбуваСФться взаСФмодiя iмпульсiв, що вiдносяться до рiзних аналiзаторiв, що, мабуть, служить джерелом тих неясних, смутних вiдчуттiв загального стану органiзму, якi прийнято називати нижчими емоцiями.
Вищий аналiз i синтез роздратування, повязаний з утворенням позитивних i негативних умовних рефлексiв, вiдбуваСФться в кiрковому вiддiлi аналiзатора. Тут виникають звязки мiж певними комбiнацiями вогнищ збудження в шкiрному аналiзаторi i тими вогнищами, якi зявляються в корi пiд впливом роздратування, падаючих на iншi аналiзатори. Дослiди на собаках показали, що можна виробити умовнi рефлекси на самi рiзнi тактильнi, температурнi i больовi роздратування, поСФднуючи iх з дiСФю тих або iнших безумовних подразникiв. Дуже схожi роздратування, як правило, легко можуть вiддиференцiювати. Так, вдаСФться виробити диференцiювання на тактильнi подразники, прикладенi до двох сусiднiх дiлянок шкiри, а також на рiзну силу або частоту роздратування.
Тонкий аналiз i синтез роздратування набуваСФ особливого значення в тих випадках, коли вибувають з ладу iншi аналiзатори. Високоi досконалостi аналiтико-синтетична дiяльнiсть шкiрного аналiзатора досягаСФ у людей, що втратили зiр i слух. Щонайменшi коливання температури, ледве помiтний рух повiтря, нiкчемнi деталi обмацуваного предмету все це ставало джерелом певних умовних звязкiв, що дозволяють легко i швидко орiСФнтуватися в навколишнiх явищах.
1.6 ВзаСФмодiя рiзних видiв шкiрноi чутливостi
Зазвичай роздратування, що сприймаються шкiрою, носять комплексний характер, бо дiють на рiзнi види рецепторiв, причому виходить СФдине узагальнене вiдчуття, характер якого залежить вiд ступеня залучення до реакцii рiзних видiв рецепторiв. Дотик до шкiри холодного або теплого предмету в перший момент викликаСФ виразне вiдчуття дотику, до якого швидко приСФднуСФться i стаСФ домiнуючим вiдчуття холоду або тепла. ПояснюСФться це тим, що iмпульси вiд тактильних рецепторiв швидше досягають центральноi нервовоi системи, бо проходять по товстих мякушевих волокнах, тодi як вiд теплових i холодовых рецепторiв iмпульси йдуть по безмякотних або тонких мякушевих волокнах. Отже, перш за все вогнище збудження виникаСФ в тих кiркових клiтках, якi отримують iмпульси вiд тактильних рецепторiв. Подальша поява другого вогнища збудження в клiтках, що отримують iмпульси вiд теплових або холодовых рецепторiв, - викликаСФ через негативну iндукцiю пониження збудливостi клiток, що сприймають тактильне роздратування.
Сила вогнищ збудження, що виникають в корi пiд впливом iмпульсiв вiд тактильних i больових рецепторiв, залежить вiд характеру i iнтенсивностi роздратування, причому сильнiше (домiнуюче) вогнище унаслiдок негативноi iндукцii здатне знижувати збудливiсть слабкого вогнища. Цим пояснюСФться ослаблення або вiдсутнiсть тактильних вiдчуттiв при сильному больовому роздратуваннi, або, навпаки, зменшення больових вiдчуттiв, якщо потирати рукою забите мiiе, прикладати до нього холодний або теплий предмет. Больовi вiдчуття можуть бути зовсiм вiдсутнiми, коли одночасно сильно гарячаться тактильнi i вiдносно слабо больовi рецептори. Аналогiчний кiрковий механiзм лежить в основi придушення больових вiдчуттiв шляхом iнтенсивного стискання рук; в цьому випадку сильне вогнище збудження виникаСФ не тiльки в шкiрному, але i в руховому аналiзаторi.
Значення кiрковоi взаСФмодii iмпульсiв, що приходять вiд рiзних рецепторiв шкiри, особливо виразно виявляСФться при деяких захворюваннях центральноi нервовоi системи. Поразка горбiв промiжного мозку може рiзко порушити тактильну чутливiсть, тодi як больова i температурна зберiгаються. Проте больовi i температурнi вiдчуття змiнюються: вони стають дуже рiзкими i погано локалiзуються. Наприклад, укол в областi плеча сприймаСФться як рiзке больове роздратування всiСФi або бiльшоi частини кiнцiвки. Це пояснюСФться тим, що збудження, що виникаСФ в корi пiд впливом больового роздратування, легко iрадируСФ, що сприяСФ вiдсутнiсть негативноi iндукцii з боку кiркових центрiв тактильноi чутливостi.
Чинники, що визначають чутливiсть шкiрного аналiзатора. РЖстотний вплив на чутливiсть шкiрного аналiзатора роблять температура шкiри i стан кровообiгу в нiй (наприклад, звуження або розширення шкiрних судин). Вiдомо, що при пiдвищеннi температури шкiри ii чутливiсть до тактильного i больового роздратувань пiдвищуСФться, а при охолоджуваннi знижуСФться. Змiна температури впливаСФ i на порiг просторового розрiзнення.
Чутливiсть до тепла i холоду, далеко не однакова. Змiни шкiрнiй чутливостi залежать i вiд стану центрального вiддiлу аналiзатора. По-перше, центральна нервова система, реагуючи на iмпульси, що поступають з периферii, робить рефлекторнi впливи на шкiру: змiнюСФ ii функцiональний стан, а тим самим i чутливiсть. По-друге, мiняСФться збудливiсть кiркових клiток шкiрного аналiзатора; вона пiдвищуСФться, якщо аферентнi iмпульси достатньо iнтенсивнi i особливо при утвореннi життСФво важливих умовних звязкiв. Цим пояснюСФться пiдвищення шкiрноi чутливостi пiд впливом професiйних навикiв, а також при порушеннi функцii iнших аналiзаторiв, що маСФ мiiе у слiпих i у слiпоглухонiмих. Слабкi тактильнi i темпе