Фізична реабілітація при хронічному бронхіті у дітей
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?цедури до іншої і в них включають вправи, самі відповідні тим або іншим трудовим або побутовим фізичним навантаженням.
Під час виконання більшості вправ хворі повинні дихати через ніс і лише при деяких вправах проводити видих через рот для посилення його і для контролю за якістю виконання вправ; всі види навантаження, повязані з елементами зусилля, виконують під час видиху.
Лікувальну гімнастику призначають звичайно на 46-й день з моменту надходження хворих в стаціонар. Її проводять двічі в день по 12-20 хв. в першій половині курсу лікування (7 10 днів) і 2540 хв. в другій (1520 днів). Заняття проводять індивідуально до освоєння хворими правильного навику розслаблення мязів.
Окрім занять лікувальною гімнастикою, хворі повинні самостійно 34 рази на день виконувати завдання лікаря, включи 23 загальнозміцнюючі, 34 статичні дихальні вправи і вправи в загальному розслабленні.
Протипоказання до лікувальної гімнастики:
1) легенева кровотеча (одиничні прожилки крові в мокроті не є протипоказанням);
2) виражена серцево-судинна недостатність;
3) захворювання легень в гострому періоді;
4) висока температура (3839С), обумовлена перифокальним запаленням в легеневій тканині. Підвищення температури протягом 24 год., обумовлене затримкою мокроти, не є протипоказанням до призначення лікувальної гімнастики.
Фізичні вправи направлені на активізацію апарату зовнішнього дихання з метою збільшення його резервних можливостей.
Для створення кращого відтоку патологічного секрету з уражених бронхів необхідно, щоб хворий з початкового положення сидячи на стільці або лежачи робив нахил тулуба вліво з одночасним поворотом його на 45 вперед. Хворий робить вдих. Через 30 с. 1 хв. (з появою кашлю на видиху), покашлюючи, слідує нахил тулуба вперед з діставанням пальцями рук та стоп (наскільки він може це зробити). В цьому положенні, відкашлюючись, він затримується на декілька секунд, а інструктор (або при самостійних заняттях іншого хворого, родич) натискає синхронно з дихальними поштовхами на верхню частину грудної клітки, як би механічно сприяючи виведенню мокроти.
З урахуванням топографії бронхів для їх дренування хворому з початкового положення сидячи на кушетці (ніжний кінець кушетки або ліжка підведений на 2030 см) необхідно в повільному темпі повністю розігнути тулуб назад. Інструктор при цьому легко натискає на передню поверхню грудної клітки, сприяючи просуванню мокроти. На видиху, покашлюючи, хворий робить повороти тулуба вліво і вперед. Підіймаючись з кушетки, він нахиляється вперед, прагнучи руками торкнутися стоп. Під час нахилу вперед хворий виділяє мокроту. Інструктор під час покашлювання хворого натискає на область середньої частини синхронно з кашльовими поштовхами. Потім слідує фаза відпочинку від 30 с. до 1 хв. і повторення вправи до 34 разів.
Виконання динамічних дихальних вправ з початкового положення стоячи рачки сприяє дренуванню бронхів одночасно з двох сторін. Рекомендується наступна вправа: на видиху, згинаючи руки, опустити верхню частину тулуба до кушетки, таз підняти якомога вище. В кінці видиху покашлювання, повернення в початкове положення вдих. З основного положення на вдиху по черзі піднімати праву руку убік і вгору з одночасним опусканням здорової сторони тулуба. На видиху нахил верхньої частини грудної клітки якнайнижче, таз підняти якомога вище. В кінці видиху покашлювання.
Особливо необхідно стежити за поліпшенням вентиляції і станом нижніх частин бронхіального дерева, оскільки це найактивніші у функціональному відношенні відділи. Регулярне виконання хворим 45 вправ відразу після ліквідації гострого запального процесу в бронхах попереджає перехід гострого процесу в хронічний, сприяє якнайшвидшій ліквідації мокроти, відновленню функції зовнішнього дихання.
Тонізує міжреберну мускулатуру, збільшує силу дихальної мускулатури, тренує хворого в частому форсованому диханні вправа з початкового положення сидячи на стільці, коли після глибокого вдиху хворий робить по черзі на форсованому видиху різкі нахили тулуба в сторони з піднятою вгору рукою. Виконання вправи з того ж початкового положення, коли після глибокого вдиху хворий нахиляє тулуб вперед, на повільному видиху, покашлюючи, дістає руками шкарпетки витягнутих ніг, супроводжується високим підйомом діафрагми, забезпечує дренування бронхів, а покашлювання в кінці видиху сприяє виведенню мокроти.
Для збільшення рухливості діафрагми, підвищення тонусу мязів черевного пресу і міжреберної мускулатури доцільно при виконанні динамічних дихальних вправ вводити навантаження у вигляді мяча, мішка з піском (0,52 кг в залежності від віку дитини), гантелей і т.д.
Зразковий комплекс лікувальної гімнастики для хворих дітей на хронічний бронхіт. Якщо є мокрота, то залежно від ураження перші 34 дні виконують вправи, сприяючі дренуванню бронхів (див. вище). При перетворенні мокроти із слизисто-гнійної в слизисту заняття починають також з дренуючих вправ, переходячи потім до динамічних дихальних вправ, направлених на відновлення функціонального стану апарату зовнішнього дихання.
1. В. п. лежачи на спині. Розвести руки в сторони вдих, на повільному видиху максимально розставленими руками натискати поперемінно на нижні і середні відділи грудної клітки (45 разів).
2. В. п. те ж. Після глибокого вдиху на видиху підтягти ногу, зігнуту в колінному суглобі, до живота і грудей. При натисканні стегном на грудну клітку здійснювати пружинячі рухи, син?/p>