Фізична реабілітація дітей із затримкою психічного розвитку віком 6-8 років
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
но з тим, що фізреабілітаційна програма, за якою займалися діти з даної групи, не передбачала вирішення корекційного завдання на розвиток дрібної моторики і тому на заняттях не використовувалися пальчикова гімнастика та масаж пальців і кистей рук.
Результати оцінювання статичної координації показали покращення в експериментальній групі (табл. 3.5).
Таблиця 3.5. Рівні сформованості статичної координації рухів
ГрупаI рівеньII рівеньIII рівеньIV рівеньДоПісляДоПісляДоПісляДоПісляКонтрольна8%Експериментальна23%
Діти з експериментальної групи більш вільно і тривало утримували пози на рівновагу, у статичних вправах намагалися точно й плавно виконати рухи руками та ногами як однойменним, так і різнойменним способами. В той час діти з контрольної групи зазнавали значних труднощів, а іноді зовсім не могли утримувати рівновагу. Під час виконання вправ на рівновагу спостерігалися тремор кінцівок, балансування тулубом, руками, хитання головою, зрушення з місця або ривки вбік, падіння. Це свідчить, що у фізреабілітаційну програму, за якою займалася дана група дітей, не були включені спеціальні вправи на розвиток цієї якості, що є дуже актуально для дітей із затримкою психічного розвитку. Отже, експериментальний варіант фізреабілітаційної програми виявився більш ефективним і результативним щодо розвитку та корекції статичної координації в дітей із ЗПР з експериментальної групи, ніж програма, за якою займалася контрольна група.
Отже, виконання наприкінці експерименту тестових завдань на визначення рівня психофізичного розвитку засвідчило покращення в дітей з експериментальної групи всіх показників, а саме: уваги, мислення, рухової памяті, дрібної моторики, статичної координації рухів. Це свідчить про позитивний вплив розробленої фізреабілітаційної програми для дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку, яка передбачала не тільки покращення соматичного стану здоровя, загартуванню організму, а корекції вторинних недоліків у їхньому психофізичному розвитку, що і відрізняє розроблену реабілітаційну програму від програми за якою займалася контрольна група дітей.
3.3 Аналіз і узагальнення результатів дослідження
Аналіз літературних джерел дозволив встановити, що на сьогодні кількість дітей, які не встигають вже у дошкільному віці з програмними вимогами дитячого закладу не досягають потрібного рівня готовності до шкільного навчання, становить близько 60%. За даними медичної статистики [8, 10] кількість здорових дітей із затримкою психічного розвитку складає лише 15%, що стає основною причиною труднощів їх адаптації до шкільного навантаження.
Для розвязання цієї проблеми і розробки методів лікувально-педагогічної роботи з дітьми із ЗПР в останнє десятиріччя почали проводити психологічні, педагогічні, клінічні і фізіологічні дослідження. Корекційна спрямованість педагогічного процесу припускає подолання і корекцію існуючих у дитини рухових, мовленнєвих, розумових порушень, порушень поведінки, спілкування тощо. Для розвязання цього завдання фахівці фізичної реабілітації пропонують обєднати зусилля медиків, педагогів, психологів, спеціалістів у галузі фізичної культури і спорту тощо.
Науковцями [110] відмічено, що ефективним засобом корекції і реабілітації дітей із затримкою психічного розвитку є комплексне системне використання традиційних і нетрадиційних засобів фізичного виховання у поєднанні з лікувальною фізичною культурою і масажем. Однак у проаналізованій нами спеціальній науково-педагогічній літературі ми не виявили розробленої єдиної реабілітаційної програми, спрямованої одночасно на покращення здоровя дітей даної категорії і корекцію вторинних порушень.
Отже, розвязання проблеми реабілітації дітей із затримкою психічного розвитку дошкільного віку вимагає пошук ефективних засобів, методів і форм роботи.
Результати впровадження експериментальної фізреабілітаційної програми свідчить про значне поліпшення здоровя дітей та показників фізичного і психічного розвитку. Про ефективність комплексного корекційно-реабілітаційного підходу в фізичній реабілітації свідчить приріст всіх досліджуваних показників у дітей з експериментальної групи.
Так в експериментальній групі зменшилася кількість дітей, які часто хворіють на 23% і склало 30%, в контрольній групі дана кількість дітей не змінилася. Також визначили, що поліпшився стан дітей страждаючих на хвороби дихальної системи, кількість хворіючих зменшилась до 30%. Покращенню стану здоровя дітей з експериментальної групи сприяло включення в експериментальну фізреабілітаційну програму вправ дихальної гімнастики, лікувально-профілактичний масаж на область спини та грудної клітки, фітотерапію, аромотерапію, засоби загартування.
Під час педагогічного спостереження вивили, що у дітей з експериментальної групи зменшилась спастика мязів спини та нижніх кінцівок, сформувався стереотип правильної постави. Цьому сприяло систематичне виконання дітьми вправ на формування навички правильної постави, корекцію плоскостопості, тренування мязів нижніх кінцівок, механотерапія, лікувально-профілактичний масаж нижніх кінцівок та спини.
Приріст показників, що характеризували поставу у фронтальній площині в експериментальній групі склало 8% дітей, у контрольній групі 7% дітей; у сагітальній площині в експериментальній групі 23% дітей, у контрольній 0% дітей.
Після впровадження експериментально