Фауна прiсноводних черевоногих молюскiв
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
Вступ
Роздiл 1. Характеристика та особливостi Черевоногих молюскiв
1.1 Зовнiшнi покриви Черевоногих молюскiв
1.2 Частини тiла
1.3 Внутрiшня будова
1.4 Розмноження
Роздiл 2. Видове рiзноманiття прiсноводних Черевоногих молюскiв Чернiгiвщини
2.1 Ставковик великий
2.2 Котушка рогова
2.3 Лужанка i Ботинiя
2.4Живородка рiчкова
Роздiл 3. Роль прiсноводних Черевоногих молюскiв в природi
Висновки
Список використаноi лiтератури
Вступ
Тваринний свiт досить рiзноманiтний. Тварини, а особливо безхребетнi, зустрiчаються майже у всiх бiосферних оболонках.
В даний час посилено освоювання рiзних екосистем, значна частина дослiджень припадаСФ на воднi екосистеми. Свiт безхребетних дуже рiзноманiтний i багаточисленний. Безхребетнi тварини СФ однiСФi зi складовi бiосфери. Вони поширенi у всiх середовищах iснування: вони СФ й у ТСрунтi, i у водi, i в повiтрi. Багато безхребетнi можуть бути показниками якостi навколишнього середовища.
Досить цiкавим представниками фауни безхребетних СФ представники водного середовища iснування. У залежностi вiд глибини водойми i ii чистоти залежить кiлькiсть видiв цих тварин. У прибережнiй, мулистiй i бiльш чистiй водi кiлькiсть видiв бiльше, нiж у глибоких i забруднених мiiях. Бiльшiсть безхребетних тварин мешкають лише в чистих водоймах.
Мета: ознайомитися з бiологiчними особливостями представникiв прiсноводних Черевоногих молюскiв.
Завдання:
1. Ознайомитися з особливостями будови та бiологii Черевоногих молюскiв;
2. Охарактеризувати життСФдiяльностi основних представникiв прiсноводних Черевоногих молюскiв Чернiгiвщини.
3. З`ясувати роль прiсноводних Черевоногих молюскiв в природi.
Роздiл 1. Характеристика та особливостi Черевоногих молюскiв
1.1 Зовнiшнi покриви Черевоногих молюскiв
Равлики, або черевоногi, складають найбiльш багатий видами клас мякотiлих. У цьому класi близько 90 000 видiв. Вони заселили як прибережну зону океанiв i морiв, так i значнi глибини i область вiдкритого моря; вони розселилися по прiсних вод i пристосувалися до життя на сушi, проникнувши навiть у камянистi пустелi, в субальпiйський пояс гiр, в печери. Деякi сучаснi групи прiсноводних черевоногих пройшли дуже складний еволюцiйний шлях: вони вийшли з морських водойм на сушу, придбали у звязку з цим новий тип дихання, а потiм знову пiшли на "постiйне проживання" в прiснi води, зберiгши там, однак, цей придбаний на сушi тип дихання. ОднiСФю з характерних ознак черевоногих служить наявнiсть у них цiльноi раковини, яка прикриваСФ тiло м`якуна, тобто мiшковидне утворення на спинi, усерединi якого знаходяться органи. РЖншим типовою ознакою черевоногих служить те, що бiльшiсть з них втратили бiлатеральну симетрiю. Кишечник у всiх сучасних черевоногих утворюСФ петлеподiбний вигин, у звязку з чим анальний отвiр лежить над головою або збоку вiд неi, на правiй сторонi тiла. У бiльшостi черевоногих молюскiв раковина закручена в спiраль, при цьому обороти спiралi найчастiше лежать у рiзних площинах. Така спiраль маСФ назву турбоспiралi. Обороти раковини складають завиток. Крiм того, розрiзняють вершину та низ - отвiр, з якого висовуються голова i нога молюска. Вiдповiдно зi спiральною закрученоi раковини спiрально закручений i внутрiшнiй мiшок. У бiльшостi випадкiв спостерiгаСФться закручення по руху годинниковоi стрiлки, тобто праворуч, якщо дивитися на раковину з ii вершини; в окремих випадках раковина i внутрiшнiй мiшок закрученi проти руху годинниковоi стрiлки, тобто влiво. За напрямком закручування раковини i розрiзняють правозакрученi (дексiотропнi) i лiвозакрученi (лiотропнi) раковини, причому iнодi у особин одного виду можуть бути i право-, i лiвозакрученi раковини. Раковини рiзних равликiв за зовнiшнiм виглядом надзвичайно рiзноманiтнi, що визначаСФться числом i формою обертiв спiралi, тим, наскiльки крутi або пологi ii оберти. РЖнодi обертiв спiралi раковини, щiльно прилягаючих один до одного, зростаються своiми внутрiшнiми частинами, утворюючи суцiльний стовпчик (columella), iнодi вони вiдстають один вiд одного, завдяки чому по осi раковини замiсть суцiльного стовпчика формуСФться пупковi канали, що вiдкриваСФться в останньому оборотi раковини отвором, званим пупком. Нарештi, в рядi випадкiв ми бачимо у равликiв бiльш просту раковину у формi ковпачка або блюдця, але, як показуСФ iсторiя розвитку, такi раковини у сучасних равликiв представляють результат спрощення спiрально закрученою раковини. Характерне для бiльшостi черевоногих порушення двосторонньоi симетрii, тобто асиметрiя органiв внутрiшнього мiшка i мантiйноi порожнини (одна зябра, одне передсердя, одна нирка), викликане турбоспiральною формою раковини. При такiй формi раковини, при завитку, направленому убiк, i при тому, що в останнiх оборотах завитка розташовуСФться основна маса печiнки, центр ваги раковини змiщений у бiк вiд середньоi лiнii тiла. У силу цього одна зi сторiн вiдкритого обороту раковини бiльш наближена до тiла, нiж iнша сторона, пiднесена над ним. Але такий стан раковини звужуСФ простiр мантiйноi порожнини на одному боцi, що i веде до редукцii однiСФю з зябер i повязаного з нею передсердя i, природно, нирки. Правильнiсть такого пояснення виникнення асиметрii черевоногих пiдтверджуСФться тим, що у сучасних примiтивних представникiв можна спостерiгати всi етапи ii розвитку. У деяких черевоногих з ковпачковидною раковиною