Фауна прiсноводних черевоногих молюскiв
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
ще зберiгаСФться бiлатеральна симетрiя всього комплексу мантiйних органiв, в iнших можна бачити редукцiю одного або обох ктенiдiiв i передсердя. Раковина черевоногих покрита тонким шаром органiчноi речовини, що становить ii зовнiшнiй шар - перiостракум. Останнiй утворюСФться iнодi щетинкоподiбними вiдростками, завдяки чому раковина зовнi здаСФться волохатою. Прикрита перiостракумом частина раковини складаСФться з тонких вапняних платiвок, що становлять у сукупностi так званий фарфоровий шар, в якому, у свою чергу, можна розрiзнити до трьох шарiв вапняних шарiв. У деяких равликiв внутрiшня поверхня черепашки вистелена блискучим перламутровим шаром. Внутрiшньовидова мiнливiсть раковини багатьох видiв черевоногих досить широка. Ця широта ii мiнливостi показуСФ значення раковини у забезпеченнi пристосованостi особин виду до перебування у мiiях з рiзною комбiнацiСФю факторiв навколишнього середовища.
1.2 Частини тiла
Переходячи до розгляду мяких частин тiла равликiв, перш за все слiд вiдзначити наявнiсть у них частково вiдокремленоi голови, роту, очей i щупалець, а на черевнiй сторонi - масивноi мускулистоi ноги з широкою нижньою поверхнею, яку називають пiдошвою. Характерний для бiльшостi равликiв спосiб пересування - це повiльне ковзання по субстрату на пiдошвi ноги, причому саме пересування здiйснюСФться завдяки хвилям скорочення, що перебiгають по пiдошвi ноги ззаду наперед. Слиз, що видiляСФться при цьому шкiрою, помякшуСФ тертя i полегшуСФ ковзання по твердому субстрату. У деяких равликiв у звязку з переходом iх до iншого типу руху змiнюються i функцiя, i будова ноги. У багатьох равликiв задня частина ноги несе на верхнiй поверхнi особливу рогову або звапнiлу кришечку, i коли равлик ховаСФться в раковину, кришечка закриваСФ вхiд.
Тiло черевоногих, як правило, асиметричне, тобто уздовж тiла не можна провести вiсь симетрii, яка б "розсiкла" його на двi рiвнi частини. Асиметричнiсть особливо чiтко видна на анатомiчному рiвнi. Наприклад, первинно парнi органи предкiв у черевоногих представленi в однинi (наприклад, усього лише одна статева залоза, одна нирка, одне передсердя i т.п.). Тiло складаСФться з голови, ноги, внутрiшнього мiшка, мантii, що утворюСФ мантiйну порожнину, i черепашки (раковини) (рис. 1). Черепашка, як правило, добре розвинена, спiрально закручена (у переважнiй бiльшостi випадкiв вправо), але iнодi може бути частково чи цiлком вкорочена (наприклад, у слимакiв). Внутрiшнiй мiшок цiлком схований у раковинi, а з ii устя виступають тiльки нога i голова. Раковина формуСФться при участi мантii i являСФ собою вапняне утворення. Розрiзняють три основних шари раковини:
зовнiшнiй (утворений особливими бiлковими речовинами);
середнiй - порцеляновий, або призматичний (утворений вапном);
внутрiшнiй - перламутровий (також вапняний, однак розташування кристалiв тут дещо iнше, чим у середньому шарi; заломлення променiв свiтла зумовлюСФ переливчастий вигляд внутрiшнього шару).
Мал. 1. Зовнiшня будова ставковика великого: 1 черепашка, 2 мантiя, 3 голова. 4 око, 5 щупальце, 6 нога, 7 дихальний отвiр
Нога добре розвинена, мускулиста, iз широкою пiдошвою, що рясно зволожена слизом, видiлюваним шкiрними залозами. Завдяки такiй будовi ноги черевоногi можуть пересуватися навiть по зовсiм гладеньких поверхнях. Голова вiдокремлена i несе двi пари щупалець. Верхнi, бiльш довгi, СФ органами зору, тому що закiнчуються очима, а нижнi, бiльш короткi, являють собою органи дотику. Ротовий отвiр також розташовуСФться на головi.
Мiж стiнкою внутрiшнього мiшка i мантiСФю знаходиться мантiйна порожнина, де розташовуСФться анальний отвiр, вивiдний отвiр нирки, протоки статевих залоз, знаходяться зябра (у зябродихаючих) чи легенi (у легеневих). Мантiйна порожнина вiдкриваСФться дихальним отвором.
У деяких черевоногих на верхнiй сторонi ноги СФ кришечка. У разi небезпеки тварина ховаСФ в раковинi голову i ногу, при втягуваннi останньоi кришечка закриваСФ устя.
1.3 Внутрiшня будова
Травна система представлена ротовою порожниною, глоткою, стравоходом, середнiм i заднiм вiддiлами кишечнику, печiнкою й iншими залозами. У глотцi молюскiв СФ терка (радула), усаджена безлiччю зубцiв. Крiм радули, у черевоногих СФ щелепа (наприклад, у виноградного равлика). В глотку вiдкриваСФться пара проток слинних залоз. Задня частина стравоходу розширюСФться й утворюСФ зоб. Середня частина кишечнику представлена шлунком i власне середньою кишкою, що утворюСФ V-образний вигин. У середню кишку вiдкриваються печiночнi протоки, а власне тiло залози (печiнки) оточуСФ з усiх бокiв шлунок i займаСФ усi верхнi обороти раковини, повторюючи iхню форму. Появу травних залоз, особливо печiнки, розглядають як один з найважливiших ароморфозiв в еволюцii тваринного свiту. Ферменти, видiлюванi цими залозами, сприяють бiльш повному засвоСФнню iжi, що даСФ велику перевагу в боротьбi за iснування в порiвняннi з iншими нижчими формами, якi не мають спецiалiзованих травних залоз. Задня кишка закiнчуСФться анальним отвором, що вiдкриваСФться на переднiй частинi тiла в мантiйну порожнину.
Кровоносна система незамкнена i складаСФться зазвичай з двокамерного (унаслiдок вторинноi редукцii одного передсердя) серця i судин:
1) тих, що приносять кров у серце - вени;
2) артерiй, якими кров рухаСФться вiд серця до всiх органiв тiла;
3) капiлярiв.
Мал. 2. Внутрiшня будова ставковика великого
8 рот, 9 язик, 10 глотка, 11 ш?/p>