Geum.ru


Фауна прiсноводних черевоногих молюскiв

Информация - Биология

Другие материалы по предмету Биология

В°тура води i багатша рослиннiсть, нiж в текучих. Все це позитивно впливаСФ на розвиток молюскiв, що пiдтверджуСФться розмiрами iх черепашок. В стоячих водоймах вони бiльшi, нiж в текучих.

На поширення молюскiв впливаСФ також рН води. Найбiльш толерантними щодо коливань рН вiд 0,5 до 0,9 СФ великий ставковик, малий ставковик, болотяний ставковик, видовжений ставковик при рН 7,5-8,6.

З наведених даних можна зробити висновок, що в бiльшостi водних систем Чернiгiвщини СФ сприятливi умови для розвитку прiсноводних молюскiв.

У водоймах Чернiгiвщини домiнуючими видами СФ великий ставковик i котушка рогова зi щiльнiстю заселення весною 4-7 екз/м, влiтку 9-22 екз/м, восени 2-3 екз/м. Молюски заселяють переважно прибережнi зони та заплави рiчки. Поодиноко трапляСФться лужанка, ботiнiя та ставковик малий (2-3 екз/м). В стоячих водоймах виявлено 7 видiв молюскiв. ПереважаСФ великий ставковик, болотяний ставковик та котушка рогова. Щiльнiсть iх заселення становить весною 5-10 екз/м, влiтку 8-20 екз/м, восени 3-4 екз/м. Малий ставковик та болотяний ставковик трапляються в заплавах ставкiв зi щiльнiстю заселення влiтку 8-12 екз/м.

Рослиноiднi види черевоногих обмежують чисельнiсть водноi рослинностi, запобiгаючи заростанню водойм. Черевоногi прiсноводнi молюски СФ важливо складовою частиною водяних угрупувань органiзмiв. Певну кiлькiсть видiв черевоногих споживаСФ в iжу людина. Вони СФ базою живлення для багатьох водяних тварин.

Висновки

  1. Черевоногi (Gastropoda) найбiльший i найуспiшнiший клас молюскiв. Тiло складаСФться з голови, ноги, внутрiшнього мiшка, мантii, що утворюСФ мантiйну порожнину, i черепашки. Кровоносна система у черевоногих не замкнена. Дихають прiсноводнi черевоногi зябрами. Травна система представлена ротовим отвором, шлунком, анальним отвором. Видiльна система (ускладнення) нирки. Нервова система складаСФться з нервових вузлiв, сполучених мiж собою, та нервiв. Серед молюскiв СФ роздiльностатевi та гермафродити. Вiдкладають яйця (можливi живороднi форми). Розвиток може бути як прямий, так i непрямий.
  2. У ставках, невеликих озерах, зустрiчаСФться ставковик звичайний, який досягаСФ розмiрiв 6870 мм. Великi ставковики гермафродити, вони розмножуються статевим шляхом. РЗм власне внутрiшнСФ заплiднення. Яйця, обСФднанi в драглистi кокони, ставковик прикрiплюСФ до пiдводних рослин. Розвиток у великого ставковика прямий, з яйця розвиваються маленькi ставковики з тонкою черепашкою. У невеликих прiсних водоймах поширенi котушки, лужанки, бiтинii, живородки.
  3. Молюски, як гетеротрофнi компоненти водних екосистем, беруть участь у кругообiгу речовин та трансформацii енергii. Черевоногi прiсноводнi молюски СФ важливо складовою частиною водяних угрупувань органiзмiв, СФ базою живлення для багатьох водяних тварин.

Список використаноi лiтератури

  1. Зверев И.Д. Книга для чтения по зоологии. М.: Просвещение, 1971.
  2. Жизнь животных: В 6-ти томах. М., 1985.
  3. Книга для читання по зоологii.: Посiбник для вчителiв. К., 1985.
  4. Молюски // Книга для чтения по зоологи. М., 1986. С. 36 49.
  5. Савчук М.П. Зоологiя безхребетних. К., 1965. 503 с.
  6. Согур Л.М. Зоологiя. Курс лекцiй. К.: Фiтосоцiоцентр, 2004. 308 с.
  7. Тип Молюски. // Биология./ Под ред. В.А.Глумовой. Ижевск, 1995. С. 94 98.
  8. Фауна Украiни: В 40 томах. Редк. Топачевський В.А. та iн. К., 1985.
  9. Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О. Зоологiя. 7 кл. К.: Генеза, 1997.
  10. Щербак Г.Й. Зоологiя безхребетних. Кн. 1-3. К.: Либiдь, 1995.