Фактори, що визначають еволюцiю людини
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
ж народами повиннi були сильно залежати вiд тенденцii до збiльшення групи. Аж до вiдомого рiвня бiльше численнi племена або народи в середньому, за iнших рiвних умов, перемагають у вiйнах з бiльше нечисленними племенами або народами. У результатi ряду послiдовних воСФн дрiбнi суспiльно-полiтичнi одиницi звичайно перестають iснувати як незалежнi групи, зберiгаючись у якiй-небудь залежнiй формi - як колонiя, однiСФi зi складових частин федерацii або сателiта, тодi як бiльшi групи стають незалежними полiтичними державами. Тенденцiя до збiльшення розмiрiв групи певною мiрою визначаСФться виживанням самих великих груп.
Певною мiрою, тому що надто бiльшi полiтичнi одиницi, прикладом яких служать iмперii, не бувають довговiчними й зрештою незмiнно розпадаються на бiльше дрiбнi частини. Тенденцiя до збiльшення розмiрiв груп пiддаСФться реверсii, особливо на своСФму верхньому рiвнi. Збiльшення розмiрiв проявляСФться бiльш виразно нижче цього рiвня.
Тут ми маСФмо справу iз соцiальною тенденцiСФю, обумовленоi негенетичними розходженнями мiж конкуруючими групами. Негенетичнi розходження в цiй моделi стосуються розмiрiв груп. Однак можна уявити собi розходження мiж групами по iнших ознаках культури - такi розходження, якi в результатi ряду послiдовних конкурентних мiж групових зiткнень могли б створити певний напрямок культурноi еволюцii. Наприклад, деякi напрямки в розвитку технiки виникли, можливо, у результатi тривалоi конкуренцii мiж групами з рiзними технiчними здатностями. Аналогiчним образом могли б виникнути й iдеологiчнi тенденцii. Неважко пророчити результати, до яких привели б у середньому численнi зiткнення мiж групами, що вiрять у помилковi упередженi думки, i групами з реалiстичним i прагматичним пiдходом до проблем.
Ортодоксальний погляд на загальний процес культурноi еволюцii, що вiдбуваСФ широким фронтом, уважаСФться занадто спрощеним. Вiдповiдно до альтернативноi крапки зору, що заслуговують розгляди, культурна еволюцiя часто або звичайно являСФ собою продукт конкуренцii мiж конфронтуючими одна iншою соцiальними групами з рiзними культурами.
ВзаСФмодii
ВзаСФмодii мiж добором по морфологiчним i морфо генетичним ознаках, з одного боку, i добором по соцiальних ознаках - з iншоi, являють собою iстотний аспект еволюцii людини.
Розходження мiж шимпанзе й людиною проявляються вiдносно здатностi до язика. Частково цi розходження обумовленi голосовим апаратом людини, що здатний робити набагато бiльше численнi й рiзноманiтнi звуки, чим аналогiчний апарат шимпанзе або будь-яких iнших приматiв. Точнiсть при обмiнi iнформацiСФю мiж членами даного спiвтовариства мала велике адаптивне значення для перших антропоiдiв. ЦiСФi переваги вони досягли, зокрема, шляхом добору на антропоiдну конфiгурацiю рота й гортанi, що забезпечуСФ здатнiсть до мови.
Еволюцiя здатностi до навчання спричинила ряд цiкавих ускладнень. Збiльшенню розмiрiв мозку понад деякi межi перешкоджала ширина родових шляхiв, через якi повинна пройти голiвка дитини при пологах. Добiр на високий iнтелект вступив у протирiччя з добором на виживання жiнки при пологах. Для того щоб вийти iз цього тупика, знадобилися два компромiси.
Першим компромiсом було розширення таза в жiнки. Це спричинило втрату швидкостi при бiгу. Жiнка бiгаСФ повiльнiше, нiж чоловiк. У мавп такого полового диморфiзму не спостерiгаСФться. Здатнiсть до бiгу була принесена в жертву, для того щоб жiнка могла родити дiтей з бiльше обСФмистим мозком.
Другий компромiс складався в зниженнi швидкостi розвитку мозку. У людини до моменту народження мозок ще не цiлком сформований, н немовля дитина зовсiм безпомiчна; розвиток мозку вiдбуваСФться головним чином у перiод дитинства й дитинства. Люди в цьому вiцi помiтно вiдрiзняються вiд iнших приматiв, якi в момент народження бiльше самостiйнi. Вторинним результатом цього другого компромiсу було збiльшення тривалостi стадiй iндивiдуального розвитку, що передують настанню зрiлостi.
ОбоСФ компромiсних рiшення виниклоi проблеми зменшили незалежнiсть жiнки. Вона виявилася обтяженоi турботами про дитину протягом бiльше тривалого часу. А часткова втрата здатностi до бiгу скоротила ii можливостi повнiстю забезпечувати собi iжу за рахунок полювання й збiльшила ii залежнiсть вiд чоловiка.
Цi ефекти третього порядку викликали в спiвтовариствах первiсноi людини ефекти четвертого порядку. Групi довелося брати на себе вiдому турботу про жiнок i дiтей. Це у свою чергу пiдсилило спiвробiтництво й спiлкування мiж членами спiвтовариства. Тим самим причинно-наслiдковий ланцюг замкнув. Добiр на пiдвищення здатностi до навчання - чорта, корисна для спiвтовариства при суспiльному способi життя, - викликав рiзнi морфологiчнi змiни, наслiдком яких було ще бiльш тiсно спаяне спiвтовариство.
Лiтература
1.Джефрi Чарльз. Бiологiчна номенклатура. - К., 1999
2.Кейн А. Вид i його еволюцiя. - К., 1998
3.Майр Е. Зоологiчний вид i еволюцiя. - К., 1999.
4.Тимофеев-Ресовский Н. В., Воронцов Н. Н., Яблоков А. В. Краткий очерк теории эволюции. М., 1969.