Утворення Украiнськоi Центральноi Ради i ii I та II Унiверсали
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Реферат
Утворення Украiнськоi Центральноi Ради i ii I та II Унiверсали
План
1 Утворення Центральноi Ради
2 I Унiверсал Центральноi Ради й реакцiя Тимчасового уряду
3 II Унiверсал Центральноi Ради й реакцiя Тимчасового уряду
Висновки
Список лiтератури
1 Утворення Центральноi Ради
Перемога Лютневоi демократичноi революцii 1917 р. в Росii поклала край багатовiковому монархiчному режимовi росiйського царизму. У Петроградi 15 березня було створено Тимчасовий украiнський революцiйний комiтет, що видав вiдозву до украiнського громадянства, студентства, робiтництва та офiцерства. Вiдозва закликала украiнцiв пiдтримувати росiйську демократiю в ii боротьбi за полiтичну свободу держави. Гасло демократичноi республiки, висунуте росiйською демократiСФю, забезпечувало громадянськi права кожноi окремоi людини.
У боротьбi за цi права проголошувалось у вiдозвi: Ми зичимо росiйськiй демократii всiлякого успiху. Проте украiнська демократiя, украiнськi маси потребують забезпечення не тiльки загальногромадянських прав, а й своiх окремих нацiональних прав, тих, якi росiйський народ маСФ вже вiддавна. З цим гаслом нацiонального визволення й мають виступити украiнськi маси в Петроградi. Найголовнiшим вираженням iдеi нацiонального визволення СФ нацiонально-державна самостiйнiсть. РЖ лише створення власного суверенного державного органiзму може забезпечити якнайкращий культурний розвиток украiнського народу. В свiтлi сього iдеалу як найближчий етап до нього, як практичне завдання сьогоднiшнього дня украiнська маса в Петроградi повинна висунути, вкупi з демократiСФю iнших народiв Росii, лозунг перебудови Росiйськоi держави на федеративну демократичну республiку з якнайширшими правами окремих нацiй i особливо з нацiональною територiальною автономiСФю Украiни.
Отже, украiнцi Петрограда були першими, хто заявив про автономiю Украiни в державнiй спiлцi вiльних народiв. Однак у самiй Украiнi до оцiнки поточного моменту пiдходили обережнiше. У КиСФвi 15 березня зiбралися представники громадських органiзацiй та полiтичних партiй i заснували Виконавчий комiтет, який впродовж перших трьох мiсяцiв пiсля перевороту уособлював найвищу владу в КиСФвi. РЖз 12 його членiв 5 були украiнцi.
Поряд з Тимчасовим урядом у центрi та на мiiях були створенi альтернативнi органи Ради робiтничих i солдатських депутатiв. У Радах домiнували загальноросiйськi соцiалiстичнi партii есерiв та соцiал-демократiв, проте з часом вона перейшла до рук бiльшовикiв.
Одразу ж пiсля перемоги Лютневоi революцii постало питання про самовизначення Украiни. Незважаючи на суттСФвi розходження у вирiшеннi соцiально-економiчних питань, кадети, що домiнували в Тимчасовому урядi, i есеро-меншовики. Обстоюючи унiтарну форму росiйськоi держави, визнавали за Украiною тiльки право на нацiонально-культурну автономiю. Таке вирiшення украiнського питання на початку 1917 р. не вiдповiдало вимогам часу, новому рiвню нацiонального руху, а тому й зумовило появу в Украiнi в березнi 1917 р. полiтично-координацiйного центру влади Центральноi Ради. Головою Ради став М. Грушевський. Провiдну роль у нiй з часом почали вiдiгравати Украiнська партiя соцiалiстiв-федералiстiв (Д. Дорошенко, С. РДфрСФмов), Украiнська соцiал-демократична робiтнича партiя (В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш) i Украiнська партiя соцiалiстiв-революцiонерiв (П, Христюк, М. Шаповал).
Центральна рада вiдразу надiслала телеграму до Тимчасового уряду з висловленням надii, що у вiльнiй Росii будуть пошанованi права украiнського народу. А 22 березня вона звернулася з Манiфестом до украiнського народу, в якому сповiщала про падiння монархii та закликала будувати власне життя в ладi й спокоi.
2 I Унiверсал Центральноi Ради й реакцiя Тимчасового уряду
З розгортанням демократii в Украiнi почали засновуватися газети, вiдкриватися украiнськi клуби, проводилися зiзди, конгреси, манiфестацii. 1 квiтня вiдбулася 100-тисячна манiфестацiя, названа святом свободи, на площi Св. Софii.
19-22 квiтня 1917 р. у КиСФвi вiдбувся Всеукраiнський нацiональний конгрес, у якому взяли участь представники вiд полiтичних партiй, рiзних селянських, вiйськових, робiтничих органiзацiй вiд всiх губернiй Украiни. Конгрес прийняв резолюцiю, де вимагали автономiю Украiни у федеративнiй демократичнiй республiцi Росiя, а також украiнiзацiя адмiнiстративних, господарських органiв й культурного життя. На конгресi бiльшiстю голосiв переобрали голову Центральноi Ради М. Грушевського, а його , заступниками обрали В. Винниченка та С. РДфремова. Отже, конгрес ще вище пiднiс авторитет ЦР, визнавши ii законодавчо-представницьким органом Украiни.
Оцiнюючи результати цього представницького форуму, В. Винниченко зауважував: Конгрес був першим кроком вiдродження нацii по шляху державностi. Будучи одночасно сильним органiзуючим i агiтацiйним засобом, вiн став першим пiдготовчим етапом у твореннi як iдеi украiнськоi держави, так i в частковому переведеннi ii в життя.
5-8 травня 1917 р. за пiдтримки ЦР в КиСФвi вiдбувся Украiнський вiйськових зiзд, у якому взяли участь делегати вiд усiх партiй, флотiв та гарнiзонiв. Зiзд прийняв резолюцiю про потребу створення украiнськоi армii для того, щоб боронити здобутки революцii, а також обрав Вiйськовий генеральний комiтет на чолi з С. Пет