Управління ресурсами банку (на прикладі ЗАТ "Акціонерний Комерційний Промислово-інвестиційний банк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
визначенні величини GAPрозриву між активами і пасивами, чутливими до зміни відсоткових ставок на різних часових проміжках;
визначенні співвідношення активів і пасивів, чутливих до зміни відсоткових ставок і співвідношення GAPрозриву до чистих активів Банку;
встановленні ліміту величини відсоткового ризику в капіталі Банку;
здійсненні контролю за розривами між активами і пасивами, чутливими до зміни відсоткових ставок на щотижневій основі;
здійсненні контролю за рівнем чистої відсоткової маржі;
співвідношення величини відсоткового ризику з прибутком Банку;
створенні стрес-моделей;
проведенні зваженої відсоткової політики Банку, яка базується на формуванні відсоткових ставок за кредитами з урахуванням собівартості пасивів і рейтингу позичальника, ризику операції;
щомісячному перегляді відсоткових ставок активних і пасивних опера-цій з урахуванням ринкової позиції банків-конкурентів;
управлінні кривою прибутковості активів і пасивів за термінами погашення.
Результати оцінки та аналізу величини відсоткового ризику подаються на засідання Кредитного комітету і КУАП двічі на тиждень. КУАП ухвалює рішення про зміну відсоткової політики Банку і внутрішніх лімітів відсоткового ризику. Рішення про зміну рівня відсоткових ставок затверджуються КУАП і доводяться до всіх регіональних підрозділів відповідними наказами і розпорядженнями. КУАП здійснює постійний моніторинг і перегляд відсоткових ставок за видами валют, в розрізі термінів, видів продуктів (за активами і пасивами Банку).
Щоденний контроль відповідності фактичних відсоткових ставок, встановлених в Банку, здійснює служба бек-офісу Головного Банку. Контроль проводиться в цілому по системі Банку.
Для підвищення гнучкості балансу по відношенню до відсоткового ризику в договорах з фіксованою ставкою (кредитних, депозитних) передбачена можливість перегляду відсоткових ставок, у разі значних коливань ставок на ринку або зміни облікової ставки.
Прийняті Комітетом управлінські рішення виконуються працівниками казначейства банку та інших структурних підрозділів з відповідних напрямів діяльності. Казначейство або департамент активних і пасивних операцій є основним робочим підрозділом комерційного банку, який реалізує інтегрований підхід до управління фінансовими потоками банку та управлінські рішення КУАП.
Банки, крім управління окремими видами залучених коштів, використовують інструменти управління структурою залучених коштів (табл. 1.7).
Таблиця 1.7. Інструменти банку з управління структурою залучених коштів [24]
ОзнакаФінансові коефіцієнтиЗа субєктами депозитних зобовязаньСпівідношення коштів юридичних та фізичних осібЗа видами поточних рахунків фізичних осібСпіввідношення коштів на вимогу за звичайними рахунками та картковими рахунками фізичних осібЗа строками залучених коштівСпіввідношення коштів на вимогу і строкових коштівЗа видами валютСпіввідношення коштів у національній та іноземній валютахЗа видами процентних ставокСпіввідношення коштів, залучених за фіксованою процентною ставкою, і коштів, залучених за плаваючою процентною ставкоюСпіввідношення залучених коштів, за якими нараховуються прості і складні проценти
Основним інтегральним показником ефективності процесу управління залученими коштами є чистий процентний спред, тобто різниця сум отриманих процентів за розміщення залучених коштів в процентні кредити, віднесених до сум кредитів, та сум сплачених процентів за залучення поточних та строкових депозитів, віднесених до сум залучених депозитів:
Чистий процентний спред(%) =Процентний дохід Процентні витрати
= ( ) х 100%
Чистий процентний спред визначає здатність банку приносити прибуток у вигляді його доходу від процентної різниці підпроцентних активів та залучених коштів.
Другим основним показником ефективності управління залученими коштами є рівень обовязкового резервування залучених коштів на кореспондентському рахунку банку в НБУ, який знижує частку залучених коштів, що можуть бути розміщені комерційним банком в активні операції, тобто частка розміщених коштів повинна дати процентний дохід, якій покриє витрати на залучення усієї суми залучених коштів, та ще й дати прибуток. Підвищення норм обовязкового резервування для різних строків та валют приводить до змін в політиці комерційного банку по залученню коштів з боку мінімізації недоходних обовязкових резервів, а також відповідному підняттю ставок активних операцій по кредитуванню (розміщенню залучених коштів).
В таблиці Л.1 Додатку Л наведена динаміка встановлення Національним банком нормативів обовязкового резервування окремих агрегатів залучених банками коштів у 19982008 роках. Як показує, аналіз даних табл. Л.1, регулююча політика НБУ на сучасному етапі робить вигідним залучення строкових коштів юридичних та фізичних осіб, оскільки рівень обовязкового резервування за цими видами залучених ресурсів знизився з 6,0% на початок 2006 року до 0,5% на кінець 2006 року та у 20072008 роках. Одночасно НБУ суттєво знизив рівень обовязкового резервування за поточними коштами юридичних та фізичних осіб в національній валюті з рівня 8% на початок 2006 року до 1% на кінець 2006 року та на протязі 2007 року, що привело до різкого зростання у 2007 році обсягів депозитів, залучених комерційними банками.
В той же час НБУ на протязі 20062007 року підняв норму обсягу обовязкових резервів, який має зберігатися