Управління ліквідністю в комерційному банку
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?атеріалах Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит".
Методологічною і інформаційною базою при виконанні дипломної роботи виступає специфіка становлення і розвиток банківської системи України, матеріали нормативного та законодавчого характеру, публікації в спеціальних періодичних виданнях, підручники, внутрішні положення банку та інтернет сайти, використовувались компютерні програми EXCEL та WORD.
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади управління ліквідністю банківських установ
.1 Економічна сутність ліквідності комерційного банку
Ефективне управління ліквідністю є однією з найважливіших проблем у діяльності кожного комерційного банку. Особливо актуальна вона для українських банків, адже обєктивні економічні умови-нестабільна ресурсна база, обмежений кредитно-інвестиційний ринок-надзвичайно ускладнюють завдання ефективного управління ліквідністю.
Нині кожен комерційний банк щодня перераховує значні суми коштів із рахунків клієнтів-власників. Отож: діяльність банку тісно повязана з управлінням рухом грошей. Загальновідомо, що для своєчасного виконання зобовязань перед клієнтами банку необхідно повсякчас мати у своєму розпорядженні вільні кошти. Разом із тим, аби отримувати прибуток, що є основною метою діяльності будь-якого комерційного банку, він повинен розміщувати наявні у нього вільні кошти (власні та запозичені) у прибуткові активи. Тобто у процесі своєї діяльності банк постійно стикається з дилемою: яким чином розмістити грошові ресурси, аби забезпечити високий рівень прибутковості та своєчасно виконати вимоги клієнтів і кредиторів. Найкращим шляхом розвязання цієї проблеми є побудова нарівні кожного окремого комерційного банку моделі управління ліквідністю.
Для створення ефективного механізму управління будь-яким економічним процесом важливо досконало володіти відповідними теоретичними знаннями. Звернемося до поняття "банківська ліквідність". Існує чимало дефініцій банківської ліквідності. Серед них виділимо такі:
-спроможність банку своєчасно відповідати за своїми зобовязаннями;
-можливості щодо використання активу як засобу платежу з огляду на його здатність зберігати свою номінальну вартість незмінною;
здатність банку забезпечувати вчасне та повне виконання грошових зобовязань;
-спроможність банку проводити активні операції.
У міжнародній банківській практиці під ліквідністю банку розуміють його здатність швидко і в повному обсязі задовольняти невідкладні потреби у грошових коштах, тому одним з найважливіших завдань управління банком є забезпечення відповідного рівня його ліквідності. [17, с.7]
Ці визначення, як і низка інших, дещо відрізняються за змістом. Але загалом усі вони містять ідею спроможності банку виконувати платежі в необхідних обсягах та в належні терміни.
Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, яка затверджена Постановою Національного банку України від 28.08.2001 за № 368 визначає:
Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобовязань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобовязань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати). [33]
Іншими словами, ліквідність комерційного банку базується на постійній підтримці обєктивно необхідного співвідношення між трьома її складовими - власним капіталом банку, залученими і розміщеними ним засобами шляхом оперативного управління їх структурними елементами. Ліквідність банку постійно змінюється під впливом попиту і пропозиції на грошові ресурси.
Ліквідність банківської установи знаходиться в обернено пропорційному звязку із його дохідністю. Чим більше активів банк тримає в ліквідній формі тим менша їх частина залишається для отримання доходів, і навпаки. Тобто керівництво будь-якого банку постійно вирішує дилему "ліквідність-дохідність".
З урахуванням цього у світовій банківській теорії і практиці ліквідність прийнято розуміти як "запас" або як "потік". При цьому ліквідність як "запас" включає визначення рівня можливості комерційного банку виконувати свої зобовязання перед клієнтами в певний конкретний момент часу шляхом зміни структури активів на користь їх високоліквідних статей за рахунок наявних у цій області невикористаних резервів. При цьому оцінку ліквідності з точки зору запасу характеризують як доволі вузьке розуміння, оскільки до уваги не беруться ліквідні кошти, які банк може отримати на кредитних ринках або у вигляді доходів.
Ліквідність як "потік" аналізується з погляду динаміки, що припускає оцінку здатності комерційного банку протягом певного періоду часу змінювати несприятливий рівень ліквідності, що склався, або запобігати погіршенню досягнутого, обєктивно необхідного рівня ліквідності (зберігати його) за рахунок ефективного управління відповідними статтями активів і пасивів, залучення додаткових позикових засобів, підвищення фінансової стійкості банку шляхом зростання доходів. [24, с.29]
Таким чином, кожен комерційний банк повинен самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення в подальшому науково обґрунтованої