Управління банківськими ризиками (на прикладі ВАТ КБ "Іпобанк")

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело

рмувати резерв на повну балансову вартість цих векселів.

Банки зобовязані формувати резерв у розмірі перевищення балансової вартості цінних паперів порівняно з їх ринковою вартістю, яка коригується (зменшується) з урахуванням ризику емітента (клас емітента визначається згідно з додатком до Положення [24]).

 

Таблиця 1.12

Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями [20]

Категорія кредитної операції Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями у гривні в іноземній валюті за однорідними споживчими кредитами з позичальниками, у яких є джерела надходження валютної виручки з позичальниками, у яких немає джерел надходження валютної виручки "Стандартна" 1 % 2 % 2 % 2 % "Під контролем" 5 % 7 % 10 % 10 % "Субстандартна" 20 % 25 % 40 % 40 % "Сумнівна" 50 % 60 % 80 % 80 % "Безнадійна" 100 % 100 % 100 % 100 %

Таблиця 1.13

Класифіковані кредитні операції Відсоток вартості обєкта фінансового лізингу, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією, залежно від строку його перебування в лізингоодержувача [20]до 1 року від 1 до 2 років від 2 років і більше "Стандартна" 80 65 50 "Під контролем" 80 65 50 "Субстандартна" 60 50 35 "Сумнівна" 20 10 5 "Безнадійна" 0 0 0

Таблиця 1.14

Класифіковані кредитні операції Відсоток вартості забезпечення (застави), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією [20]майнових прав на грошові депозити, іменні депозитні сертифікати, випущені банком кредитором, майнових прав на грошові кошти за операціями з розміщення / залучення коштів між двома банками, що здійснюються в різних валютах Банківських металів держав них цінних паперів Недержавних цін них паперів нерухомого майна, що належить до житлового фонду, іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів іншого нерухомого майна майнових прав на майбутнє нерухоме майно, що належить до житлового фонду (береться до розрахунку протягом 2 років з дати отримання кредиту) рухомого майна, дорогоцінних металів інших майнових прав у валю ті, що відповідає валюті наданого кредиту, або ВКВ у валюті, що є відмінною від валюти наданого кредиту за кредитами в гривнях за кредитами в іноземній валюті "Стандартна" 100 90 80 100 40 70 50 50 50 50 30 "Під контролем" 100 90 80 80 20 70 50 50 40 40 20 "Субстандартна" 100 90 60 50 10 40 40 40 20 20 10 "Сумнівна" 100 90 20 20 0 20 20 20 10 10 5 "Безнадійна" 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Заборгованість за операціями з цінними паперами вважається нестандартною, якщо ринкова вартість цих цінних паперів, що визначається згідно з цим Положенням, є меншою, ніж їх балансова вартість.

Банки зобовязані здійснювати щомісячне формування та коригування резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами, що визнані нестандартними, у строки, установлені в пунктах Положення.

Балансова вартість групи цінних паперів для цілей розрахунку резерву історична (первісна) вартість групи цінних паперів, відкоригована на суму амортизації премії або дисконту. З метою визначення розміру знецінення групи цінних паперів здійснюється порівняння їх балансової вартості з ринковою (розрахунковою) вартістю без урахування суми раніше сформованих резервів.

Резервування сумнівної дебіторської заборгованості.

Відвернення банками коштів у дебіторську заборгованість призводить до скорочення обсягів робочих активів і погіршення їх якості . „Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості” [24] регулює порядок визначення банками України розрахункової суми резерву під можливі втрати від дебіторської заборгованості (далі резерв під дебіторську заборгованість), а також порядок його використання.

Банки зобовязані формувати резерв для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, що виникає в процесі їх діяльності. Для розрахунку резерву під дебіторську заборгованість банки зобовязані щомісяця за станом на перше число місяця, наступного за звітним, здійснювати інвентаризацію дебіторської заборгованості та її класифікацію за групами ризику залежно від строків обліку на балансі, а також з урахуванням строків погашення, передбачених договорами або правилами здійснення операцій/розрахунків, що встановлені законодавством України та внутрішніми положеннями банків.

Для визначення розміру резерву сума дебіторської заборгованості, класифікованої за групами ризику, зважується на відповідний коефіцієнт резервування (табл.1.15).

Резерв під дебіторську заборгованість за відповідною групою ризику формується з урахуванням кількості днів прострочення (визначених у колонці 4 таблиці) за відповідним коефіцієнтом, але не меншим, ніж передбачено за загальним строком обліку на балансі (що встановлений для дебіторської заборгованості за капітальними вкладеннями в колонці 2 таблиці або для іншої дебіторської заборгованості в колонці 3 таблиці).

 

Таблиця 1.15

Резервування під ризики дебіторської заборгованості [24]

Група ризику Кількість днів з часу виникнення на балансі Кількість днів прострочення Коефіцієнт резервування (у %)дебіторської заборгованості з придбання нематеріальних активів та основних коштів (за капітальними вкладеннями) Іншої дебіторської заборгованості I 0 180 0 90 0 7 0 II 181 270 91 180 8 90 20 III 271 360 181 360 91 180 50 IV (збиткова) 361 і більше 361 і більше 181 360 100

Якщо фактичний ризик не перевищує межі допустимого, керівництво може ?/p>