Управління банківськими ризиками (на прикладі ВАТ КБ "Іпобанк")

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело

?нвестування (Н12)Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв/часток) будьякої юридичної особи, до регулятивного капіталу банку.Не більше 60%Базою для розрахунку економічних нормативів Н11, Н12 є регулятивний капітал банку.

 

Таблиця 1.7

Коефіцієнти для аналізу та обмеження кредитного ризику банку [9]

№КоефіцієнтМетодика розрахункуНормативне значення1Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),

Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобовязань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку. Не більше 25%2Норматив великих кредитних ризиків (Н8)Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп повязаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобовязань, виданих банком щодо цього контрагента або групи повязаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку. не має перевищувати 8кратний розмір регулятивного капіталу банку3Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобовязань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобовязань, виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку. Не більше 5%4Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10); Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобовязань усіх інсайдерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобовязань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку. Не більше 30%

Базою для розрахунку економічних нормативів Н7, Н8 є регулятивний капітал банку. Базою для розрахунку економічних нормативів Н9, Н10 є статутний капітал банку.

 

Таблиця 1.8

Коефіцієнти для аналізу та обмеження валютного ризику банку [9]

№КоефіцієнтМетодика розрахункуНормативне значення1Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13). Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку. Не більше 30%2Норматив ризику загальної довго відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н131). Відкрита позиція є довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобовязань. не більше 20%3Норматив ризику загальної довго відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н132). Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобовязань за проданою валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог не більше 10%

Базою для розрахунку економічних нормативів Н13 є регулятивний капітал банку [9]. Нормативи Н13 (табл.1.8) з класифікаційної точки зору (рис.1.2) визначають рівень фінансових цінових ризиків діяльності банку.

Використання загальних банківських резервів капіталу здійснюється тільки за рішенням акціонерних зборів власників банку, оскільки ці резерви створені за рахунок чистого прибутку тобто власності засновників банку [1], і використовуються тільки на покриття фактичних збитків від банківської діяльності.

Загальні резерви та резервні фонди формуються згідно з вимогами чинного законодавства України та за рішенням загальних зборів банку для покриття непередбачених збитків під невизначені ризики під час проведення банківських операцій.

Відрахування до загальних резервів та резервних фондів здійснюється за рахунок прибутку, що залишився після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобовязання.

Збитки від активів не можуть бути безпосередньо покриті із загальних резервів та резервних фондів, а повинні проводитися лише за рахунок спеціальних резервів, які створюються за всіма видами активів і позабалансових зобовязань у потрібних сумах.

Порядок розрахунку резервів на відшкодування можливих збитків від втрати активів і під зобовязання банку здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України [19], [22], [23], [24], [25].

Списання безнадійних активів та будь-яких втрат активів у банках здійснюються тільки шляхом створення спеціальних резервів.

Резервування ризиків кредитних операцій

Згідно з „ПОЛОЖЕННЯМ про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” [20] з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України встановлено порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Створення резерву під кредитні ризики це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Банки самостійн?/p>