Украiнцi в iсторii Кракiвськоi академii мистецтв
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Украiнцi в iсторii Кракiвськоi академii мистецтв
Кракiвська академiя мистецтв СФ одним iз найдавнiших вищих навчальних мистецьких закладiв Польщi. Заснована в 1818 р. як Школа рисунку i малярства вiддiлу лiтератури Ягеллонського унiверситету. Пiсля вiдокремлення вiд нього у 1873 р., отримала назву Школа образотворчого мистецтва, директором якоi став вiдомий польський iсторичний живописець Ян Матейко (18381893). Сучасна академiя мистецтв носить iмя цього великого майстра пензля. Пiсля смертi Я. Матейка важливу роль у становленнi навчального закладу вiдiграв перший ректор академii Юлiан Фалат польський пейзажист, реформатор Кракiвськоi академii мистецтв, яка за час його керiвництва отримала таку назву i статус вищого навчального закладу. Очоливши кракiвську Школу образотворчого мистецтва, вiн вирiшив змiнити ii консервативну навчальну програму, яка базувалась виключно на малярських засадах академiзму. Таким чином, перiод керiвництва Ю. Фалатом став переломним в iсторii навчального закладу, а реформа, проведена ним основою для подальшого розвитку якiсноi мистецькоi освiти в академii.
Передусiм Ю. Фалат оновив професорсько-викладацький склад Академii, запросивши нових, молодих, але вже добре знаних митцiв Леона Вичулковського, Яна Станiславського, Станiслава Виспянського, Теодора Аксентовича та iнших; запровадив нову систему навчання, в основi якоi, головним чином, було студiювання натури, але не гiпсових моделей як за часiв Яна Матейка; змiнив програму та методи навчання; сформулював, в теоретичному розумiннi, нову мету навчання в академii: тАЬрозвивати мистецьку iндивiдуальнiсть, а рiвночасно здобувати якнайкращi технiчнi вмiннятАЭ, якоi дотримувались до 1939 р. В академii запанували новi мистецькi гасла: iмпресiонiстичний пленеризм, сецесiя, символiзм. Завдяки активнiй виставковiй дiяльностi професорiв КАМ та iхнiх учнiв за кордоном, слава про неi як про мистецький заклад СФвропейського рiвня поширилась далеко за межi Польщi. МiжвоСФнний перiод в iсторii КАМ характеризуСФться передусiм частими змiнами керiвництва, реорганiзацiями, вiдкриттям фiлii у Парижi та створенням студентами академii ряду мистецьких обСФднань. В цей час змiнюСФться структура i органiзацiя навчання: вiд початку заснування академiя не мала вiддiлiв, iснували тiльки мистецькi школи (пять шкiл малярства i одна рiзьби), але пiд впливом архiтекторiв Йозефа Галензовського та Адольфа Шишка-Богуша, згiдно iз статутом 1922 р. в КАМ вiдбувся подiл на два вiддiли: вiддiл малярства i рiзьби та вiддiл архiтектури. Такий подiл протримався до 1929 р., до закiнчення перебування А. Шишка-Богуша на посадi ректора, пiсля чого знову iснували тiльки школи. Про структуру та органiзацiю навчального процесу в академii маСФмо можливiсть довiдатись iз збережених в архiвi КАМ ii статутiв, в яких зазначаСФться, що вiддiл малярства та рiзьби подiлявся на загальний i головний курси. Останнiй складався iз таких шкiл, як школа рiзьби, сiм шкiл малярства i трьох iз спецiалiзованим напрямком: графiки, пейзажу i монументального малярства. Вiддiл архiтектури подiлявся на нормальний i вищий курси, окрiм цього давав можливiсть отримання наукового ступеня.
Фiнансовi труднощi, якi переживала у 1930-х рр. академiя i Польща загалом, з одного боку, негативно вплинули на органiзацiю навчання у КАМ: закриваСФться вiддiл архiтектури, скорочуються певнi кафедри вiддiлу малярства та рiзьби. З iншого боку, почався перiод стабiлiзацii у навчальних програмах Академii. На початку 19391940 навчального року структура академii вже мала такий вигляд: нараховувалося тринадцять кафедр, чотири окремi науковi заклади i одна студiя. Керiвництво в Кракiвськiй академii мистецтв представляло собою спiльне зiбрання професорiв, яке також виконувало функцiю сенату i ради навчального закладу. До складу загальних зборiв входили усi професори, а також ректор, який виконував i функцii декана. Навчання в академii тривало пять рокiв i вiдбувалося у два етапи: початкова школа перший рiк навчання, та головна школа вiд другого року. Студенти мали право самi вибирати собi викладачiв, i могли за один навчальний рiк посеместрово вчитись у рiзних професорiв.
Головною умовою прийняття на навчання був позитивний результат вступного конкурсного iспиту. Для студентiв, якi вступали на малярство оголена натура, для скульпторiв моделювання в глинi iз живоi моделi. Екзамен тривав протягом тижня i був важливим та хвилюючим моментом для всiх студентiв. Як пригадував колишнiй студент Кракiвськоi академii Дамян Горняткевич, тАЬвступний iспит триваСФ шiсть днiвтАж кандидатiв замикають в однiй залi, кажуть iм рисувати модель з натури, найчастiше це акт, i в тому саме полягаСФ основна труднiсть, бо в 95% випадках кандидати не мали нагоди рисувати студiю акту аж до цього вирiшального моменту. Найбiльше хвилювала сувора дiйснiсть: кандидат не бачить бiля себе нiякого професора, взагалi нiкого, хто мiг би вже не безпосередньо допомогти йому в працi, або бодай дати йому вiдчути, чи вiн правильно рисуСФ чи нi. Рисунки кандидатiв розглядаСФ згодом професорська рада i вирiшуСФ про прийняття кандидатiв: iспит витримуСФ тiльки одна третина учасникiв, а в кращому випадку приймають половину iспитованихтАЭ.
Друга умова прийому наявнiсть свiдоцтва про закiнчення середньоi загальноосвiтньоi школи чи професiйного училища, яке б визнавалось Мiнiстерством визнань релiгiйних i просвiти громадськостi Польщi. Тi, хто не мав такого свiдоцтва могли навчатися тiльки як студент