Украiнцi в iсторii Кракiвськоi академii мистецтв
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
и надзвичайнi. Рiзниця мiж студентами звичайними i надзвичайними полягала у тому, що надзвичайнi студенти не могли отримувати грошовi нагороди, стипендiю чи медалi вiд академii. В iншому вони були на рiвних правах i мали однаковi обовязки. Пiсля трьох рокiв навчання надзвичайний студент мав можливiсть стати звичайним. Це вирiшувалось радою професорiв КАМ. АбiтурiСФнти, якi показували особливi здiбностi до мистецтва на вступному екзаменi могли зараховуватися одразу до тАЬголовноi школитАЭ. Остання умова вступу до академii представлення домашнiх робiт рисункiв та скульптур залежно вiд вiддiлу, на який записувався майбутнiй студент. Тут траплялись рiзнi ситуацii, адже не завжди студент мав можливiсть без спецiальних умов створити гiднi домашнi роботи. У типовiй для абiтурiСФнтiв КАМ ситуацii опинився i Г. Крук: тАЬЩоб бути прийнятим до академii без матури на вiльного слухача, треба було мати, крiм добрих початкових рiзьб, теж i добрi рисунки. Рiзьби я мав, але рисункiв у мене не було жодних. Нiколи не мав я нагоди рисувати акту. В такiй ситуацii я зважився на божевiльний план: визичив рисунки в одного дуже доброго студента школи Новакiвського i вислав iх разом iз рiзьбами до Кракова. Мене прийняли до вступних iспитiвтАЭ.
Пiдсумком навчання в КАМ, окрiм семестрових iспитiв, були щорiчнi виставки студентських робiт конкурс мистецьких праць, на якому рада професорiв вирiшувала кого з студентiв вiдзначити похвалою, кому присудити грошову нагороду, а кому медаль. Виставки були помiтною подiСФю у мистецькому життi мiста, користувались неабиякою увагою кракiвян. Про них писала мiiева преса, мистецькi видання. Наприклад, у журналi тАЬШтукi ПСФнькнiтАЭ читаСФмо: тАЬтАжвиставка всiх шкiл малярства i рiзьби нашоi академii багата та рiзноманiтна. Виставленi працi сумлiннi, поважнi, свiдчать не тiльки про високу педагогiчну працю професорiв академii, але i про знання та талант iх вихованцiвтАЭ.
За навчальними програмами 19201930 рр., якi були академiчними, Кракiвська академiя давала грунтовнi знання з рисунку, живопису, скульптури, графiчних технiк, основ композицii, кольорознавства, iсторii мистецтва. Вивчалась також анатомiя, перспектива, малярськi технiки. Програми змiнювались пiд впливом нових течiй в образотворчому мистецтвi, з приходом нових генерацiй професорiв. Вони також залежали вiд адмiнiстративних здiбностей ректорiв, якi, крiм творчих мистецьких талантiв, мали бути обдарованi педагогiчними та керiвними здiбностями.
Враховуючи те, що бiльшiсть украiнцiв записувались на вiддiл малярства, розглянемо програму навчання цього вiддiлу бiльш детально. У школах малярства була одна загальна програма навчання, за якою малювали оголену натуру, портрет, натюрморт та композицiю на вибiр професора. Окрiм цього, обовязковим був етюд на свiжому повiтрi, який, будучи тАЬтАжiнтегральною частиною науки малярства, що не може обмежуватись до малювання натури в закритому примiщеннi, повинен вiдбуватись iтАж в оточеннi природи, чого мiсто дати не можетАжтАЭ. Також в академii спостерiгалася виразна данина пленеризмовi, про що свiдчить мотивацiя: тАЬ...постiйно змiнене при рiзнiй погодi освiтлення, колористичнi ефекти, викликанi рефлексами неба... дають безлiч можливостей, без яких не може бути мови про комплексну наукутАЭ. Загалом методика навчання на вiддiлi малярства здiйснювалася через iндивiдуальне корегування праць студентiв, що доповнювалися лекцiями: тАЬПрофессор подаСФ кожному слухачевi поради i керуСФ його роботами. Студент вчиться практично, а професор, показуючи дорогу, доводить роботу до остаточного мистецького завершеннятАЭ. Професори мали вагомий вплив на творчiсть студентiв, тому у iхнiх працях був часто помiтний iндивiдуальний стиль керуючого ними професора. Такий висновок можна зробити з побачених студентських праць тих рокiв, збережених у архiвi КАМ.
Окрема увага була до майстерень вiддiлу малярства, у яких найчастiше прагнули навчатися украiнськi студенти. Серед них класи Й. Мегофера, РЖ. ПСФньковського, РЖ. Камоцького, К. Фритча, Т. Аксентовича, В. Яроцького, РЖ. Дембiцького, Ф. Коварського, Ю. Панькевича та iнших. Найпопулярнiшими все ж були майстернi пейзажистiв В. Яроцького, Ф. Паутча та Т. Аксентовича. Це зумовлено передусiм близькою украiнцям, особливо галичанам, тематикою iх творiв. Адже у своiй творчостi основний акцент цi професори робили на етнографiчний гуцульський пейзаж, тому жартома iх навiть називали тАЬгуцуламитАЭ. Кожний свого часу виiжджав на Гуцульщину. Зокрема, свiй перший шестимiсячний виiзд В. Яроцький та Ф. Паутч здiйснили разом iз К. Сiхульським узимку 19041905 рр. до с. Татарiв, влаштувавши побут у лiсництвi на полонинi, де створили чимало вiдомих творiв (наприклад, картина В. Яроцького тАЬГуцульський похоронтАЭ).
Така тематика творчостi професорiв КАМ не могла залишитись непомiченою майбутнiми украiнськими студентами академii, тому недивно, що клас профессора В. Яроцького обирав кожен другий украiнський студент КАМ, серед яких М. Бiлинський, С. Борачок, О. Винницький, О. Карпенко, Д. РЖванцев, Ю. Кульчицький, Л. Левицький, В. Лопушняк, В. Перебийнiс, М. Райх, В. Продан, Б. Стебельський, О. Третякiв, В. Хмелюк та iншi. Професор Ф. Паутч, украiнець за походженням, також користувався популярнiстю серед майбутнiх украiнських митцiв. У 19071910 рр. вiн перебував на Гуцульщинi, i, як зазначаСФ Г. Крук, тАЬнавiть в той час пiдписував своi полотна украiнською мовоютАЭ. Його походження та тематика картин (малював в основному жанровi iени iз фольклору гуцулiв, iх портрети, карпатськi пейза