Украiнцi в iсторii Кракiвськоi академii мистецтв
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ою цьому була його нацiональнiсть сенат цiСФi установи не надавав професорського звання нiкому з чужинцiв. Як зазначаСФ Д. Горняткевич, тАЬтАж головний професор рiзьби Костянтин Лящка дуже часто нагадував Требушному, щоб вiн виховав з-помiж своiх учнiв якогось спецiалiста поляка, щоб Академiя тАЬдiждалась, нарештi, свого керамiстатАЭ.
Хочу зауважити, що серед викладацького складу КАМ у мiжвоСФнний перiод, поряд з викладачами старшого поколiння, в академii працювали i молодi перспективнi митцi, якi вносили свiжi iдеi, новi прагнення, мистецькi рiшення та захоплення. Вони дотримувались рiзних мистецьких напрямiв, мали своi погляди щодо методики викладання, але й водночас пiдпорядковувались загальним освiтнiм тенденцiям КАМ. Педагоги Кракiвськоi академii брали активну участь у виставках краю, були iнiцiаторами створення та членами мистецьких обСФднань, таких як тАЬШтукатАЭ,
тАЬПольська Штука СтосованатАЭ, писали статтi на мистецькi теми, видавали журнал тАЬШтукi ПСФнкнiтАЭ, були членами журi на мiiевих та мiжнародних виставках, iхня творчiсть була вiдома далеко за межами Польщi. Одним iз найпрогресивнiших професорiв КАМ, творчiсть якого була широко вiдома в РДвропi, був Юзеф Панькевич, з iнiцiативи якого в 1925 р. вiдкрито фiлiю Кракiвськоi академii у Парижi. Вiн, як нiхто, знав добре всi музеi РДвропи, був великим прихильником французькоi культури. Як педагог бачив недолiки мистецькоi освiти в академii, якi, на його думку, були спричиненi браком тiсного контакту з СФвропейськими мистецькими традицiями, що найкраще репрезентувала Францiя. Створення Паризькоi фiлii КАМ стало знаковою подiСФю в iсторii академii та мало суттСФвий вплив на образотворчi досягнення ii випускникiв.
Думка про створення паризького вiддiлу КАМ виникла у викладачiв академii ще перед початком перщоi свiтовоi вiйни. Однак ii практична реалiзацiя стала можливою тiльки у перiод мiжвоСФнного двадцятирiччя завдяки професору Ю. Панькевичу. Вiн написав проект створення фiлii, клопотав про його розгляд та затвердження, опiкувався студентами, що навчались у Парижi та видiляв навiть з власних доходiв 400 франкiв на утримання фiлii аж до часу органiзацii ii фiнансовоi пiдтримки урядом Польщi. Паризька фiлiя мала дати можливiсть студентам ближче ознайомитися з СФвропейським мистецтвом, з його сучасними напрямами, вдосконалити свою майстернiсть. Вiд часу заснування паризькоi фiлii КАМ до початку РЖРЖ свiтовоi вiйни в нiй навчалось понад 80 студентiв, серед яких були i украiнськi студенти. Першими ластiвками паризькоi фiлii КАМ стали члени групи тАЬПаризький комiтеттАЭ (тАЬкапiститАЭ). Студенти з майстернi Ю. Панькевича, натхненнi розповiдями про сучасне французьке мистецтво, вирiшили у вереснi 1924 р. органiзовано виiхати до Парижу для продовження мистецькоi освiти. Пiсля трьох мiсяцiв перебування там, група звернулася до ректора А. Шишка-Богуша з проханням (у формi листа) про можливiсть зарахування iм часу навчання у Францii, на пiдставi створених ними праць та надання фiнансовоi допомоги. На основi цього листа та ухвали сенату КАМ вiд 18 сiчня 1925 р. ректором Академii було започатковано реалiзацiю проекту створення фiлii КАМ в Парижi. Згiдно статуту Паризькоi фiлii КАМ , продовжувати навчання в нiй мали можливiсть тi студенти академii, що закiнчили чотири роки навчання iз добрими результатами та були вiдзначенi нагородами, премiями на щорiчних виставках КАМ. Користуватись майстернею в Парижi можна було не бiльше, як рiк. Хочу зазначити, що бiльшiсть студентiв вмiли оцiнити надану iм можливiсть, працювали старанно i сумлiнно. Про це свiдчать збереженi копii полотен вiдомих майстрiв, якi вони за програмою виконували пiд час паризьких студiй.
Навчання студентiв Кракiвськоi академii у Парижi стало важливим фактором долучення молодих митцiв до вершин захiдноСФвропейського мистецтва, що в повнiй мiрi вiдобразилося як на польському мистецтвi загалом, так i на творчостi окремих випускникiв КАМ. Адже навчання у мистецькому центрi РДвропи мало iстотний вплив на формування мистецького свiтогляду, особистого стилю, фахового рiвня митцiв. Осередок КАМ в Парижi вiдiграв важливу роль у проникненнi нових мистецьких течiй до КАМ, що спричиняли змiни та реформацii в Академii, викликали у студентiв бунт проти тАЬконсерватизмутАЭ деяких викладачiв. Чимало молодих митцiв залишали стiни КАМ вже пiсля 1-2 рокiв навчання та продовжували навчання у мистецьких академiях Парижа, Мюнхена, Берлiна, Праги тощо.
Враховуючи структуру КАМ, ii навчальнi програми, методику, викладацький склад, мистецькi напрями, що панували в нiй, зазначимо, що у 192030-х рр. Кракiвська академiя мистецтв давала добру академiчну освiту, вiдмiнну пiдготовку з фахових диiиплiн та стала важливим стартом для багатьох митцiв у продовженнi iхнього навчання. Завдяки iнспiрацii французького, а конкретнiше паризького мистецького середовища у стiнах Кракiвськоi академii студенти мали змогу долучитися до вирiшення актуальних мистецьких проблем та творити в ногу з часом.
Випускники Кракiвськоi академii мистецтв:
- ТРец Лев Львович
- Стебельський Богдан
- Батовський-Качор Станiслав
- Маслянников Вiктор Леонiдович
- Обаль Петро Павлович
- Харкiв Олекса
Для мене роботи справдi цiкавi. Деякi з цих студентiв виставляють своi роботи i на виставках. А щодо професiйностi, то справа у тому, що багато студентiв у вищому закладi мають за плечима якийсь досвiд, а заразом знання та практику. Деякi приходять до