Украiнсько-румунська зовнiшньополiтична конфронтацiя: територiальний, iдеологiчний та дипломатичний аспект
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?дбувся у Закарпатськiй областi Украiни та повiтi Марамуреш Румунii в травнi-червнi 2007 року.
Пiдбиття пiдсумкiв третього етапу украiно-румунського монiторингу, яких проходив з 19 по 24 травня 2008р. на пiвденному заходi Одеськоi областi, мiг бути зiрваний через неконструктивну поведiнку румунськоi сторони. Пiд час монiторингу румунська сторона намагалася перевести монiторинговий процес в полiтичну площину та здiйснювала тиск на украiнську сторону, намагаючись схилити ii до невизнаннi iснування молдавськоi нацiональностi. Зокрема, румуни неодноразово наполягали на тому, що вони не визнають молдавського етносу як такого i вважають представникiв молдавськоi нацiональноi меншини в Украiнi румунами.
За словами представникiв украiнського Мiнiстерства закордонних справ, пiд час зустрiчi iз громадою с. Утконосiвка РЖзмаiльського району Одеськоi областi румунська делегацiя штучно створювала напругу, що викликало негативну реакцiю жителiв села. Пiсля цього спiльна комiсiя була вимушена припинити монiторинг. Офiцiйний Бухарест звинувачення на свою адресу заперечував. Бiльш того, у висновках румунськоi сторони наголошуСФться, що украiнськi чиновники намагалися обмежити дiалог румунськоi делегацii з представниками румунськоi общини. Таким чином, питання про права нацiональних меншин мiж Украiною та РумунiСФю продовжуСФ залишатись вiдкритим та надуманим. Фактично воно використовуСФться румунською владою для послаблення позицiй Украiни на мiжнароднiй аренi.
Отже, на сучасному етапi Румунiя посiдаСФ важливе мiiе у зовнiшньополiтичних iнтересах Украiни, що зумовлено багатьма факторами. Зокрема, сумiжним кордоном, спiльнiстю орiСФнтирiв на СФвропейську iнтеграцiю, широкими потенцiйними можливостями для розвитку взаСФмовигiдного торговельно-економiчного спiвробiтництва, а також проживанням у цих краiнах, вiдповiдно, украiнськоi та румунськоi меншин. Проте, у вiдносинах двох держав спостерiгалась вiдкрита зовнiшньополiтична конфронтацiя у питаннях дотримання прав нацiональних меншин, статусу острова Змiiний, будiвництва Украiною каналу Дунай Чорне море, висунення територiальних претензiй до Украiни тощо.
РЖсторiя становлення та розвитку двостороннiх вiдносин мiж офiцiйним КиСФвом та Бухарестом завжди була непростою та характеризувалась наявнiстю бурхливих дипломатичних баталiй. Проте на украiнсько-румунському напрямку сьогоднi нашою державою досягнутi певнi результати, зокрема пiдписана угода про режим державного кордону, здiйснена делiмiтацiя континентального шельфу, вiдновлений власний суднохiдний канал Дунай Чорне море. Невирiшеними залишаються, в основному, полiтико-iдеологiчнi питання щодо проблеми нацiональних меншин та бажання Румунii приСФднати своi iсторичнi територii. Сьогоднi подiбнi виклики ставлять перед украiнською дипломатiСФю завдання бiльш вiдповiдально та консолiдовано захищати нацiональнi iнтереси. Найбiльш перспективним методом для цього маСФ стати пошук компромiсу та виведення за дужки заполiтизованих та надуманих претензiй та звинувачень.