Украiнсько-румунська зовнiшньополiтична конфронтацiя: територiальний, iдеологiчний та дипломатичний аспект

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

ж 27 лютого 1961р. була пiдписана нова угода про режим радянсько-румунського кордону, спiвпрацю i взаСФмодопомогу в прикордонних питаннях мiж СРСР i РумунiСФю, яка пiдтвердила наявне розмежування цих двох краiн i СФ чинною по сьогоднiшнiй день. Це розмежування було пiдтверджено на конференцii в Гельсинки у 1975р., яка остаточно визначила i юридично визнала iснуючи державнi кордони, зокрема радянськi i румунськi.

Пiсля отримання Украiною незалежностi почався новий етап украiно-румунських вiдносин, в якому проблема острова Змiiний отримала нове звучання: знову розгорнулась гостра боротьба навколо украiнських територiй. На початку 1990-х рр. в Румунii рiзко посилюються велико-румунськi настроi. Так, iсторики з румунськоi сторони наполягають на тому, що острiв iсторично належить до iхньоi держави, що його iсторiя щiльно i нерозривно повязана з румунською державою.

Наступним кроком у розвитку украiно-румунських вiдносин мало стати пiдписання угоди про делiмiтацiю континентального шельфу i економiчних зон у Чорному морi. Дипломати обох краiн заявили, що рiшення проблеми неможливе без урахування iнтересiв обох держав. Отже питання перейшло в площину визначення статусу Змiiного, а не його належностi. У 1997р. були встановленнi принципи делiмiтацii континентального шельфу у майбутньому, зафiксованi в мiждержавнiй угодi у виглядi обмiну листами мiж мiнiстрами закордонних справ. Позицiя Украiни в цьому планi базуСФться на сучасних нормах морського права, а також конвенцii ООН 1987 року. Буквально пiсля пiдписання договорiв румунська сторона почала дискусiю щодо статусу Змiiного: Що це скеля чи острiв? Вiд визначення статусу обСФкта залежить розмежування морського шельфу. За умови визнання його островом вiн маСФ право на ексклюзивну економiчну зону та на територiальнi води навколо нього. Румунська сторона наполягала, що Змiiний не острiв, а скеля. Основним аргументом СФ вiдсутнiсть ресурсiв води на островi та неможливiсть життСФдiяльностi на островi без морського сполучення з великою землею. В свою чергу КМУ Украiни, щоб закрiпити статус Змiiного, затвердив комплексну програму подальшого розвитку iнфраструктури та провадження господарськоi дiяльностi на о. Змiiний та континентальному шельфi. Зараз на островi постiйно проживають прикордонники, члени iх сiмей, науковцi, обслуга маяка, який функцiонуСФ ще з 19 ст., також у липнi 2006 року Одеська облрада ухвалила рiшення про створення на островi Змiiному населений пункт Бiле. А в листопадi 2007 року Президент Украiни врочисто вручив паспорти з вiдмiткою про реСФстрацiю в селищi Бiле шiстьом прикордонникам.

На островi вiдкрито пошту, фiлiю банку Аваль, ретранслятор мобiльного звязку, налагоджено кабельний звязок. Починаючи з 2003 року, на островi постiйно працюють вахтовим методом науковцi Одеського нацiонального унiверситету iм. РЖ.РЖ. Мечникова.

16 вересня 2004 року Румунiя передала на розгляд Мiжнародного суду ООН питання про делiмiтацiю континентального шельфу i виняткових економiчних зон мiж двома краiнами. 3 лютого 2009 року Мiжнародний Суд вирiшив, що Змiiний СФ островом, (для цього Украiни приклала зусилля) але замiсть 200 миль економiчноi зони навколо нього, Украiна отримала всього лише 12 миль, тобто можна констатувати фактичну поразку Украiни щодо морського шельфу. "ада Румунii представила в судi безлiч доказiв, один iз яких абсолютно вже здивував РДвропу вони представили себе жертвами сталiнських репресiй i зажадали назад споконвiчно румунськi землi. Тобто тепер навiть невiдомо, чого чекати вiд таких сусiдiв адже Бухарест вже вiдкрито на Бессарабiю (теж споконвiчно румунськi землi) поглядаСФ. Марк Твен писав: Купуйте землю ii бiльше не роблять. Румунiя пiшла iншим шляхом. Придбати накладно, а вiдiбрати цiлком можливо.

Пiсля приходу до влади в Румунii президента Т.Басеску, Президент Украiни В.Ющенко у своСФму привiтаннi колезi висловив сподiвання на те, що у вiдносинах мiж Украiною та РумунiСФю буде вiдкрита нова сторiнка, яка ознаменуСФться розв`язанням проблемних питань украiнсько-румунських двостороннiх вiдносин у дусi партнерства та добросусiдства. Але попри це румунська сторона активiзувала дiяльнiсть стосовно визнання о. Змiiний скелею, що надало б iй право привласнити цю територiю. 16 вересня 2004р. Румунiя звернулася до Мiжнародного Суду ООН з проханням переглянути справу про делiмiтацiю континентального шельфу виключних економiчних зон мiж Украiною та РумунiСФю у Чорному морi.

3 лютого 2009р. Мiжнародний суд ООН в Гаазi вирiшив територiальну суперечку мiж Украiною i РумунiСФю. Рiшення Мiжнародного суду ООН щодо розмежування шельфу в Чорному морi мiж сторонами було компромiсним, проте в деяких пунктах воно вiдображаСФ бiльше позицiю Бухареста. Питання щодо Змiiного викликало чергову хвилю спекуляцiй у украiнськiй полiтицi, i пiд приводом програшу Украiни у суперечцi з румунами був вiдправлений у вiдставку Мiнiстр закордонних справ Украiни В.Огризко. Почали лунати заяви про дипломатичну та територiальну поразку Украiни. Президент Украiни В.Ющенко з приводу цього вiдзначив: Ми не програли, через мiжнародне право ми знайшли вiдповiдь, яка коштувала нам мiльярди доларiв за останнiх 15 рокiв.

Мiжнародний вердикт став спробою залагодити багаторiчну суперечку мiж двома краiнами щодо морськоi межi в Чорному морi. Той факт, що обидвi сторони знайшли в собi сили правовим чином розв`язати острiвне питання СФ позитивним аргументом на користь п