Украiнськi легенди та перекази про комах, риб та ракiв
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
?ся!" А чередник у цей час сидiв на ослiнчику й латав свиту. "Багато, каже, вас таких вештаСФться тут, якi просять води напитися, де ж менi наноситися ii для всякого пройди! Йди собi геть!.. А втiм, коли вже хочеш напитися, так бачиш, де вода?" i при цьому, не пiдводячись з ослiнця, вказав ногою на глек з водою, який стояв тут же бiля нього. Тодi святий Петро пiшов до вiвчаря, котрий неподалiк пас овець. Бiдний вiвчар тiльки й знаСФ, що все бiгаСФ за вiвцями та переймаСФ iх нема йому нi хвильки спокою. Пiдiйшов до нього святий Петро та й каже: "Дай менi, будь ласка, води напитися, а то зовсiм помираю вiд спраги!" "Та в мене й була вода, вiдповiдаСФ вiвчар, та недавно я всю випив". "То пiди принеси". "Я пiшов би й принiс, та ось, бач, лихо яке: якщо тiльки я пiду, то всi вiвцi розбiжаться, так що я потiм жодноi не знайду". "Йди, каже святий Петро, вiвцi не розбiжаться, спокiйно стоятимуть, поки ти вернешся". Вiвчар швидесенько побiг i принiс води. Святий Петро напився, подякував йому й каже: "З цього часу вiвцi нiколи вже бiльше не будуть дрочитися, а стоятимуть i пастимуться спокiйно, на одному мiii; а рогата худоба буде сильно дрочитися, так що ii й не перейме нiхто". Тiльки-но вiн вимовив це, як ураз i почала бiгати на всi боки худоба чередника, котрий не дав святому Петру води напитися. Чередник кинув i свого ослiнця та весь час бiгаСФ за худобою, не маючи нi хвильки спокою; а вiвцi стояли на мiii, спокiйно собi паслися й бiльше вже не дрочились. Вiдтодi рогата худоба дрочиться, а вiвцi нiколи. РЖ сьогоднi, коли дрочиться рогата худоба, то всi пастухи проклинають того чередника, котрий не дав води святому Петру i тим розсердив його. А якби вiн не розсердив святого Петра, то рогата худоба нiколи б не дрочилася, а то ось через одного та й усiм лихо.
2. Украiнськi легенди та перекази про риб i ракiв
Хоч слова "рибка", "рибочка", "рибонька" досить часто зустрiчаються в украiнських народних пiснях як найсердечнiшi найменування палко коханоi дiвчини, попри все це роздiл легенд i вiрувань про риб СФ вкрай бiдним i ТСрунтуСФться виключно на апокрифах. Украiнськi легенди та перекази стосуються тiльки лиш "однобокоi" риби камбали; почасти вюна, скойок i ракiв.
Про походження "однобокоi" риби (певно, мала плоскуша, або мала камбала Pleuronectes flesus, passer, roseus, Platessa flesus, marmorata) легенда, записана в Канiвському повiтi, розповiдаСФ таке. Коли Спаситель був розiпятий на хрестi i вже вiддав Свiй божественний дух, у суботу явився до Божоi Матерi архангел Гавриiл i сказав iй: "Твiй Син воскресне з мертвих". Матiр Божа саме в цей час снiдала маленькою рибкою, причому так обiла на нiй мясо, що лишились самi лиш реберця. Почувши чудесне благовiстя архангела, Вона перехрестилась та й каже: "Тодi Мiй Син воскресне, коли оживе ця рибка". А рибка раптом плюсь!., i ожила... "Однобока" риба зустрiчаСФться iнодi в Днiстрi. Один бiк у неi зовсiм як у звичайноi живоi риби, а на другому видно самi лиш реберця, наче iх обiдено кимось, так вона боком i виляСФ по водi.
До часу хресних страждань Спасителя вiдносить легенда, записана в Подiльськiй губернii, й походження камбали (справжня плоскуша, або справжня камбала Pleuranec- tes platessa, Platessa vulgaris). Сидiла якось Матiр Божа понад морем i iла сушену рибу. Щойно Богоматiр зiла половину риби, як раптом iй кажуть, що ii Сина розпяли. Вона як тримала ту рибу, так i впустила ii в море. Рибка зразу ж ожила, з неi й пiшла камбала.
В Ушицькому повiтi кажуть, що камбала перш мала звичайний вигляд i два ока; а теперiшнього плоского вигляду набула i з одним лиш оком лишилась пiсля того, як була проклята Божою Матiрю. Якось Божа Матiр iла камбалу, i коли ввiткнула iй в око виделку, то камбала впала з тарiлки на землю. Матiр Божа прокляла ii, i це прокляття тяжiСФ на камбалi й досi, через що вона постiйно перебуваСФ на днi моря й нiколи не бачить сонця.
Легенди як про "однобоку" рибу, так i про камбалу, вiдомi лише в пiвденно-захiднiй Русi, легко могли скластися пiд впливом римсько-католицьких зображень Пресвятоi Богородицi з рибою, найкращим взiрцем яких СФ вiдома картина Рафаеля в мадрiдському Прадо.
Вюнiв (вюн-пiчкур Misgurnus fossilis, Acanthopsis, Cobitus fossilis) у деяких мiiевостях зовсiм не iдять через iхнiй зовнiшнiй вигляд i вважають, що вони "гадючi породи" (Старобiльський повiт).
Походження скойок (рiчковий молюск з роду Anadontu Unio) повязуСФться легендою з ходiнням Спасителя по землi. Приходить, говорить легенда, якось раз Господь до одного чоловiка пiд виглядом жебрака, немовби, значить, попросити милостинi в нього. Чоловiк подав йому хлiба й каже: "Дав би дiдусевi й поiсти, та нема нiчого сьогоднi". А в самого на полицi стояла цiла макiтра вареникiв. Господь i питаСФ: "А то що ж у вас у макiтрi?" "То? Нiчого! Це, каже, жiнка скойки намочила". "Нехай будуть i скойки", промовив Господь i пiшов з хати. Коли той чоловiк до макiтри з варениками, а там i насправдi мокнуть скойки.
СвоСФрiдний вид рака (Cancer), що спричинився до загальновiдомого непорозумiння, наче в нього очi зовсiм не на мiii, i наче, рухаючись, вiн повзе не вперед, а задкуСФ, породив на Украiнi вельми оригiнальну легенду про те, чому в рака опинились очi зовсiм не на тому, де треба, мiii. Рак весь час просив Бога, аби Господь дав йому волячi (тобто величезнi) очi, а Господь принiс йому рачачi (маленькi) "Заткни iх, сказав ображений рак, у...!" Господь узяв i заткнув раку в... очi (РЖзюмський повiт; цю ж легенду в цiлком тотожних