Украiнськi космогонiчнi легенди та перекази про квiти i хлiбнi злаки
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
Реферат на тему:
Украiнськi космогонiчнi легенди та перекази про квiти i хлiбнi злаки
1. Квiти
В украiнському фольклорi СФ незлiченна кiлькiсть рiзних легенд, повязаних з квiтами та хлiбними злаками.
Дуже поважною квiткою були васильки. Вiдомо три легенди про васильки, створених вiд початку до кiнця на християнському ТСрунтi.
Перша легенда, записана в м. Купянську, розповiдаСФ, що коли зняли з хреста пречисте тiло Спасителя, то змастили його пахучими мазями, оповили чистими пеленами i поховали в саду, в печерi. РЖ наказали жиди закопати в горi пречесний хрест Господень, мiiе над ним розрiвняти, навалити потiм на нього гною i всякого смiття i посiяти там насiння дiй-дерева (див-дерева, дурману Datura stramonium L.) та блекоти (Hyosciamus niger L.). Бачить Бог злобу жидiвську, дав Василевi (якому невiдомо) насiння пахучого зiлля i звелiв посiяти його на тому мiii, де посiянi були, за наказом жидiв, дiй-дерево та блекота. РЖ стало те мiiе святе, а навколонього мерзотазапустiння. РЖ спало царицi Геленi на думку вiдшукати чесний хрест Господень. РЖ приiхала вона до РДрусалима i наказала копати гору Голгофу. Копали гору, копали, шукали хреста, шукали не знайдуть нiяк. РЖ молилась благовiрна цариця Гелена, слiзно благала: Дай, Господи, знайти Твiй чесний хрест! РЖ почув Господь молитву благовiрноi царицi Гелени. Явився до неi один якийсь i каже: Шукайте пахучого зiлля Василя: де його знайдете, там i хрест обрящете. Пiшли на гору Голгофу, знайшли серед смiття мiiе, яке поросло васильками, почали там копати i вiдрили три хрести; два з них поклали, вийнявши з ями, на смiття, а третiй, хрест Господень, мiж васильки. З тих пiр i прикрашають хрест васильками.
Легенда ця, без сумнiву, заснована на давнiй грецькiй легендi про знайдення хреста Господнього, в якiй розповiдаСФться, що на мiii, де СФвреi сховали хрест Спасителя, виросла пахуча й цiлюща трава, яку лiкарi називають Окi- шоп, а народ Вавiiiкоп, украiнськi васильки. У П. Безсо- нова, у вiршах iз захiдноi Болгарii та Македонii про знайдення хреста, повiдомляються деякi штрихи, якi доповнюють щойно наведену украiнську оповiдь про васильки. Мабуть, що вiршi цi являють собою подальший розвиток згадуваноi давньоi грецькоi легенди.
За другою легендою, записаною також у Купянську, васильки дiстали свою назву вiд iменi святого Василя Великого, який начебто за життя дуже полюбляв квiти й зелень i завжди прикрашав ними свою келiю. Коли згодом вiдкрито було домовину з чесними мощами святого Василя Великого, то знайшли в нiй пахучу рослину зi скромними квiточками, яку на честь святителя i названо васильком.
Третя легенда, записана в Купянському повiтi, переносить походження василькiв у Росiю. За царювання РЖвана Васильовича Грозного жив у Москвi Василь Блаженний, Христа ради юродивий. Ходив вiн по Москвi i взимку, i влiтку босонiж, в самiй сорочцi, з веригами на плечах. Бував вiн i в царських, i в боярських палатах, i в селянських хатах. Ночував найчастiше на цвинтарях, там же й помер. Знайшли тiло його в травi. Навколо нього так духмянiло!
Спочатку думали було, що це духмянiСФ тiло спасенника Божого, та виявилось, що духмянiла трава, в якiй воно лежало. РЖ назвали ту траву травою Василя, васильками. РЖ тепер ця трава пахне ладаном i мерцем.
Про iнший рiзновид василькiв волошки (Centaurea Cyanus L.) СФ оповiдь, що колись то був молодий i гарний юнак, якого на Трiйцю (Зеленi свята) заманила русалка в поле, залоскотала i перетворила на квiтку, яка й дiстала назву василька.
Про Василя Блаженного в Купянському повiтi розповiдають ще й таку легенду. За давнiх часiв жив у Москвi один святий, на iмя Василь. Якось святкового дня пiшов Василь до церкви. У церквi того дня було багато вельмож, а також цар i цариця. По виходi з церкви цар пiдкликав Василя й питаСФ: А що, Василю Блаженний, чи велелюдно було сьогоднi у церквi? Нi, царю-батечку, тiльки двоСФ: я та цариця; та й цариця-матiнка була лиш до пiвобiднi, а тодi пiшла собi додому i була там до кiнця служби. Як же так? каже цар, хiба ти не бачиш, скiльки люду було в церквi, поглянь! Та невже ти не помiтив, що i я був у церквi? Нi, государю, тебе не було в церквi, вiдповiдав Василь, ти будував на одному островi мiсто. Правда твоя, Василю Блаженний! промовив цар, згадавши, що, стоячи в церквi, вiн справдi думав про те, як би збудувати на одному островi мiсто. Потiм цар запросив Василя до себе в палац. Коли святий увiйшов до царських палат, цар пiднiс йому чарку вина. Василь узяв чарку, пiдiйшов до вiкна i вихлюпнув через вiдчинене вiкно вино з чарки у двiр. Цар, не кажучи нi слова, пiднiс Василевi ще двi чарки, але й тi вiн вилив у вiкно. РЖ лише четверту чарку випив. Тодi цар i питаСФ в нього: То ж скажи менi, Василю Блаженний, навiщо ти першi три чарки вина вилив у вiкно? А ось навiщо, вiдповiв святий, в РДрусалимi палаСФ монастир, так я надав допомогу. Цар вiдразу ж послав до РДрусалима гiнця, щоб упевнитись у справедливостi слiв святого. Коли гонець повернувся з РДрусалима, то розповiв, що там справдi загорiвся було монастир, i пожежа стала дуже розростатися, та набiгли з Росii одна за одною три дощовi хмари й загасили пожежу.
РД легенди й про iншi квiти братки, забий-кручу i петрiв батiг.
Братки (братики, брат-i-сестра, удодiв чобiт, полуцвiт Viola tricolor L.) дiстали свою назву вiд того, що на одному стеблi цiСФi рослини був