Geum.ru

Українська культура XIX-XX ст.

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство

роект Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи. Її поява обґрунтована тим, що інтеграція і глобалізація соціальних, економічних та культурних процесів, перспективи розвитку української держави потребують глибокого оновлення системи освіти. Суть змін становлять демократизація, індивідуалізація та прагматизація навчального процесу.

Складовою духовної культури є наука, потенціал якої в Україні порівняно високий. Загальна чисельність наукових кадрів у 1994 р. була вдвічі більшою, ніж у Франції, й становила майже 300 тис. осіб, з яких понад 80 тис. доктори і кандидати наук. Важливим науковим центром є Академія наук України, яка у 1994р. отримала статус національної (НАН України).

Проте негативні тенденції, які загострилися в останні десятиліття XX ст., визначають становище і на початку XXI cт. Серед них: постійне зниження витрат на науку; невпинне падіння рівня наукоємності валового внутрішнього продукту (протягом 1991-1999 рр. цей показник знизився в 2,2 рази); недостатня матеріальна база, обмежений доступ до новітньої наукової інформації; зниження ефективності функціонування наукових установ; внутрішній та зовнішній відплив умів (щороку внаслідок міграції Україна втрачає до 10 тис. дипломованих спеціалістів).

Суперечливі процеси спостерігаються також у літературі та мистецтві. Українській літературі вже повернено донедавна забуті й заборонені імена. Ознака суперечності висока політизація суспільства. За цих обставин зростає роль пристрасного слова публіциста. Характерними рисами літературного процесу сьогодні є утвердження світоглядно-естетичного плюралізму; творчий пошук, що виявляє себе в розширенні жанрового і стильового спектра літератури; збереження і творче осмислення традицій. Суттєво впливає на розвиток літератури рівень книговидавництва. У червні 1997 р. було прийнято Закон України Про видавничу справу, що створив засади юридичного унормування видавничої діяльності й передбачив державну підтримку видавничої справи.

Попри економічні негаразди розвивається національний театр, який намагається утвердитися в європейському культурному просторі. Це засвідчили гастролі Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка в Німеччині, Львівського академічного театру ім. М. Заньковецької у Великобританії тощо. Традиційними стали зарубіжні гастролі колективів Національної опери, театрів опери та балету Донецька, Львова, Одеси, Харкова. Голоси вітчизняних оперних співаків А. Кочерги, А. Шкургана, В. Лукянець та інших зазвучали на найпрестижніших сценах Європи, а Донецьк став містом Міжнародного конкурсу артистів балету.

Складна ситуація у сфері кінематографа України. Ще десять років тому на державних кіностудіях знімалося до 50 повнометражних ігрових, 12 анімаційних і 500 короткометражних фільмів щороку. Нині порівняно з 1988 р. виробництво фільмів скоротилося в 20 разів. Попри те фільм Лебедине озеро. Зона (С. Параджанов, Ю. Ільєнко) у 1990 р. вперше в історії українського кіно одержав нагороди Каннського кінофестивалю. Фільми Фучжоу Ю. Ільєнка, Астенічний синдром К. Муратової мали значний резонанс на кінофестивалях.

Динамічні процеси відбуваються у сфері популярної української музики. Молоді виконавці дедалі впевненіше заявляють про себе на фестивалях Червона рута, Таврійські ігри, Доля (Чернівці), Мелодія (Львів), Оберіг (Луцьк), Тарас Бульба (Дубно) тощо.

Література

 

  1. Бокань В.А, Польовий Л.П. Історія культури України: Навч. посібник. К.: МАУП, 1998. 232 с.
  2. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. К.: АВПТ Оберіг, 1993. 591 с.
  3. Греченко В.А., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури: Підручник. К.: Літера, 2000. 464 с.
  4. Гуревич П.С. Современный гуманитарный словарь-справочник. М.: Олимп, 1999. 528 с.
  5. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. К.: Молодь, 1989. 304 с.
  6. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посібник / За ред. Л.Т. Левчук. К.: Либідь, 1997. 448 с.
  7. Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л.Т. Левчук. К.: Либідь, 1993. 320 c.
  8. Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л.Т. Левчук. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Либідь, 1999. 368 с.
  9. История искусств: Учеб. пособие / Под ред. А. Воротникова. Мн.: Современный литератор, 1999. 608 с.
  10. Історія української культури / За заг. ред. І. Крипякевича. К.: Либідь, 1994. 656 с.
  11. Качановский В.В. История культуры Западной Европы: Учеб. пособие. Мн.: ИП Экоперспектива, 1998. 190 с.
  12. Качкал В.А. Українське народознавство в іменах: Навч. посібник. У 2 ч. Ч. 2. К.: Либідь, 1995. 288 с.
  13. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: Курс лекцій. К.: Либідь, 1996. 480 с.
  14. Крисаченко В.С. Українознавство: Хрестоматія-посібник: У 2 кн. К.: Либідь, 1996. 326 с.
  15. Лекції з світової та вітчизняної культури / За ред. А.В. Яртися. М.: Світ, 1994. 492 с.

15. Лобас В.Х. Українська і зарубіжна культура: Навч. посібник. К.: МАУП, 2000. 224 с.

  1. Макаров А. Світло українського бароко. К.: Мистецтво, 1994. 367 с.
  2. Мифы народов мира: Энцикл. В 2 т. М.: Олимп, 1998. Т. 1. 671 с; Т. 2. 719 с.
  3. Моця О.П., Ричка В.М. Київська Русь: від язицницьтва до християнства: Навч. посібник. К.: Глобус, 1996. 224 с.
  4. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. К.: Либідь, 1996. 360 с.