Українська культура XIX-XX ст.
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
комедійних жанрах. Кращі його твори Сердешна Оксана, Конотопська відьма.
Ідея національного відродження знайшла своє остаточне завершення у творчості Т. Шевченка. Вихід у світ Кобзаря (1840 р.), поеми Гайдамаки (1841 р.) та збірки Три літа (1843-1845 рр.) вивели поета до вершин української літератури. Ціла низка поетичних творів Т. Шевченка присвячена минулому українського народу, боротьбі за національне визволення України (поеми-етюди Тарасова ніч, Гамалія, Розрита могила та ін.).
Демократичний напрям в українській прозі розвивала Марко Вовчок (М. Віленська). Її збірка Народні оповідання, повість Кармелюк вражають трагічністю зображення кріпацького гноблення. І. Нечуй-Левицький створив в українській літературі жанр соціально-побутової повісті (Кайдашева сімя, Микола Джеря). Автор новаторських соціально-психологічних творів Панас Мирний (О. Рудченко) основну увагу приділяв зображенню внутрішнього світу героїв (роман Хіба ревуть воли, як ясла повні?, повість Лихі люди). Революціонер-демократ П. Грабовський створив революційні вірші (збірники Пролісок, Кобза). З 70-х років XIX ст. починається творчість Івана Франка письменника, поета, драматурга, політичного діяча. Найбільш відомі його літературні твори Борислав сміється, Захар Беркут, Украдене щастя. Ярким явищем української літератури була творчість Лесі Українки (Л. Косач). Вона збагатила українську поезію, прозу, драматургію образами світової історії, глибокими філософськими роздумами (поеми Давня казка, Роберт Брюс, драма-феєрія Лісова пісня). У 90-х роках починається творчість М. Коцюбинського, який продовжив традицію соціальної повісті.
Становлення інших напрямів українського національного мистецтва (театр, музика, образотворче мистецтво, архітектура) відставало від літературного розвитку. До 1861 р. існував кріпацький театр. У 1789 р. у Харкові був заснований професійний театр, але вистави йшли російською мовою. Професійна українська трупа була створена на початку 80-х років XIX ст. Її керівники драматурги М. Старицький та М. Кропивницький обєднали талановитих українських акторів (І. Карпенка-Карого, М. Садовського, П. Саксаганського, М. Заньковецьку та ін.). М. Старицький написав відомі комедії і драми (За двома зайцями, Богдан Хмельницький), в яких зображалися реалістичні картини життя українського народу, типові національні характери. Творцем української соціальної драми був І. Карпенко-Карий (драми Бурлака, Безталанна, комедії Сто тисяч, Хазяїн).
У XIX ст. розвиваються побутові українські пісні колядки, веснянки, колискові та ін. Високого рівня досягла майстерність партесного (багатоголосого) співу. Поряд з народною та церковною традицією у XIX ст. формується і світська професійна музична культура. На початку 60-х років С.С. Гулак-Артемовський створив першу українську оперу Запорожець за Дунаєм. Цілу епоху у музикальному житті України складає творчість великого українського композитора М. Лисенка, який був засновником української класичної музики.
На початку XIX ст. основним художнім стилем в Україні був романтизм. Українській тематиці присвятив свою творчість В. Штернберг, який писав портрети, пейзажі, побутові сцени. Відомі романтичні картини Т. Шевченка Циганка-ворожка, Селянська родина. Писав на українські теми художник-мариніст І. Айвазовський (Свадьба на Україні та ін.). Новаторською стає творчість О. Куінджі (Ніч на Дніпрі). У другій половині XIX ст. розвивається реалізм, що найбільше відбилося у творчості художників-передвижників (І. Крамський, М. Ге, М. Ярошенко).
В архітектурі XIX ст. на зміну пишності й декоративності бароко прийшов академічний стиль класицизму. Основною метою архітекторів стає не зовнішня привабливість, а внутрішній комфорт. У цей час активно будуються українські міста Одеса, Маріуполь, Миколаїв та ін. В Одесі за проектом петербурзького архітектора Тома де Томона у 1809 р. було побудовано оперний театр. Одночасно йшла і реконструкція старих міст. Архітектурний стиль Києва визначався відомим архітектором А. Меленським. За його проектом було споруджено церков на Аскольдовій могилі, ансамбль Контрактової площі на Подолі. У 1837-1843 рр. за проектом В. Беретті було побудовано Київський університет.
Національно-культурне відродження України кінця XVIII-XIX ст. заклало підвалини для відновлення української державності на початку XX ст.
XX століття в Україні можна назвати століттям національно-культурного відродження, що було започатковано революційно-демократичними перетвореннями 1917 р., проголошенням національної суверенної держави з новим парламентом Центральною Радою.
Ще у 1908 р. у Києві розпочинає свою роботу Українське наукове товариство на чолі з М. Грушевським, відкриваються українські дер- жавні університети у Києві та Камянці. У листопаді 1918 р. виникає Українська Академія наук, яку очолює В. Вернадський, засновується державна українська археологічна комісія, Державний архів та інші наукові установи.
Після другої світової війни розвивається неоавангардизм антироман, поезія абсурду. У Києві була створена Асоціація панфутуристів (Аспанфут засновник М. Семенко). У 1923 р. засновано Спілку пролетарських письменників України (Гарт), яку очолив В. Блакитний. Членами Спілки були К. Гордієнко, О. Довженко, В.