Украiнська преса Пiвнiчноi Буковини та Закарпаття в мiжвоСФнний перiод
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Украiнська преса Пiвнiчноi Буковини та Закарпаття в мiжвоСФнний перiод
Реферат
Чернiвецький гурток молодих журналiстiв
Пiвнiчна Буковина протягом РЖ свiтовоi вiйни постiйно була театром воСФнних дiй. Тому по закiнченнi вiйни у 1918 р. вона було значною мiрою зруйнована i дезорганiзована. Украiнське населення постраждало вiд вiйни найбiльше. Культурна, освiтня робота занепала, украiнська преса майже не видавалася. В роки вiйни тут виходили тимчасовi часописи: тАЬНова БуковинатАЭ, тАЬБорбатАЭ. У 1918 р. вони були закритi.
За пiдсумками вiйни ця територiя була вiддана Румунii. Але в ii населених пунктах проживало близько 320 тисяч украiнцiв. У цей час посилювався утиск з боку влади щодо украiнськоi мови i преси. Жорсткий, фактично окупацiйний режим, заборона навiть зборiв i мiтингiв та цензура преси в Румунii вкрай негативно позначалися на станi украiнськоi преси краю. Випуск газет без дозволу влад вважався злочином, а поширення в них нацiонально-демократичних iдей - подвiйним, за це, як за зраду державi, могли присудити до страти. У 1922 р. влади розгорнули роботу по сприянню виiзду украiнцiв з Буковини та заселенню вивiльненоi землi румунами. Дослiдник М. Лозинський у 1923 р. писав: тАЬУкраiнська мова не маСФ нiяких прав, украiнське друковане слово загибаСФ пiд особливою цензуроютАЭ.
Газета тАЬГолос БуковинитАЭ виходила з сiчня 1919 року. Це був додаток до офiцiйноi румунськоi газети тАЬGlasal BucovineiтАЭ. Газета, наприклад, друкувала пiдручник румунськоi мови. Ця газета iснувала лише рiк, бо не цiкавила аудиторiю.
Украiнськi вчителi на загальних зборах в Чернiвцях у 1920 р. вирiшили вiдновити закритий у 1914 р. двотижневий часопис тАЬКаменярiтАЭ. Суто педагогiчне видання, журнал у бiльшостi номерiв мав на сторiнках бiлi плями пiсля втручання цензури та напис тАЬЦензурованотАЭ: викидалося все, що не вiдповiдало полiтицi тАЬрумунiзацiiтАЭ украiнських шкiл, судiв, iнших державних установ. Преса навiть за тих умов знаходила можливiсть виступати проти цiСФi полiтики.
Певний вплив на дiяльнiсть преси в Буковинi мала соцiал-демократiя, причому буковинськi есдеки iснували як секцiя Румунськоi СДП. Вони видавали цiлу низку газет вiд 1919 по 1928 рр. Першу з них - тАЬВоля народатАЭ (1919-1920 рр.) - редагував видатний публiцист Сергiй Канюк. Вона починалася як двотижнева, через рiк стала щотижневою, втiм, мала невеликi тиражi. Газета спiлкувалася з румунськими та вiденськими соцiал-демократами. В нiй подавалися новини про громадянську вiйну в Украiнi, потiм про життя цiСФi радянськоi республiки. Згодом у протидii з сигуранцею - румунською службою державноi безпеки - зявлялися замiсть закритих видання тАЬГромадатАЭ, тАЬБоротьбатАЭ, тАЬЗемля i волятАЭ, тАЬБорецьтАЭ. Всi вони, за свiдченням М. Романюка, тАЬфактично один i той самий часопис, який... вiдповiдав iдеологiчним засадам однiСФi партii. РЗх автори й редактори не сприймали полiтики украiнських нацiоналiстiв, бачили в iдеалi СФдину i неподiльну радянську Украiну, наполегливо розяснювали буковинцям положення марксизму-ленiнiзму.
В 1920 роцi С. Канюк був вiдсунутий вiд редагування правою фракцiСФю партii (тАЬсоцiал-угодiвцямитАЭ), полiтичнi позицii часопису були рiзко змiненi, як i назва - тепер це став тАЬРобiтниктАЭ. Очолив газету ii найактивнiший автор Кость Кракалiя, що стояв на позицiях антибiльшовизму. Виходила вона щочетверга на чотирьох сторiнках. РЖдейним стрижнем номерiв ставали передовi статтi, наприклад, тАЬСпiльний фронт свiтового пролетарiатутАЭ. Пiсля закриття виходила пiд назвою тАЬВпередтАЭ, з 1927 р. як тАЬБоротьбатАЭ.
Умови, в яких видавалися цi полiтичнi часописи, характеризуСФ така деталь: кожен номер iх цензурувався, полiтичнi матерiали знiмалися безжально. Опозицiйнiсть владi по багатьох позицiях ще бiльше ускладнювала iх становище. Так, газети виступають проти проведення аграрноi реформи, яка б ще бiльше збiднила украiнське селянство Буковини i збагатила б румунських помiщикiв. Крiм того, за умов реформи передбачалося, що землю дадуть тим, хто доведе свою належнiсть до румунськоi нацiональностi. Ясно, що цi шовiнiстичнi дii влад погiршували становище в суспiльствi та ускладнювали роботу украiнських часописiв.
Пiд впливом соцiал-демократiв Румунii перебувала газета тАЬГромадатАЭ(1921 р.) Сергiя Канюка. В нiй з симпатiСФю подавалися подii радянськоi Украiни, висвiтлювалося повсякденне життя трудящих украiнцiв Буковини. тАЬГромадатАЭ гостро полемiзувала з тАЬРобiтникомтАЭ саме в питаннях ставлення до радянського ладу. Цiкаво, що практично всi статтi тут друкувалися без пiдпису.
Газета тАЬБоротьбатАЭ(1925-1928 рр.) вiд перших номерiв зайняла антикоролiвську позицiю, закликала до створення робiтничо-селянського фронту боротьби з владою. РЗi аудиторiСФю були робiтники i селяни. РЗi називали: тАЭчорнатАЭ газета саме через викриття тАЬчорнихтАЭ справ румунських влад. Головною темою було поСФднання селян та робiтникiв заради втiлення соцiалiстичних iдей. Здавалося б, есдеки не повиннi б були робити плани щодо пiдтримки селянства, в РДвропi це були партii промислового пролетарiату. Але серед буковинського населення 80 процентiв були саме селяни, i це позначалося й на дiяльностi органiв преси. Ця ж газета бере участь у мiжнародному соцiалiстичному русi в межах створеноi в 1927 р. Федерацii соцiалiстичних партiй Румунii. Водночас вона - учасниця iдейноi боротьби з iншими украiнськими партiями Буковини - соцiал-хлiборобськiй партii та украiнськiй нацiональнiй партii, якi вона звинувачувала у спiвробiтництвi з румунськими владами. Незалежна газета тАЬРiдний крайтАЭ,