Украiнська преса Пiвнiчноi Буковини та Закарпаття в мiжвоСФнний перiод
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?ку редагував Когут, один з лiдерiв нацiональноi партii, вiдкидала цi звинувачення.
В 1928 роцi украiнськi соцiал-демократи вiдокремилися вiд румунських однодумцiв. Редактор тАЬБорцятАЭ (1929-1930 рр.) РЖ. Стасюк став секретарем новоствореноi внаслiдок розколу Партii украiнських працюючих Румунii тАЬВизволеннятАЭ. Девiзом обрано гасло: тАЬПролетарii всiх краiн, СФднайтеся!тАЭ. РЗi виступи вiдрiзнялися рiзкiстю, непримиреннiстю, вона не шукала спiвпрацi, а вела жорстку боротьбу не тiльки з владою, а й з есдеками.
Подекуди зустрiчаСФться рiзка критика на адресу сiгуранци, жандармерii, i це викликаСФ подив: в умовах становища облоги, фактично окупацii Буковини украiнськi газети дозволяли собi публiкацii, якi були абсолютно неможливi в пiдрадянськiй Украiнi: нiякоi критики на адресу НКВС, чекiстiв там нiхто б не дозволив.
Газета ця, як i ii попередники, також гостро полемiзувала з iншими украiнськими партiями Буковини, виступаючи з антирумунських i прорадянських позицiй. У 1933 р. подiбну ж позицiю зайняв iхнiй спадкоСФмець - часопис тАЬНародтАЭ за редакцiСФю С. Канюка.
Чернiвецьким друкарям забороняли iх тиражування, тому окремi номери були випущенi в приватних друкарнях. Виглядали вони полiграфiчно дуже бiдно, однак в полiтичних суперечках поводилися безкомпромiсно.
В Пiвнiчнiй Буковинi на той час iснувало декiлька незалежних газет, що тяжiли до так званого народовецького, тобто нацiоналiстичного, табору, наприклад, газета тАЬЗорятАЭ (1924-1925 рр.). Вона займала серед спорiднених видань бiльш нейтральнi позицii, прагнула до обСФднання украiнських нацiональних сил, виступала проти роздiлення украiнськоi спiльноти Буковини на ворожуючi партii, за обСФднання всiх навколо тАЬЗорiтАЭ (статтi тАЬГуртуймосятАЭ, тАЬНепорозумiннятАЭ тощо).
Украiнська iнтелiТСенцiя краю вiдновила у 1921 р. вихiд довоСФнного часопису тАЬНароднiй голостАЭ, що стояв на рiзко антикомунiстичних i антирадянських позицiях, що видно, зокрема, в статтi тАЬМосковський рай а комунiстичне пеклотАЭ.
Газета тАЬЗемлятАЭ (редактор М. Чепечук) боролася iз занедбанням украiнськоi справи, викривала розСФднанiсть украiнського населення краю, описуючи тих, хто:
тАЬ...слухають румунськi слова i навперейми запобiгають румунськоi ласки... РЖншi, гадаючи пiдлеститися Румунам, поприставали до румунських полiтичних партiй, на всi лади вислуговуються iмтАЭ.
Полiтична нацiональна назета тАЬРiдний крайтАЭ (1926-1930 рр.) пiдтримувалась нацiональною украiнською партiСФю з центром у Чернiвцях. В 1930 роцi обСФдналася з видавництвом тАЬЧастАЬ i почала виходити щоденно. Як зазначаСФ львiвський дослiдник З. Дмитровський у збiрцi тАЬУкраiнська перiодика: iсторiя i сучаснiстьтАЭ:
тАЬОсновну увагу газета придiляла важкому становищу украiнського населення в Румунii... гостро виступала проти румунiзацii украiнцiв, постiйно обстоювала законнiсть iх домагань, неодноразово нагадуючи зобовязання Румунii перед свiтом про охорону нацiональних меншинтАЭ.
Часопис прагнув обСФднати, згуртувати такi освiтньо-громадськi осередки, як тАЬНародний дiмтАЭ, тАЬРуська бесiдатАЭ, тАЬЖiноча громадатАЭ, тАЬУкраiнська школатАЭ, тАЬМiщанський хортАЭ. Саме на СФднаннi, якого так бракувало украiнцям за тих умов, постiйно й енергiйно наполягала газета тАЬРiдний крайтАЭ. Селянам часопис адресував такi рядки:
В СФдностi нашiй економiчнiй здобудемо СФднiсть культурну i станемо людьми мiж людьми. Нiчого не вартi всi нашi немислимi органiзацiйки, доки ми не пiднiмемо своСФ господарство, щоб воно дало нам бодай вдвiчi бiльший дохiд, доки не вiзьмемо в своi руки весь торг продуктами сiльського господарства, щоб обминути посередника... доки не заснуСФмо своi власнi банки довготермiнового кредиту з малим процентом, доки не будемо мати сотнi мiльйонiв доходу народного, яким розпоряджаючи, зможемо задовольнити всi своi культурнi потреби, до шкiл i театрiв включнотАЭ.
Хлiборобська партiя видавала газету тАЬХлiборобська правдатАЭ (1923-1938 рр.). Редактор i видавець ii Кость Кракалiя, посол (депутат) румунського парламенту, перейшов сюди з позицiй соцiал-демократа. Це була аграрна газета i за змiстом, i за аудиторiСФю, i за полiтичними орiСФнтирами, i за складом авторiв-дописувачiв.
РДдиний журнал тАЬПромiньтАЭ (32 сторiнки) з лiтературними додатками друкував лiтературнi доробки мiiевих авторiв, матерiали на теми мистецтва, з студентського життя, а також вмiщував рекламу.
Новий вiдтинок iсторii Румунii починаСФться вiд скасування стану облоги в Буковинi у 1928 i триваСФ до 1937 рр. Королiвський уряд надаСФ новi можливостi для нацiонального вiдродження украiнськоi преси Буковини. Украiнська народна партiя, нацiональна преса добилися деяких прав для рiдноi мови, шкiл. В цей перiод тут видаються нацiональний часопис тАЬЧастАЭ, селянськi газети тАЬПравдатАЭ та тАЬНародня силатАЭ, сатиричний тАЬБудяктАЭ, соцiал-демократичний тижневик тАЬНове життятАЭ та iншi.
Але у 1937 - 1940 рр., тобто напередоднi i в перший рiк РЖРЖ свiтовоi вiйни, в Румунii встановлюСФться королiвська диктатура та авторитарно-профашистський режим i вiйськовий стан. У 1937 р. тут вiдбувся суд над украiнськими нацiоналiстичними дiячами. Було лiквiдовано полiтичнi партii й профспiлки. Всю владу в Пiвнiчнiй Буковинi зосередив у своiх руках комендант 8-i дивiзii генерал Дiмiтрiв, який вiдновив стан облоги, цензуру тощо. Для преси украiнського населення настають знову важкi часи. Лише через рiк було дозволено вихiд часопису тАЬРадатАЭ - тАЬнезалежноi газети украiнськоi думки в РумунiiтАЭ. Вона мусила стати на позицii лояльностi диктатурi. Створення профашистського тижн