Украiнська преса Пiвнiчноi Буковини та Закарпаття в мiжвоСФнний перiод
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
евика тАЬХристиянське словотАЭ показуСФ атмосферу, що склалася в краiнi i в регiонi.
Вижити в цих умовах зумiло СФдине украiнське видання тАЬЧастАЭ, i то за рахунок збiльшення оголошень та вiдповiдно зменшення власних матерiалiв. Цiкавою СФ iсторiя його заснування. Аптекар з провiнцii Т. Глинський вклав безповоротно 700 тисяч лей на його видання. Згодом матерiальний стан редакцii погiршився, i газету злили з iншим, сiльським часописом тАЬРiдний крайтАЭ пiд умовою випуску тАЬСелянськоготАЭ тижневика, який i тримав фiнансово тАЬЧастАЭ. Коли i це джерело почало висихати, було знайдено новий вихiд. Створена видавнича спiлка з тiСФю ж назвою обСФднала кiлька вкладчикiв, на цi грошi було куплено власну друкарню, яка пiдтримувала грошима часопис.
Прикладом переслiдувань украiнських журналiстiв став у 1937 р. судовий процес над РЖваном Григоровичем, редактором газети тАЬСамостiйнiстьтАЭ яка займала послiдовнi державницькi позицii. За вироком вiйськового суду його було увязнено на три роки.
28 червня 1940 р. Червона армiя вступила в Пiвнiчну Буковину i Бессарабiю. Почалася зовсiм iнша доба украiнськоi преси краю - партiйно-радянська. Щоденна газета тАЬЧастАЭ, яку не закрили навiть сiгуранца i фашисти, припинила вихiд. Пройшла перша хвиля арештiв та заслань украiнськоi iнтелiТСенцii, взагалi помiтних осiб у життi краю.
Поглиблено цей вiдтинок iсторii украiнськоi преси дослiджено А. Животко в тАЬРЖсторii украiнськоi преситАЭ, в монографii львiвянина М. Романюка тАЬУкраiнська преса Пiвнiчноi Буковини (1918 - 1940 рр.), з якими студенти повиннi ознайомитися.
* * *
Територiя Закарпаття за пiдсумками РЖ свiтовоi вiйни була передана Угорщинi (тут правив радянський режим Б. Куна у 1919 рр., у 1938 територiя окупована Угорщиною) та Чехословаччинi (1919 - 1938 рр.), мала назву тАЬПiдкарпатська РусьтАЭ. Вiд жовтня 1938 по березень 1938 р. тривало автономне iснування краю.
Народно-просвiтницька преса в першi повоСФннi роки була представлена тут газетами украiнськоi iнтелiТСенцii.
Серед них чiльне мiiе посiдаСФ народно-просвiтницька газета тАЬСлово народутАЭ (1931 - 1932 рр., вiдповiдальний редактор - письменниця РЖрина Невицька). Тут писалося, що народовецький (украiнський) напрям обстоюСФ СФднiсть тАЬрусько-украiнського народатАЭ на Словаччинi i Пiдкарпатськiй Русi в Чехословаччинi, в Галичинi пiд Польщею, на Буковинi i в Бессарабii в Румунii i на тАЬРуси-УкраiнiтАЭ загальною кiлькiстю 42 млн. душ.
РЖнтелiгенцiя цього краю за своiми корiннями та полiтичними й економiчними iнтересами подiляСФться на украiно-, москво- та мадярофiлiв. Найбiльшi полiтичнi суперечки точилися мiж першими та другими.
Згiдно з оцiнкою А. Животко закарпатських видань, тАЬукраiнська преса охоплювала всi галузi й вимоги життятАЭ. Суспiльно-полiтичнi газети тут, як i в iнших регiонах, переходили вiд однiСФi назви до другоi, лишаючись по сутi одним i тим же виданням: тАЬНаукатАЭ, потiм щотижневиктАЬСвободатАЭ, далi щоденник тАЬНова свободатАЭ. Пiд час автономii пiд редагуванням С. Довгаля, а потiм В. Гренджi-Донського цей щоденник набув великоi популярностi.
З 1920 по 1924 рр. тут видаСФться тижневик Руськоi хлiборобськоi партii тАЬРуська ниватАЭ, що ратував за господарчий розквiт краю та за СФднiсть русинiв з усiм украiнським народом.
Соцiал-демократична преса представлена була тижневиком тАЬНародтАЭ, а з 1922 по 1938 рр. вiн виходить пiд назвою тАЬВпередтАЭ за фактичним редагуванням С. Довгаля.
Аграрна партiя з 1934 по 1938 рр. випускаСФ в Ужгородi тижневик тАЬЗемля i волятАЭ. З 1932 по 1938 рр. виходить тАЬорган професорiв та адвокатiв ...тАЭ - тАЬУкраiнське словотАЭ, що прагне стати понад внутрiшньорусинськими суперечками. Газета, зокрема, закликаСФ:
тАЬПора, щоб щезло украiнофiльство, москвофiльство, а щоб всi пiзнали, що ми СФ один украiнський нарiдтАЭ.
В контекстi полiтичноi боротьби часописи украiнського напрямку вiдверто проголошують i прагнуть досягти своСФi мети, а видання iнших орiСФнтацiй це приховували.
18 рокiв вiд 1920 р. тривав випуск комунiстичного органу тАЬКарпатська правдатАЭ, але дослiдники М. Романюк та В. Габор стверджують у тАЬЗбiрнику праць науково-дослiдного центру перiодики, вип. 2тАЭ, що комунiстична преса Закарпаття тАЬз фахового боку... як професiйна перiодика не утвердиласятАЭ.
Москвофiльськi газети - найстарiша тАЬРуська землятАЭ (1919 - 1938 рр.), тАЬРусский народний голостАЭ, тАЬКарпаторусский голостАЭ, тАЬНаш путьтАЭ, що називалися газетами Е. Фенцака, були налаштованi ворожо до украiнськоi iдеi.
Деякi газети друкувалися латиницею, наприклад, тАЬНовое времятАЭ , хоча були москвофiльськими. Декiлька газет навiть видавалося тАЬязичiСФмтАЭ, тобто малозрозумiлою сумiшшю з кiлькох мов з претензiСФю на статус мови лiтературноi.
Натомiсть позицiю москвофiлiв ясно висловлюСФ мукачiвське тАЬСловотАЭ, газета крупних землевласникiв та верхiвки аграрноi партii:
тАЬВсем известно, что компания, состоящая из Пешека и украинских клерикалов с Волошином и и Бращайком во главе хотят под видом развития местного народного языка завести якийсь полупольский жаргон и тем уничтожить наш истинный язык - русский язык и оторвать нас от русского корнятАЭ.
Щотижневик тАЬРусинътАЭ як напiвофiцiйний орган першого губернатора краю, згодом перший в Закарпаттi щоденник тАЬРусинътАЭ, що виходив на початку 1920-х рр., консолiдували русинiв навколо державницьких iдей, хоч перший варiант часопису дiяв смiлiше i послiдовнiше та видавався бiльш професiйно.
Досвiд закарпатськоi преси 1920 - 1930 рр найбiльше наводить на думку про те, що в цьому регiонi, як i в iнших, преса була полiтизована, а отже роздiле