Украiно-польськi суперечностi та iх вплив на етнологичну ситуацiю Правобережноi Украiни (перша третина ХРЖХ ст.)
Информация - История
Другие материалы по предмету История
УКРАРЗНСЬКО-ПОЛЬСЬКРЖ СУПЕРЕЧНОСТРЖ ТА РЗХНРЖЙ ВПЛИВ НА ЕТНОПОЛРЖТИЧНУ
СИТУАЦРЖЮ ПРАВОБЕРЕЖНОРЗ УКРАРЗНИ (ПЕРША ТРЕТИНА ХРЖХ СТ.)
В умовах розбудови Украiнськоi нацiональноi держави набула актуальностi проблема суперечностей та конфлiктiв украiнського народу з польським. Важливо у зв`язку з цим простежити першопочатки цих суперечностей, якi часто-густо впливали на етнополiтичну ситуацiю у тому чи iншому регiонi.
Питання конфлiктiв знайшло своСФ вiдображення в рiзних сферах науки, зокрема в соцiологii, конфлiктологii, етнодержавознавствi. Фахiвцi-гуманiтарii, спираючись на грунтовний методологiчний iнструментарiй, дослiджують проблему конфлiкту в ii динамiцi та багатоварiантностi виявiв.
На сьогоднi вже створена досить вагома теоретична базу для того, щоб з`ясовувати украiно-польськi конфлiкти у власне науковiй площинi. Автора статтi цiкавить iсторична практика цього явища, в умовах якоi мало мiiе протистояння мiж польським та украiнським народами.
В iсторичнiй науцi iснуСФ певний масив теоретичних праць, присвячених витокам та рiзним аспектам украiно-польського протистояння у ХV-ХVРЖРЖРЖ столiттях. У них в основному розглядаються проблеми державотворення та нацiостановлення як в межах Украiни, так i щодо конкретного ii регiону. Враховуються також суперечностi, якi мали мiiе ранiше, та по-новому виявляли себе в умовах вiдсутностi державностi як в польського, так i в украiнського народiв. Серед вчених, працi яких мають вiдношення до теми, варто згадати: О. Гуржiя, В. Смолiя, В. Степанкова. Так, В. Смолiй i В. Степанков дають аналiз колонiального режиму Польщi, який намагався звести нанiвець традицii державотворення у Правобережнiй Украiнi в другiй половинi ХVРЖРЖ-ХVРЖРЖРЖ столiть, опосередковано вказуючи на довготривалiсть конфлiкту1. В iншому своСФму дослiдженнi В. Смолiй звертаСФ увагу на не менш важливий аспект формування украiнськоi нацii та вплив на неi з-помiж iнших елементiв польського, дii якого на нацiотворчi потуги украiнцiв мiстили конфлiктогенний потенцiал2.
Суперечностi iснували в рiзних сферах: етнополiтичнiй, релiгiйнiй, соцiальнiй, культурнiй. Це також було предметом наукових пошукiв вчених, котрi звертали увагу на регiон Правобережноi Украiни як на такий, що в силу геополiтичних особливостей цiкавив i польську, i росiйську сторони. Вони не рахувалися з стороною украiнською, що була з погляду тогочасних iнтелектуалiв iсторично неспроможною. Так, РЖ. Кривошея констатуСФ той факт, що такий регiон Правобережноi Украiни як Уманщина вiдiгравав провiдну роль не лише в розгортаннi, але i в поглибленнi украiно-польських суперечностей в етнополiтичнiй, релiгiйнiй, соцiальнiй сферах у кiнцi ХVРЖРЖРЖ - першiй половинi ХРЖХ столiть3. Особливостям боротьби польського народу за вiдродження власноi державностi в 30-50-х роках ХРЖХ столiття на теренах Правобережжя та ролi украiнцiв у польському нацiонально-визвольному русi присвячена праця Л. РЖвановоi4.
Обидва фахiвцi вказують на суперечностi, що iснували в умовах вiдсутностi державностi, як у польського, так i в украiнського народiв. Це до певноi мiри ставить iх в рiвнi iсторичнi умови, хоча польський нацiонально-визвольний рух постiйно використовував украiнцiв для досягнення своiх полiтичних цiлей.
Суспiльно-полiтичне становище селян Правобережноi Украiни на межi ХVРЖРЖРЖ-ХРЖХ столiть та помiщицькi землеволодiння у правовому полi Росiйськоi iмперii цього перiоду дослiджують А. Фiлiнюк, О. Гордуновський. Вони вiдслiдковують не лише тенденцii еволюцii селянства, але i вiдстежують вплив росiйськоi сторони на перебiг украiно-польських суперечностей. Росiяни, як вiдомо, утверджували тут свою присутнiсть через змiцнення соцiальноi бази. Це досягалося завдяки проведенню полiтики протекцiонiзму щодо власне росiйського помiщицтва5.
Проаналiзованi працi доводять наявнiсть суперечностей у сферi суспiльних та етнополiтичних вiдносин. Однак, при вивченнi цiСФi проблематики, на думку автора, бракуСФ усталеноi теоретичноi схеми, використання якоi дозволило б бiльш ТСрунтовно дослiдити не лише суперечностi, але й етнополiтичну ситуацiю в правобережному регiонi Украiни першоi третини ХРЖХ столiття.
Сучаснi украiнськi вченi (С. МiтряСФв, О. Кривицька), спираючись на теорiю соцiальних конфлiктiв, намагаються тАЬнакластитАЭ теорiю конфлiкту на суто iсторичне минуле нашого народу, визначивши чинники ризику етнонацiональних конфлiктiв та вектори етноконфiлiктного потенцiалу Украiни. Вони намагаються з`ясувати умови, за яких конфлiкти СФ реальними, а вiдтак i визначають етнополiтичну ситуацiю в певному регiонi6.
Пiдсумовуючи огляд iсторiографii з пропонованоi теми, автор вважаСФ за необхiдне констатувати наступне: по-перше, ця наукова проблематика знайшла певне висвiтлення у монографiях i перiодичних фахових виданнях; по-друге, для бiльш глибокого i всеохоплюючого дослiдження украiно-польських суперечностей та етнополiтичноi ситуацii першоi третини ХРЖХ столiття бракуСФ нового теоретичного пiдТСрунтя.
Мета даноi публiкацii полягаСФ в тому щоб, застосувавши теоретичну модель сучасних вчених, розкрити не лише сутнiсть суперечностей мiж украiнським i польським народами, але й показати iхнiй вплив на етнополiтичну ситуацiю в першiй третинi ХРЖХ столiття. Йдеться про процеси, що вiдбувалися на територii Правобережноi Украiни.
Насамперед, вiдзначимо, що етнополiтич