Украiнiзацiя: ii суть та наслiдки
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?их робiтникiв, якi, по-перше, вмiли розмовляти украiнською мовою, по-друге, мали безпосереднiй звязок з украiнським селянством. Хоча в результатi партiйних чисток iхнiй вiдсоток у особистому складi КП(б)У був порiвняно невеликим (бл. 15-20%), але через свою близьку i природну повязанiсть з украiномовним середовищем вони вибивалися на високi партiйнi i державнi посади. До них належали Василь Блакитний, Григорiй Гринько, Андрiй Хвиля, Олександр Шумський, Панас Любчен-ко, Матвiй Яворський - люди, якi були не просто виконавцями партiйноi волi, але й - в умовах украiнiзацii - творили ii.
Якщо нацiональнi комунiсти виступали керiвними кадрами полiтики украiнiзацii, то армiя виконавцiв рекрутувалася переважно з украiнськоi iнтелiгенцii. Окрему групу серед них становили украiнськi емiгранти з Берлiна, Вiдня, Праги i Парижа, якi також повiрили у серйознiсть курсу на украiнiзацiю. У 1923 р. Юрiй Тютюнник, герой Зимового походу, повернувся в Радянську Украiну i надрукував вiдкритого листа, закликаючи своiх спiввiтчизникiв в емiграцii наслiдувати його приклад. У 1924 р. до УРСР повернувся Михайло Грушевський. Слiдом за Грушевським в Украiну вирушила значна кiлькiсть емiгрантiв, насамперед представникiв украiнських лiвих партiй. РЖншою групою, яка зробила великий внесок у розгортання украiнiзацii, були галицькi украiнцi.
Найбiльший вплив украiнiзацiя справила на розвиток нацiональноi освiти. Вона збiгалася в часi з розгортанням бiльшовиками т. зв. культурноi революцii, одним iз головних напрямiв якоi була лiквiдацiя неписьменностi. У 1925 р. було запроваджене для дiтей обовязкове чотирикласне, а у 1931 р. - семикласне навчання. Якщо до революцii 1917 р. в Украiнi взагалi не було украiнських шкiл, то наприкiнцi 1920-х рокiв 97% украiнських дiтей навчалися рiдною мовою. Частка вищих навчальних закладiв з украiнською мовою викладання зросла з 19,5% у 1923 р. до 69% у 1929 р.
Зростання мережi украiномовних навчальних закладiв йшло паралельно з безпрецедентним розвитком наукових дослiджень у рiзних галузях украiнознавства. Центром науковоi дiяльностi стала створена ще за часiв Скоропадського Всеукраiнська академiя наук (ВУАН). На посаду ii президента у 1926 р. планувався Михайло Грушевський. Цей план не був здiйснений, але Грушевський став головою секцii iсторii Украiни РЖсторично-фiлологiчного вiддiлу ВУАН. Як i в львiвський перiод, його дiяльнiсть як голови академiчного осередку привела до появи цiлого потоку наукових украiнознавчих публiкацiй.
Рiзко збiльшилась кiлькiсть украiнськоi преси. У 1933 р. вона становила 89% всього тиражу газет у республiцi. Виникли украiномовнi стацiонарнi театри. У 1931 р. вони складали три чвертi всiх театрiв в Украiнi. На украiнськiй iенi йшли пСФси не лише з нацiонального репертуару, а й свiтова класика у перекладi на украiнську мову. Украiнською мовою стало можливо описувати найскладнiшi науковi поняття.
Але украiнiзацiя йшла значно дальше, охопивши галузi, невiдомi наприкiнцi XIX ст. Коли зявилося радiо, воно теж стало засобом украiнiзацii. У 1928 р. радiомовлення по-украiнському велося у 11 великих мiстах Украiни. У цьому ж роцi розпочалася державна програма поширення радiомережi. У 1927-1929 р. у КиСФвi збудовано найбiльшу в РДвропi кiностудiю. У 1928 р. в Украiнi дiяло 6 тис. кiнотеатрiв, в яких глядачi могли дивитися фiльми украiнськоi тематики - Тарас Шевченко, Борислав смiСФться, Микола Джеря, Черевички за мотивами творiв Гоголя, кiнокартини, присвяченi iсторii козацтва i гайдамаччини.
Перiод украiнiзацii був часом розквiту рiзних лiтературних угруповань, до них входили вiдомi лiтератори Василь Еллан-Блакитний, Микола Хвильовий, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Микола Бажан, Микола Кулiш, Юрiй Яновський, особливо високою майстернiстю вирiзнялася група неокласикiв Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Максим Рильський, Юрiй Клен (Бург-гардт), Павло Филипович. Творчiсть режисера Леся Курбаса та його театру Березiль порiвнюють з дiяльнiстю найбiльших авангардистiв-реформаторiв тогочасного театрального мистецтва в РДвропi. Поставленi Курбасом пСФси молодого драматурга Миколи Кулiша Комуна в степах, Народний Малахiй, Мина Мазайло були так само яскравим явищем украiнського мистецтва. Фiльми Олександра Довженка створили йому славу першого поета кiнематографа.
Наслiдки украiнiзацii виходили за межi виключно культурноi сфери. Вона викликала серйознi змiни в соцiальнiй i нацiональнiй структурi суспiльства, наявнiсть розвинутоi украiномовноi iнфраструктури (школи, iнститути, преса, театри) спинила процес русифiкацii населення у великих мiстах Сходу i Пiвдня
Хоча украiнiзацiя мала характер офiцiйноi лiнii, вона проходила не зовсiм гладко. Центральне партiйне керiвництво намагалося звести ii до на пiвзаходiв. Його ставлення було двоiстим: формально воно пiдтримувало розширення сфери вживання украiнськоi мови, але боротьба з виявами щирого украiнського почуття. Украiнцiв не поспiшали допускати до найвищих урядових ланок. Наприкiнцi 1920-х рокiв iхня частка серед членiв Центрального комiтету КП(б)У не перевищувала 25%. Украiнцi не призначалися на найвищу посаду у республiканськiй партiйнiй iСФрархii. Партiйне керiвництво особливо недовiряло украiнськiй iнтелiгенцii. Украiнiзацiя мала скромнi успiхи серед працiвникiв вищоi освiти, робiтникiв Донбасу, чиновникiв всесоюзних наркоматiв та комсомольськоi номе