Украiна в умовах перебудови. Проголошення незалежностi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Украiна в умовах перебудови. Проголошення незалежностi
Проголошений квiтневим (1985р.) Пленумом ЦК КПРС курс на перебудову передбачав, як це вже вiдзначалось, оновлення всiх сфер життя радянського суспiльства, його широку демократизацiю, глибокi перетворення в економiцi, корiнну перебудову органiзацiйних структур, форм i методiв дiяльностi органiв управлiння, проведення новоi нацiональноi полiтики. Це повнiстю вiдносилось i до Украiни. Вiдмiтимо, що дiя негативних довгострокових тенденцiй в економiцi була характерною для всiх республiк СРСР. Проте варто пiдкреслити, що Украiна, крiм цього, мала ще i особливостi власного економiчного розвитку, якi ще бiльше ускладнювали ситуацiю в республiцi.
До цього треба вiднести деформовану структуру розмiщення продуктивних сил. В республiцi провiдними галузями були вугiльна, горно добувна, металургiйна, важке та електротехнiчне машинобудування. В УРСР дiяло до 50% пiдприСФмств вiйськово-промислового комплексу. Постiйна лiнiя на iх подальший розвиток посилювало деформованiсть економiки Украiни. Зокрема, УРСР, на яку припадало до 3% територii СРСР, добувалося близько половини союзного виробництва чавуну, 40% сталi, прокату, третина видобутку вугiлля, 60% залiзноi руди, 20% валового збору зерна, 50% цукру та олii. У вугледобуваннi, чорнiй металургii та машинобудуваннi було зайнято 2/3 усiх працюючих у промисловому виробництвi. В той же час доля галузей, що працювали на споживчий ринок у загальному обсязi валовоi продукцii не перевищувала 29%, тодi як у розвинутих краiнах цей показник досягаСФ 5060% i бiльше.
В Украiнi було побудовано i працювала велика кiлькiсть атомних енергоблокiв (до 40% загальносоюзноi кiлькостi). Частина АЕС (Чорнобильська, Хмельницька, Пiвденноукраiнська) працювали не для потреб Украiни, а виробляли електроенергiю для соцiалiстичних СФвропейських краiн, що входили до Ради економiчноi взаСФмодопомоги. Деформованiсть економiки зумовила не тiльки появу товарного дефiциту, а й загострення екологiчних, демографiчних та соцiальних проблем.
В республiцi стало характерним швидке старiння основних виробничих фондiв. Рiвень iх спрацьованостi у промисловостi складав у 1985 роцi 43%. В Украiнi частка старих пiдприСФмств була вищою нiж в СРСР в цiлому. Тому i старiння виробничих фондiв йшло швидше. Щорiчнi витрати на iх ремонт становили 20% балансовоi вартостi (в США 7%). По темпам росту основних виробничих фондiв серед республiк СРСР Украiна посiдала в 1986 роцi останнСФ 15 мiiе.
Це приводило до хронiчного вiдставання у економiчному розвитку. В серединi 80-х рр. Украiна за темпами зростання загального обсягу продукцii промисловостi i валовоi продукцii сiльського господарства мiцно займала 13 мiiе в СРСР. Тому i за темпами зростання виробленого нацiонального доходу вона посiдала все те ж 13 мiiе. Таким чином ii економiка поступово i неухильно втрачала динамiку свого розвитку.
Значно ускладнюСФться екологiчна ситуацiя. Вона швидко наближаСФться до катастрофiчноi. Це вiдбувалося завдяки перекосам у розмiщеннi продуктивних сил. У 70-i роки техногенне навантаження на природу, ще бiльше зростало i в 67 разiв перевищувало загальносоюзний рiвень. Щорiчно промисловими обСФктами у атмосферу та водний басейн викидалось бiльше 10 млн. тонн шкiдливих речовин. Наприкiнцi 80-х рр. Украiна стала СФдиною в СРСР республiкою, де смертнiсть населення перевищувала народжуванiсть. Аварiя на Чорнобильськiй АЕС у квiтнi 1986 року поглибила екологiчну ситуацiю i стала своСФрiдним каталiзатором переосмислення iснуючих порядкiв.
Екологiчну ситуацiю в республiцi ускладнювало нерацiональне розширення посiвних площ у сiльському господарствi. Ступiнь розораностi територii Украiни досягла 57%, в тому числi в степовiй зонi 73%. Розоранiсть безпосередньо сiльськогосподарських угiдь становила 80% проти 25% у США i 48% у Францii. Це привело до активiзацii ерозiйних процесiв, внаслiдок чого Украiна щороку втрачала до 600 млн. т. родючих ТСрунтiв. За кiлькiстю технологiчного бруду на душу населення посiдала перше мiiе в РДвропi, територii екологiчного лиха становили понад 15% ii площi. За оцiнкою деяких зарубiжних фахiвцiв щорiчнi втрати Украiни вiд погiршення ii екологiчного стану становили 1520% валового нацiонального прибутку i були найбiльшими у свiтi. Цей перелiк екологiчних негараздiв можна, на жаль, продовжувати i далi.
Незважаючи на перебудову в Украiнi з 1989р. припинилось зростання нацiонального доходу, розпочався процес розбалансування економiки i споживчого ринку, поглиблювалась безгосподарнiсть. Все це привело до безконтрольного росту цiн, загострення проблем забезпечення населення продовольством, товарами першоi необхiдностi. Кризовi явища в економiцi, ii загальний стан негативно вiдбивались на вирiшеннi соцiальних питань, де поглибились i тi негативнi тенденцii якi виникли ще до перебудови. Характерним стаСФ уповiльнення темпiв зростання реальних доходiв. Якщо у девятiй пятирiчцi в Украiнi вони становили 20%, у десятiй 17%, то в одинадцятiй лише 14%.
Не тiльки збереглось, а й починаСФ поглиблюватись вiдставання вiд краiн Заходу у рiвнi споживання на душу населення. Так, у 1982р. споживчий кошик звичайних щотижневих закупок для оплати якого у Вашингтонi потрiбно було працювати 18 годин у КиСФвi 53 години. Це без урахування безсумнiвно нижчоi якостi товарiв i послуг.
ЗростаСФ гострота житловоi проблеми. В Украiнi число людей, що покращили своi житловi умови, iз пятирiчки в пятирiчку зменшувалось: у восьмi