Украiна в умовах перебудови. Проголошення незалежностi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
? iх налiчувалось 8,9 млн., девятiй 8,6 млн., десятiй 7,8 млн., одинадцятiй 7,7 млн. чоловiк. За 19811985 рр. у республiцi черга, що нараховувала 1,5 млн. сiмей, не тiльки не зменшилась, а навiть зросла. За станом на 1 сiчня 1987р. на облiку перебувало понад 2 млн. сiмей, якi потребували полiпшення житлових умов.
Розпочався процес зниження рiвня i якостi охорони здоровя. У цiй сферi склалась парадоксальна ситуацiя: з одного боку, в перiод 19701985 рр. число лiкарiв в республiцi у розрахунку на 10 тис. чоловiк населення збiльшилось з 27,7 до 41,4, тобто майже на 67%, кiлькiсть лiкарняних лiжок на третину. На жаль був i iнший бiк медалi загострення екологiчноi ситуацii, вiдставання якiсних показникiв вiд кiлькiсних у пiдготовцi лiкарiв, зниження долi видаткiв на охорону здоровя i фiзичну культуру з державного бюджету (1970р. 12,3%, у 1985р. 9%) та iншi причини, якi привели до того, що за цей же перiод показники смертностi зросли з 8,8 до 12,1 на 1 тис. чоловiк, а природний прирiст населення зменшився у 2,2 рази.
Але головним, було те, що економiчна реформа перших рокiв перебудови не дала вiдчутних результатiв. Сама модель реформи, яка була сконструйована у союзному центрi, обСФктивно приводила до розладу економiки. Переведення пiдприСФмств на самофiнансування в умовах вiдомчого диктату стало для них руйнiвним заходом. Це штовхало пiдприСФмства встановлювати бiльш високi цiни на свою продукцiю, iгноруючи при цьому iнтереси споживача. Пiсля 1987р. РМ СРСР прийняла 11 постанов про пiдвищення у промисловостi заробiтноi плати, проте будь-якоi компенсацii в обсягах виробництва не було зроблено. Внаслiдок цього кiлькiсть грошей в Украiнi без забезпечення iх необхiдною товарною масою виросла на 10 млрд. крб., що викликало рiзке розбалансування споживчого ринку, iнфляцiю, зростання цiн. Перебудова не розвязала цiСФi важливоi проблеми для будь-якоi краiни.
Однак не сама перебудова була винна в цьому, а недостатня ii глибина. Косметичнi засоби не могли зупинити загальноi кризи, яка охопила всi боки життя в СРСР по сутi тоталiтарноi iмперii. Окрiм цього, перебудова не змiнила сутностi влади, полiтичноi системи, диктату союзного центру, керiвноi i спрямовуючоi ролi КПРС, яка вже давно перетворилась у державну структуру i все обiцяла побудувати утопiчне комунiстичне суспiльство й силою тягнула всiх до свiтлого майбутнього.
Проте перебудова стимулювала опозицiйнi процеси знизу, пробудила iнiцiативу та енергiю рiзних верств суспiльства. Проголошенi керiвництвом КПРС на сiчневому (1987р.) пленумi ЦК партii заходи щодо реформування полiтичноi системи, визнання необхiдностi дозованого плюралiзму думок та гласностi сприяли формуванню в Украiнi демократичних сил, виникненню громадських обСФднань, рухiв та полiтичних партiй. Проголошена гласнiсть, яка стала поступово переростати у свободу слова, змусила правлячi верхи вiдмiнити цензуру. Це вiдразу посилило критику КПРС, ii вiдношення до Украiни.
Трагiчнi подii, повязанi з аварiСФю на Чорнобильськiй атомнiй електростанцii, змусили багатьох замислитися над наслiдками господарювання в Украiнi союзного центру, а спроби влади приховати масштаби аварii продемонстрували лицемiрство i неповагу керiвникiв СРСР до власного народу й спонукали до боротьби за громадський контроль над усiма ланками влади, включаючи i вищi. У звязку з цим в Украiнi, як i в цiлому в СРСР, виникають громадськi органiзацii, якi отримали назву неформальних. Як правило вони з самого початку свого iснування були опозицiйно налаштованi до КПРС. Так, вже у 1987р. в КиСФвi був створений Украiнський культурологiчний клуб, у Львовi Товариство Лева, в Одесi Народний союз сприяння перебудовi.
Поступово у надрах неформальних самодiяльних органiзацiй Украiни визрiваСФ iдея створення широкого демократичного руху на зразок народних фронтiв, що виникли у республiках Прибалтики. У ходi червневих та липневих 1988р. несанкцiонованих багатотисячних мiтингiв у Львовi ця iдея отримала масову пiдтримку. Незважаючи на те, що у мiтингах брали участь представники широкого спектру полiтичних сил: вiд Украiнськоi Гельсiнськоi Спiлки до мiськкому комсомолу, утворити Демократичний фронт не вдалось. На завадi стала жорстка охоронна позицiя мiiевого та республiканського партiйного керiвництва. Як бачимо, ця перша спроба розвалити компартiйну систему виявилась невдалою. Однак поява масового демократичного руху, що швидко самоорганiзувався, сприяла посиленню процесу на самовизначення i консолiдацiю як у лавах прибiчникiв радикальних змiн в СРСР i в Украiнi, так i iх противникiв.
В умовах поглиблення демократизацii розпочинаСФться процес становлення багатопартiйностi в Украiнi. АктивiзуСФ свою дiяльнiсть Украiнська Гельсiнська Спiлка (УГС), яка на початку лiта 1988р. оприлюднюСФ свою Декларацiю принципiв. Характерно, що, незважаючи на назву, УГС вже не була чисто правозахисною органiзацiСФю. Як неодноразово вказував голова виконкому УГС Л. Лукяненко, ii дiяльнiсть СФ типово полiтична. Вона стала першою органiзацiСФю у республiцi, яка заявила про необхiднiсть побудови незалежноi i суверенноi украiнськоi держави.
При активному сприяннi УГС в березнi 1989р. у Львовi вiдбулася перша полiтична демонстрацiя. На першотравневу демонстрацiю львiвяни також вперше в Украiнi вийшли с синьо-жовтими прапорами.
У цей перiод в республiцi активно розпочався процес утворення органiзацiй, що мали загальнодемократичний характер Народна спiлка сприянн