Украiна в умовах перебудови. Проголошення незалежностi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ий, iсторичного значення документ. Вона складалася з преамбули та десяти роздiлiв: РЖ. Самовизначення украiнськоi нацii. РЖРЖ. Народовладдя. РЖРЖРЖ. Державна влада. РЖV. Громадянство Украiнськоi РСР. V. Територiальне верховенство.VРЖ. Економiчна самостiйнiсть.VII. Екологiчна безпека. VIII. Культурний розвиток. РЖХ. Зовнiшня i внутрiшня безпека. Х. Мiжнароднi вiдносини.
Фактично з цього законодавчого акту розпочався iсторичний процес незалежного державотворення Украiни. Декларацiя послужила правовою основою для цього процесу, основою всього подальшого законодавства в цьому напрямку.
Пiд тиском обставин КПРС i ii численний загiн КПУ втрачають монолiтнiсть. Ще з початку 1990р. в Компартii Украiни виникають осередки Демократичноi платформи. Перша конференцiя ii прихильникiв розпочала свою роботу 1 березня 1990р. у КиСФвi. Основна мета нового обСФднання була визначена у демократизацii Компартii Украiни з середини вiдмiна принципу демократичного централiзму, перетворення КПУ у парламентську партiю i т.д. Однак подальшi подii (ХХVIII зiзд КПРС i ХХVIII зiзд КПУ) свiдчили, що докорiнноi демократизацii Компартii Украiни чекати марно. Тодi прихильники Демплатформи вийшли з компартii i частина з них у груднi 1990р. утворила Партiю демократичного вiдродження Украiни (ПДВУ). А в цей час i в суспiльствi наростаСФ поляризацiя i конфронтацiя, яка восени 1990 року досягаСФ свого пiку.
Започатковане гласнiстю висвiтлення бiлих плям iсторичного минулого, непослiдовне половинчасте реформування економiки, що привело до кризи; невмiння i небажання комунiстiв вести полiтичну боротьбу в умовах конкуренцii i, нарештi, фактична втрата партiйним керiвництвом контролю за процесом перебудови привели, з одного боку до посилення антикомунiстичних настроiв у суспiльствi, з iншого появу вiдцентрових тенденцiй у самiй компартii. В нiй розпочались руйнiвнi процеси, що проявилось у масовому виходi iз ii лав людей незадоволених ii полiтикою та дiяльнiстю. В таких умовах наростаСФ протистояння опозицii та офiцiйноi влади. Показником цього стало голодування у КиСФвi з 2 по 17 жовтня 1990р. студентiв, в якому брали участь 158 чоловiк з 24 мiст Украiни. Голодуючi студенти вимагали вiдставки уряду, надання Декларацii про Державний суверенiтет Украiни конституцiйноi сили, оголошення нових виборiв до Верховноi Ради на багатопартiйнiй основi, заборони проходження вiйськовоi служби громадянами Украiни за ii межами, нацiоналiзацii майна Компартii Украiни та ЛКСМУ. Лише пiсля вiдставки голови уряду республiки В.Масола студенти припинили голодування. Акцiя мала явно полiтичний характер i здiйснювалася з метою силового тиску на Верховну Раду.
Незважаючи на прийняття Декларацii про державний суверенiтет, Украiна продовжувала залишатися у складi Союзу РСР, хоча з цього часу починаСФ дiяти бiльш самостiйно i смiливо. Впродовж короткого часу (з червня 1990р. по червень 1991р.) Верховна Рада ухвалила близько 40 законiв i 68 постанов з рiзних аспектiв економiчноi полiтики. Серед них Закон про економiчну самостiйнiсть Украiни (серпень 1990р.) та постанова Про проекти концепцii та програми переходу Украiнськоi РСР до ринковоi економiки (листопад 1990р.). З метою покращення екологiчноi ситуацii Верховна Рада прийняла постанову Про екологiчне становище в республiцi та заходи по ii докорiнному полiпшенню (березень, 1990р.). Зокрема в нiй вимагалось припинити нове будiвництво i промислове виробництво в мiстах i регiонах з високим рiвнем забруднення навколишнього середовища, до 1995р. вивести з експлуатацii Чорнобильську АЕС.
5 липня 1991р. Верховна Рада прийняла Закон Про заснування посади Президента Украiнськоi РСР i вiдповiдно з цим внесення змiн i доповнень до Конституцii (Основного закону) Украiнськоi РСР. Дещо пiзнiше прийнято законодавчi акти Про вибори Президента Украiнськоi РСР та Про Президента Украiнськоi РСР. В них обТСрунтовувалась необхiднiсть введення в Украiнi президентськоi посади, визначенi термiн, на який вiн повинен обиратись, його повноваження i компетенцiя. Зокрема президент мусив обиратись всенародно на 5 рокiв i являвся найвищою посадовою особою Украiнськоi держави i главою виконавчоi гiлки влади. Були прийнятi й iншi закони що створювали необхiдне правове поле для розвитку державотворчого життя в Украiнi. В Украiнi активно виступили проти антидержавних дiй ДКНС. Депутати Народноi ради у парламентi Украiни, Народний рух, деякi iншi громадсько-полiтичнi органiзацii, обласнi Ради захiдних регiонiв Украiни рiшуче осудили ДКНС i його дiяльнiсть. 24 серпня 1991р. позачергова сесiя Верховноi Ради Украiни розглянула надзвичайно важливе для долi украiнського народу питання про полiтичну ситуацiю в республiцi у звязку з створенням ДКНС й заходи, якi необхiдно вжити для недопущення повторення подiбного у майбутньому. Вона прийняла справдi iсторичний документ Акт проголошення незалежностi Украiни. В Актi говорилося, що виходячи з смертельноi небезпеки, яка нависла над Украiною у звязку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991р., продовжуючи тисячолiтню традицiю державотворення в Украiнi, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та iншими мiжнародно-правовими документами, здiйснюючи Декларацiю про державний суверенiтет Украiни, Верховна Рада Украiнськоi Соцiалiстичноi Республiки урочисто проголошуСФ незалежнiсть Украiни та створення самостiйноi Украiнськоi держави Украiни.
Територiя Украiни СФ неподiльною i недоторкан