Украiна в сучасному геополiтичному просторi
Информация - Политология
Другие материалы по предмету Политология
?я
украiнсько-польським вiдносинам характеру стратегiчного партнерства, ратифiкацiя украiно-молдовського договору в 1996 р., пiдписання 1997 р. договорiв iз Бiлоруссю про державний кордон та з РумунiСФю про вiдносини добросусiдства i спiвробiтництво. Вагомим внеском у змiцнення мiжнародних вiдносин стало пiдписання лише в 1996 р. з сусiднiми краiнами понад 10 державних, 120 мiжурядових i ЗО мiжвiдомчих угод i документiв. Тобто, Украiна по всьому периметру своiх кордонiв, у новому геополiтичному просторi залагодила практично всi проблеми, встановлюючи партнерськi й добросусiдськi вiдносини.
Особливiсть геополiтичного становища Украiни полягаСФ в тому, що, будучи вiдкритою для iнтеграцii до РДвропи, вона, на вiдмiну вiд iнших краiн Центральноi та Схiдноi РДвропи, змушена долати двi лiнii подiлу континенту, якi виникли пiсля другоi свiтовоi вiйни. Перша з них межа мiж краiнами колишнього Варшавського Договору й рештою РДвропи, що розмиваСФться i зникаСФ. Друга захiдний кордон колишнього СРСР, що часом сприймаСФться як межа дуже неоднорiдноi та аморфноi СНД, яка вiддаляСФ Украiну вiд ii природних партнерiв у Центральнiй та Схiднiй РДвропi.
Украiна послiдовно iнтегруСФться до загальноСФвропейськоi спiльноти i розглядаСФ поглиблення iнтеграцiйних процесiв на континентi як необхiдну передумову створення системи глобальноi безпеки, утвердження нового геополiтичного простору, що вiдповiдатиме вимогам наступного столiття. РЖз прийняттям нашоi краiни до Ради РДвропи, ЦРДРЖ та спiвпрацi з iншими СФвропейськими обСФднаннями зявилися принципово новi можливостi для застосування багатовiкового досвiду демократичних держав РДвропи в практицi державного будiвництва, сходження до цивiлiзацiйного рiвня розвитку. Украiна змiцнила спiвробiтництво i з такими впливовими мiжнародними iнститу-
цiями, як Мiжнародний валютний фонд, Всесвiтнiй банк i РДвропейський банк реконструкцii та розвитку. РЖнiцiатива НАТО i Партнерство заради миру дала змогу Украiнi гнучко пiдiйти
до розвитку партнерства з Пiвнiчноатлантичним альянсом, ма-РЗ ючи з ним такий рiвень спiвпрацi, який вiдповiдаСФ ii iндивiду-[ . альним вимогам i можливостям. На часi розвиток стосункiв особ-1 ливого чи навiть привiлейованого партнерства Украiна НАТО. РЖ Аналiз конкретного геополiтичного становища Украiни та ^ зовнiшньополiтичних крокiв свiдчить на користь нарощування РЖ зусиль до утвердження нашоi держави в лонi СФвропейських РЖ народiв, у свiтовому спiвтовариствi. Вагомiшими стали i здо-1 бутки украiнськоi дипломатii. Це вiдбиваСФться на зростаннi
обсягiв та якостi стосункiв i з близькими сусiдами, i з краiнами iнших регiонiв. Полiтичнi зрушення спонукають до нарощування полiтико-правових засад у мiждержавних вiдносинах, взаСФмовигiдних торговельних та економiчних звязкiв, спiвпрацi в науцi й технiцi. Хоч i повiльно, але зростають iноземнi iнвестицii. Провiднi мiiя в цiй сферi посiдають капiтали США, ФРН i Великобританii. Цьому сприяли як наполегливiсть державних лiдерiв i дипломатiв, так i чинники економiчного характеру.
Пiдсумовуючи розглянутi проблеми, можна зробити такi висновки.
1. Глобальнi трансформацii, започаткованi на зламi 80 90-х рр., ще не завершилися. Врахування близьких i вiддале-них як бажаних, так i небажаних, але потенцiйно можливих змiн у регiонi й поза його межами вкрай важливе для Украiни та iнших краiн РДвропи. Тому в iнтересах нашоi держави й континенту СФ змiцнення довiри, розширення полiтичного дiалогу i спiвробiтництва на дво- та багатостороннiй основi в рамках загальноСФвропейського процесу, заходи з подолання економiчноi кризи, дотримання загальнолюдських фундаментальних цiнностей.
2. Конструктивними в дiяльностi урядових кiл, зовнiшньополiтичного вiдомства Украiни, держав молодоi демократii постають адаптацiя зовнiшньополiтичних засад, корекцiя стратегiчних прiоритетiв з урахуванням нових реалiй, формування чiтких критерiiв геополiтичного й геоекономiчного становища, врахування складних умов перехiдного перiоду РДвропейського континенту.
3. Долаючи труднощi обСФктивного й субСФктивного порядку, Украiна успiшно продовжуСФ процес розширення своСФi дипломатичноi присутностi у свiтi. Завдяки зробленому в 1991 1997 рр. вона набуваСФ рис впливовоi СФвропейськоi та свiтовоi держави, дедалi бiльше перетворюСФться на реального та активного субСФкта мiжнародних вiдносин.
вiдмiнностi.
ЛРЖТЕРАТУРА
Видрiн Д., Табачник Д. Украiна на порозi XXI ст. Полiтичний
аналiз. К., 1995. Гончаренко О. Поширення НАТО i Украiна // Економiчний часопис. 1997. № 4.
Грищенко Т. Геостратегiя постбiополярностi (Сучаснi американськi концепцii та Украiна) // Полiтична думка. 1997. № 1.
Деркач А., Веретенников С., Ермолаев А. Бесконечно длящееся настоящее. Украйна: четыре года пути. К., 1995. Кононенко С. Новiтня великодержавнiсть // Полiтична думка.
1997. № 1.
Кудряченко A.I. Схiдна РДвропа на шляху змiн. К., 1990. Кудряченко A.I. РДвропейська полiтика ФРН (19701991 рр.).
К., 1996.
Полiтологiя посткомунiзму: полiтичний аналiз посткомунiстичних суспiльств. К., 1995.
Сжора 1. Геополiтична легiтимацiя ролi Украiни в новому свiтовому порядку // Полiтологiчнi читання. 1994. № 1. Украiна та мiжнародне спiвтовариство // Полiтична думка.
1993. № 1.
Украiнська державнiсть у XX ст. i iсторико-полiтичний аналiз. К., 1996.
Шпорлюк Р. Росiйське питання й iмперська експансiя // Полiтична думка. 1996.