Украiна в системi сучасних мiжнародних вiдносин та свiтовому геополiтичному просторi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
етнiчних меншин.
Важливим для Украiни СФ вiдносини з РумунiСФю. Наша краiна дотримувалася активноi позицii у двосторонньому украiнсько-румунському дiалозi, який мав на метi пiдготовку до пiдписання мiждержавного полiтичного договору. 2 червня 1997 р. Договiр про вiдносини добросусiдства i спiвробiтництво двох краiн пiдписали президенти Л.Кучма та Е.Константинеску. У цьому договорi зафiксовано визнання сторонами непорушностi кордонiв, вимог Хельсiнкського Заключного акта та iнших документiв.
Належне врегулювання суперечностей i рiзних пiдходiв щодо спiльних кордонiв та зняття територiальних питань вiдбулося влiтку 2003 р. з пiдписанням у КиСФвi договору мiж Украiною i РумунiСФю. Однак не всi проблеми врегульованi. Дальшого вирiшення, вимагають питання iмплементацii вищеназваного договору, забезпечення прав нацiональних меншин, розвитку транскордонного спiвробiтництва тощо.
Крiм кордонiв суходолом, Украiна маСФ морський кордон iз БолгарiСФю, Туреччиною, ГрузiСФю. Спiвробiтництво з цими державами вiдiграСФ важливу роль у налагодженнi полiтичноi та економiчноi стабiльностi у межах Чорноморського регiону, поглибленнi торговельно-економiчноi спiвпрацi, участi цих краiн у спiльних економiчних проектах.
Одним iз прiоритетiв зовнiшньоi полiтики Украiни СФ вiдносини iз США як стратегiчним партнером. З самого початку виникнення Украiни, як незалежноi держави, США сприймали як негативне явище, котре могло б призвести до небажаних для них наслiдкiв. З часом ставлення Сполучених штатiв до нашоi держави змiнилось. США дiйшли до висновку, що без суверенноi Украiни неможливо зберегти той стан речей, який склався у РДвропi пiсля глибоких перемiн.
Встановивши дипломатичнi стосунки з Украiною, США в першу чергу зосередили зусилля на реалiзацii КиСФвом намiру щодо набуття статусу безядерноi держави. На жаль, у комплексi завдань iз роззброСФння, якi вирiшувалися у той час США з РосiСФю, Украiнi вiдводилася пiдпорядкована роль.
Згодом розвиток подiй зумовив змiну поглядiв американських полiтикiв, стосунки мiж обома краiнами стали бiльш дiловими, однак ознаки полiтичного та економiчного тиску на нашу краiну помiтнiй досi. Це особливо проявилось в ходi iракськоi вiйни та пiд час вiдправки туди украiнських миротворцiв.
На сучасному етапi обидвi держави своi завдання вбачають у розширенi контактiв на всiх рiвнях, забезпеченi реалiзацii iснуючих домовленостей на найвищому рiвнi; залученнi Украiни до загальноСФвропейськоi iнтеграцii, iнших напрямiв партнерства, визначених украiнсько-американською мiжурядовою комiсiСФю. Особливий iнтерес обидвi держави вбачають у обСФднанi спiльних дипломатичних та iнших зусиль з метою нейтралiзувати виникнення нових осередкiв мiждержавних та нацiонально-етнiчних конфлiктiв.
Активно розвивають вiдносини з Украiною Канада, Францiя, ФРН, iншi краiни великоi сiмки. Розширилась спiвпраця з КитаСФм, РЖталiСФю, краiнами Прибалтики, Азii, Африки та Латинськоi Америки.
Таким чином, пiдсумовуючи розглянутi проблеми, можна зробити висновок, що за роки незалежностi украiнськоi держави зроблено чимало щодо становлення i вдосконалення зовнiшньополiтичноi дiяльностi, набуто певного досвiту, чимало зроблено для встановлення позитивного iмiджу Украiни.
1. В той же час при формуваннi i здiйсненнi основних напрямiв зовнiшньоi полiтики Украiни, особливо на першому ii етапi, вона носила невизначений характер: не то просхiдний, не то прозахiдний. Вона не була по-справжньому украiнською. Внаслiдок цього чимало втрачено у вiдносинах як з краiнами ближнього зарубiжжя, так i з Заходом.
За таких умов найвiрогiднiшим варiантом зовнiшньополiтичноi стратегii Украiни СФ ii балансування мiж Заходом i РосiСФю, використання переваг спiвробiтництва на СФвразiйському й захiдному просторi.
Вихiдними засадами зовнiшньоi полiтики мають бути нацiональнi iнтереси Украiни, до яких належать: гарантування суверенiтету, державноi незалежностi, самостiйностi; пiдтримання територiальноi цiлiсностi й непорушностi кордонiв; досягнення надiйноi безпеки в усiх ii вимiрах: воСФнно-полiтичному, економiчному, гуманiтарному тощо; подолання економiчноi кризи та iнтенсивний розвиток народного господарства, досягнення високого стабiльного життСФвого рiвня населення; створення правовоi демократичноi держави, яка б iнтегрувалася у СФвропейську i свiтову спiльноти.
Мова йде про забезпечення нацiональноi злагоди, полiтичноi i соцiальноi стабiльностi, гарантiй прав людини, нацiональних меншин i нацiй; налагодження нормальних добросусiдських вiдносин з краiнами близького й далекого зарубiжжя, дотримання правил мiжнародного спiвiснування, проведення полiтики миру i спiвробiтництва, активну участь у боротьбi за реалiзацiю вселюдських iнтересiв.
2. Народ Украiни маСФ право очiкувати вiд всiх владних структур краiни, i в першу чергу вiд Мiнiстерства закордонних справ, бiльш оперативноi i адекватноi реакцii на подii свiтового i регiонального значення, глибокого i всебiчного аналiзу складових цих подiй, прогнозування можливих наслiдкiв. Ефективнiсть зовнiшньополiтичноi дiяльностi маСФ вимiрюватися не тiльки полiтичними дивiдендами, але й практичною економiчною вiддачею, що характерно для бiльшостi цивiлiзованих краiн свiту. Слiд вiдмовитися вiд практики, коли Мiнiстерство закордонних справ замiсть проведення узгодженоi зовнiшньоi полiтики, свою дiяльнiсть зводить до пошуку пiдтримки тiй чи iншiй ст