Украiна в системi сучасних мiжнародних вiдносин та свiтовому геополiтичному просторi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

дiяльностi Украiни документ визначаСФ: двостороннi мiждержавнi вiдносини, розширення участi в СФвропейському регiональному спiвробiтництвi, спiвробiтництва в межах Спiвдружностi незалежних держав, участь в дiяльностi ООН та iнших мiжнародних органiзацiях.

У роздiлi, присвяченому проблемi гарантування нацiональноi безпеки, йдеться про те, що Украiна виступаСФ за створення всеосяжних мiжнародних систем унiверсальноi та загальноСФвропейськоi безпеки i вважаСФ участь у них за базовий складник власноi нацiональноi безпеки.

Одночасно з пошуками мiжнародних гарантiй власноi безпеки, сказано в документi, Украiна дбаСФ про розбудову власних Збройних Сил вiдповiдно до принципу необхiдноi оборонноi достатностi. Вiйськова доктрина нашоi держави маСФ оборонний характер i передбачаСФ створення армii, озброСФноi сучасними видами зброi та налагодження вiйськово-полiтичного спiвробiтництва з iншими, насамперед, сусiднiми державами та впливовими мiжнародними органiзацiями.

У вiдповiдностi з Основними напрямами зовнiшньоi полiтики Украiни однiСФю iз важливих форм зовнiшньополiтичноi дiяльностi СФ участь у роботi мiжнародних органiзацiй. Слiд вiдмiтити, що Украiна активно спiвпрацюСФ з такими мiжнародними органiзацiями як Органiзацiя ОбСФднаних нацiй (ООН), Рада РДвропи (РРД), Органiзацiя з безпеки i спiвробiтництва у РДвропi (ОБСРД), Спiвдружнiсть Незалежних Держав (СНД), Органiзацiя Пiвнiчноатлантичного Договору (НАТО), РДвропейський Союз (ЕС), Мiжнародний валютний Фонд (МВФ) та iншi, якi СФ активними i впливовими на мiжнароднiй аренi.

Найбiльш впливовою мiжнародною урядовою органiзацiСФю СФ створена у 1945 р. за участю Украiни Органiзацiя ОбСФднаних Нацiй (ООН), яка з того часу перебуваСФ у центрi свiтового суспiльно-полiтичного розвитку.

ООН виконуСФ своi функцii через створенi нею органи: Генеральну Асамблею, Раду Безпеки, Економiчну i Соцiальну Ради, Раду з опiки. Секретарiат i Мiжнародний суд. До спецiальних установ ООН належать ЮНЕСКО (Органiзацiя з питань розвитку освiти, науки i культури) МАГАТЕ (Мiжнародне агентство з питань атомноi енергii), ВОЗ (Всесвiтня органiзацiя охорони здоровя), Мiжнародний валютний фонд (МВФ), МОП (мiжнародна органiзацiя працi) та iншi.

У нашiй державi глибоко усвiдомлюють роль Органiзацii обСФднаних нацiй як основного мiжнародного iнструменту для забезпечення миру i безпеки народiв, вирiшення глобальних проблем, якi стоять перед людством, динамiчного розвитку мiжнародного спiвробiтництва, що вiдповiдаСФ iнтересам всiх народiв свiту.

В той же чаiимало краiн свiту, в т.ч. i Украiна, вважають за необхiдне розпочати модернiзацiю Органiзацii ОбСФднаних нацiй. Йдеться, зокрема, про необхiднiсть реформування самоi системи ООН, вже iснуючих ii органiв, в т.ч. i Ради Безпеки, про формування бюджету та його використання, створення поряд з Радою Безпеки нового органу, рiвного iй за вагою i впливом, - Ради Економiчноi Безпеки. ВикликаСФ занепокоСФння безпоряднiсть ООН, i зокрема Ради Безпеки, пiд час воСФнних дiй в РЖрацi, Югославii, а також при проведеннi багатьох миротворчих Заходiв, якi були ними органiзованi.

Найбiльш представницькою мiжурядовою органiзацiСФю континенту СФ Рада РДвропи, яку було створено у 1949 р. з метою захисту прав людини, сприяння збереженню i розвитковi культурноi самобутностi, пошуку шляхiв вирiшення соцiальних проблем СФвропейського суспiльства (права меншин, захист довкiлля, СНРЖД, наркотики), допомоги краiнам Центральноi та Схiдноi РДвропи в проведеннi та активiзацii полiтичних, законотворчих та конституцiйних реформ. РРД займаСФться усiма важливими питаннями, якi постiйно виникають у СФвропейському суспiльствi, за винятком питань оборони.

Радою РДвропи розроблено чимало програм, спрямованих на сприяння демократичним i правовим реформам в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи. Окремi з них повязанi з вирiшенням питань у галузi мiiевого самоврядування, судочинства, пенiтенцiарноi системи.

Однак вiдносини Украiни з Радою РДвропи, яка СФ ii повноправним членом з 1995 р, не СФ до кiнця врегульованими. Для того, щоб вони були бiльш стабiльними, необхiдно ще чимало зробити для приведення нацiонального законодавства, вирiшення iнших питань у вiдповiднiсть iз вимогами i стандартами цiСФi органiзацii.

Серед впливових мiжнародних органiзацiй варто назвати Органiзацiю Пiвнiчноатлантичного Блоку (НАТО), створену у 1949 р. РЗi виникнення та iснування було повязане з вiйськовим, iдеологiчним та соцiально-полiтичним протистоянням мiж Сходом i Заходом, яке продовжувалось декiлька десятилiть.

Новiтнiй етап розвитку цiСФi органiзацii бере свiй початок з 1991 р., коли у Стратегiчнiй концепцii, прийнятiй главами держав ii членiв у Римi, було представлено новi пiдходи щодо дiяльностi НАТО.

Було розпочато полiтичну та вiйськову трансформацiю ii структур i основну свою увагу зосереджено на посиленнi полiтичноi ролi блоку i його внеску разом з iншими мiжнародними органiзацiями у справу збереження безпеки та стабiльностi в РДвропi.

Зрозумiло, що бiльшiсть краiн, якi в цей час постали на руiнах Схiдного блоку, Варшавського договору намагалися вирiшити питання своСФi безпеки за допомогою натовськоi парасольки.

Нинi вiйськово-полiтичний блок НАТО обСФднуСФ 26 краiн, а саме: Бельгiю, Грецiю, Данiю, РЖсландiю, РЖспанiю, РЖталiю, Канаду, Люксембург, Нiдерланди, Нiмеччину, Норвегiю, Португалiю, Сполучене Королiвство Британii, Сполученi Штати Америки, Туреччину, Францiю, Польща,