Украiна в системi сучасних мiжнародних вiдносин та свiтовому геополiтичному просторi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

?дносин зявилася нова органiзацiя тАЮЗа демократiю та економiчний розвиток ГУАМтАЭ, метою дiяльностi якоi СФ формування демократичного простору, безпеки, гуманiтарного i соцiального розвитку, СФвроiнтеграцiя та СФвроатлантична iнтеграцiя.

Витоки регiонального обСФднання ГУАМ (Грузiя, Украiна, Азербайджан, Молдова) беруть свiй початок у 1997 р. коли глави держав пiдписали Спiльне комюнiке, в якому наголосили на необхiдностi розвитку чотиристороннього спiвробiтництва для змiцнення стабiльностi й безпеки в РДвропi. Однак дiяльнiсть цiСФi органiзацii досi не СФ до кiнця врегульованою i малоефективною.

У вiдповiдностi з тАЮОсновними напрямамитАЭ Украiна iнтенсивно розвиваСФ вiдносини на двостороннiй основi iз найближчими сусiдами, республiками колишнього СРСР, якi нинi СФ незалежними державами, - РосiСФю, Бiлоруссю, Молдовою.

На одному з головних мiiь зовнiшньополiтичноi дiяльностi Украiни СФ стратегiчне партнерство з РосiСФю. Дипломатичнi вiдносини мiж КиСФвом i Москвою встановленi 14 лютого 1992 р. На формування вiдносин мiж двома найбiльшими державами пострадянського простору впливали рiзнi чинники: однi зближали нашi народи й краiни, iншi породжували суперечностi й складнощi мiждержавних вiдносин.

Бiльшiсть неузгоджень у росiйсько-украiнських вiдносинах зумовленi рiзними пiдходами до проблеми правонаступництва, особливо коли йшлося про подiл фiнансiв, майна, Чорноморського флоту та ядерних озброСФнь. Тривалий час в украiнсько-росiйських вiдносинах не iснувало чiтких умов надання Украiнi гарантiй територiальноi цiлiсностi та недоторканостi кордонiв. Рiзне бачення, вiдмiннi пiдходи обстоювали Росiя i Украiна щодо СНД.

Вирiшальну роль у росiйсько-украiнських вiдносинах вiдiграло пiдписання у травнi 1997 р. у КиСФвi полiтичного Договору про дружбу, спiвробiтництво i партнерство мiж Украiною i Росiйською ФедерацiСФю та Украiнсько-росiйськоi Декларацii, в результатi чого були врегульованi основнi питання взаСФмовiдносин двох сусiднiх краiн.

Однак нестабiльна полiтична ситуацiя в Украiнi, надмiрна залежнiсть вiд Росii щодо забезпечення енергоносiями, недружня позицiя окремих полiтичних сил щодо оцiнки полiтичноi ситуацii в Росii, роблять нашi двостороннi стосунки нестабiльними та непередбачуваними, в результатi чого чимало проблем СФ не до кiнця врегульованими.

Послiдовно розвиваються стосунки з Бiлоруссю, якi ТСрунтуються на укладених договорах та угодах рiзного рiвня. Безперечним досягненням обох сторiн СФ завершення робiт щодо делiмiтацii та демаркацii украiнсько-бiлоруського кордону i пiдписання вiдповiдного договору. ЗростаСФ динамiка зовнiшньоторговельного обмiну мiж двома державами.

Однак взаСФмовiдносини мiж краiнами-сусiдами не СФ зразковими. Цьому, зокрема, заважають упереджене ставлення до суспiльно-полiтичноi ситуацii в сусiднiй державi окремих полiтичних сил в Украiнi, а також вiдсутнiсть доброзичливих стосункiв на рiвнi владних структур.

Активною дiяльнiстю вiдзначаються вiдносини Украiни з Молдовою. Важливою подiСФю стала ратифiкацiя Верховою Радою у 1996 р. украiнсько-молдавського договору про добросусiдство, дружбу i спiвробiтництво. Украiна активiзувала своi зусилля як краiна-гарант та посередник у врегулюваннi приднiстровського конфлiкту. Принциповим СФ бажання обох краiн шляхом домовленостей розвязувати неврегульованi прикордоннi питання, а також статусу власностi низки обСФктiв Молдови, що розмiщенi на територii Украiни.

Вагомими для Украiни СФ ii вiдносини з безпосереднiми захiдними сусiдами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та РумунiСФю.

У 90-х роках минулого столiття набули характеру стратегiчного партнерства украiнсько-польськi вiдносини. Уряд Республiки Польща першим серед урядiв зарубiжних краiн визнав державну незалежнiсть Украiни. Важливим етапом у iх розвитку було пiдписання у 1992р. широкомасштабного мiждержавного Договору про добросусiдство, дружнi вiдносини i спiвробiтництво.

Регулярно вiдбуваються полiтичнi контакти на найвищому рiвнi. РЖстотно зрiс товарообiг мiж двома краiнами, розпочалася реалiзацiя взаСФмовигiдних економiчних проектiв. Активiзувалось спiвробiтництво у гуманiтарнiй, культурно-мистецькiй та науковiй сферах.

Водночас слiд мати на увазi, що входження в 2004 р. Польщi до РДвросоюзу, як й iнших держав, у нашi стосунки привносить новi вимiри, зокрема денонсацiю окремих договiрних зобовязань мiж нашими краiнами. Однак тимчасовi труднощi в украiнсько-польських вiдносинах швидше всього будуть врегульованi, поскiльки Польща вiд спiвпрацi з Украiною маСФ не меншу вигоду, анiж наша держава.

В Украiнськiй державi iснують широкi можливостi для взаСФмовигiдного спiвробiтництва iз Словацькою Республiкою, якi зумовленi багатьма обСФктивними чинниками, в тому числi вiдсутнiстю будь-яких взаСФмних територiальних претензiй, традицiйними господарськими звязками, взаСФмодоповнюючим характером нацiональних економiк, наявнiстю значноi украiнськоi нацiональноi меншини в Словаччинi та словацькоi в Украiнi.

Як безконфлiктнi можна охарактеризувати вiдносини Украiни з Угорщиною. У сферi торговельно-економiчних звязкiв Угорщина СФ третiм за значенням партнером Украiни серед краiн-сусiдiв. Крiм того, промисловий потенцiал Украiни, ii ринок розглядаються як перспективна сфера залучення угорського капiталу та послуг. Накопичено позитивний досвiд вирiшення в дусi взаСФморозумiння й толерантностi питань, що стосуються становища