Удосконалення трудового навчання в школі
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
підсилювати його конкретними прикладами.
Дослідження показали, що засвоєнню електротехнічних понять сприяє використання методу фізичних моделей та аналогій, який досконало розроблений вченими-педагогами (В.І. Качнєв [4], М.П. Маминін [5], М.Н Делік [2] та ін.).
Але слід памятати, що будь-який умовивід за аналогією завжди вужчий та бідніший, ніж оригінал. Тому потрібно слідкувати за тим, щоб в учнів не сформувалось хибне враження про модельовані обєкти.
Відсутність продуктивної праці в курсі електротехнічних робіт буде доти, доки в школі вони мають навчальний характер. Тобто учні вивчають марки проводів, їх зєднання та окінцьовування; монтують прості електричні кола на навчальних стендах та демонструють їх тощо. На наступному занятті все повторюється. Звичайно, мало користі від такої праці. Більш того учні швидко втрачають інтерес до вивчення цього розділу.
Зовсім інша ситуація утворюється тоді, коли електротехнічні роботи повязуються з електрифікацією певних виробів, що мають суспільно корисний характер. Це можуть бути електрифіковані іграшки для дитячих садків (світлофор, кран з електромагнітним захватом, електромолот), навчальні макети (стенди перевірки знань, пробник), моделі (телеграф, автомобіль з електромотором, світильник і таке ін.), ігри (автомобільна траса, залізнична колія) тощо.
При такому підході електротехнічні роботи увязуються з іншими розділами програми, що забезпечує продуктивний характер діяльності. Крім того, створюються сприятливі умови для прояву самостійності учнів, бо при виготовленні того чи іншого виробу вони можуть запропонувати свою конструкцію, форму, оздоблення тощо, а це в свою чергу підвищує ініціативу, розвиває логічне мислення школяра, створює атмосферу емоційного підйому.
Важлива роль у структурі електротехнічної підготовки учнів належить формуванню умінь та навичок, адже саме на заняттях учні повинні не тільки оволодіти системою знань, але виробити попередню трудову вправність, “втягнутись” у процес праці.
Основна проблема полягає в тому, щоб знайти шляхи, засоби та методи, які б дали змогу підвищити рівень умінь учнів та скоротити час, необхідний для формування їх, адже час, відведений за програмою на їх формування, досить обмежений. При досить коротких термінах важко досягти суттєвих результатів, тому доводиться констатувати, що в кінці занять у майстернях не всі учні оволодівають основними технологічними операціями, недосконало користуються інструментом. Тобто, знання, навички й уміння не перебувають у постійному взаємозвязку і взаємодії.
Тому забезпечення взаємозвязку між знаннями, уміннями і навичками повинен виявляється в тому, щоб навички й уміння виробляються на основі знань, адже навички є необхідною умовою швидкого виконання дій, а збагачення знаннями й уміннями сприяє удосконаленню навичок, які в свою чергу необхідні для подальшого успішного набуття знань.
Найкраще це правило втілюється під час лабораторно-практичних робіт, адже уміння та навички не можуть бути сформовані без практичних дій людини, без вправ на закріплення окремих операцій. Крім того, в процесі виконання лабораторно-практичних робіт учні оволодівають цілим колом політехнічних знань і умінь, вчаться аналізувати та оцінювати результати дослідів, коротко і чітко формулювати протоколи робіт.
Дослідницька робота справляє великий вплив на розвиток в учнів: наочно-образного мислення; самостійності мислення, памяті, пізнавальної зацікавленості; волі, вміння долати труднощі, творчо використовувати свої знання.
Ураховуючи значення, яке відіграють лабораторно-практичні роботи електротехнічній підготовці, доцільно зупинитися на їх застосування у навчальному процесі. У науковій літературі, виділяють кілька форм їх проведення: фронтальну, бригадну (ланкову) та індивідуальну.
Дослідження, проведені П.М. Борко, А.О. Івановим, В.М. Мадзігоном, В.О. Перовим, В.О. Поляковим, Д.О. Тхоржевським, М.О. Ушаковим та іншими вченими, вказують на те, що лабораторно-практичні роботи доцільно проводити у формі практикумів.
Особливо ефективно використовувати практикуми при навчанні учнів за електротехнічним профілем. Отже, лабораторно-практичні роботи слід виконувати бригадами (ланками). Кількість учнів у бригаді визначається вчителем залежно від кількості робочих місць. Спостереження показують, що під безпосереднім керівництвом вчителя слабкі учні в “слабких” бригадах досягнуть значно більших успіхів, аніж у тому випадку, коли вони працюють у бригадах сильного складу [7, с. 40].
Вчитель повинен слідкувати за тим, щоб робота у бригадах розподілялась рівномірно між усіма її членами, тобто, щоб усі учні набули умінь монтажу, складання схем, машин, апаратів, проведення вимірювань і т.д. Для цього необхідно, щоб роботи, які виконують учні, чергувалися. Якщо один учень складає схему, а інший йому допомагає і перевіряє її, то іншого разу необхідно, щоб складання схеми виконував другий учень і т.д.
Ефективність проведення лабораторно-практичних робіт залежить від того, як проведено інструктаж. Він може бути словесним, у вигляді інструкційних карт та контрольних завдань.
При фронтальній формі лабораторно-практичні роботи можна виконувати за усними вказівками вчителя. Якщо роботи виконуються у формі практикумів, то вчитель у вступній бесіді дає загальне уявлення про зміст усіх робіт з даної теми. У процесі виконання робіт вчитель дає розяснення кожній бригаді окремо. Це вимагає значного напруження з боку вчит