Geum.ru

Удосконалення системи оплати праці персоналу підприємства

Реферат - Экономика

Другие рефераты по предмету Экономика

·ультатів працівників. Зміна фонду заробітної плати за рахунок збільшення середньої заробітної плати розрахуємо по формулі:

ФЗПгзл=Чр.ф•(З•Пф-З•Ппл),(3.2)де: Чрф? фактична чисельність персоналу, людина;

З ? середня заробітна плата, тис. грн.;

Пф і Ппл? фактический і плановий період, місяць.

 

?ФЗПгзп = Чр.ф (ГЗПф - ГЗПпл) = 11484 (317,81 - 316,79) • 12 = +140,3

Таким чином, баланс відхилення по фонду заробітної плати по двох чинниках складе:

-3025,9+140,3=-2885,6 тис. грн.

Як ми бачимо, що навіть після запропонованих введень підприємство одержить значну фінансову вигоду.

При цьому підході все над тарифні виплати, і перш за все премії, повинні будуть виплачуватися за результати, що перевищують норму праці, або за досягнення результатів, що перевищують досягнутий середньо прогресивний рівень.

В даному випадку заробітна плата працівників направлена на стимулювання заданих кінцевих результатів. Найбільший ефект він може дати тоді, коли праця працівників характеризується широкою взаємозамінністю, колективною відповідальністю і достатньо вільним і рухомим розподілом праці. У чистому вигляді третій варіант вдосконалення організації заробітної плати, може застосовуватися достатньо рідко, проте він може ефективно доповнювати перші два.

Але не можна забувати, що перебудова організації заробітної плати

відповідно до вимог ринкової економіки не знімає необхідності рішення

задач, що стоять перед системою заробітної плати:

  1. Підвищення матеріальної зацікавленості кожного у виявленні і використанні резервів ефективності своєї праці, виключення можливостей отримання не зароблених грошей.
  2. Усунення випадків зрівняльності в оплаті праці, досягнення прямої залежності заробітної плати всіх працівників від індивідуальних і колективних результатів праці.

поліпшення співвідношень в оплаті праці працівників різної категорії і

професійно-кваліфікаційних груп з урахуванням складності виконуваних

робіт, умов праці, пріоритетів, що склалися, в оплаті праці працівників, що

враховують дефіцитність тих або інших професій, вплив різних груп що

працюють на досягнення високих кінцевих результатів і

конкурентоспроможність виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА

 

4.1 Юридичний статус акціонерного товариства

Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на основі Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 p., який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обовязки їхніх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства.
Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від інших субєктів права (нетовариств), є обєднання на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільної господарської Діяльності. Товариство становить собою обєднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних та/або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою отримання прибутку. Всі товариства згідно із законом є юридичними особами, діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо).
Статутні товариства мають й інші ознаки субєкта права типу підприємства, які визначені ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні". Підприємства, які стали учасниками товариств, не ліквідовуються як юридичні особи.
Історично товариства є традиційною формою підприємництва. Світовий бізнес відпрацював кілька видів товариств, які різняться способами формування та функціонування статутного капіталу, межами відповідальності учасників за зобовязаннями товариства. Згідно з першим критерієм Закон України "Про господарські товариства" розрізняє акціонерні та неакціонерні (інші) товариства (класичний поділ: товариства капіталів - акціонерні товариства, особові - інші). Відповідно до другого критерію (межі відповідальності) розрізняють товариства:

  1. з обмеженою відповідальністю;
  2. з додатковою відповідальністю;
  3. повні;
  4. командитні.

Три перші види товариств (акціонерне, з обмеженою відповідальністю та з додатковою відповідальністю) створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Це статутні господарюючі субєкти - підприємства колективної власності. Повне і командитне товариства діють на підставі установчих договорів.
З наведеної класифікації випливає, що категорія господарюючих субєктів типу товариств включає в себе загальні ознаки для всіх видів товариств і особливі ознаки окремих їхніх видів, які відповідним чином закріплені в Законі України "Про господарські товариства".
Поняття акціонерного товариства. Це так зване товариство капіталів.
Особливості його правового статусу виражає визначе?/p>