Туристично-рекреацiйна галузь господарства
Информация - География
Другие материалы по предмету География
Туристично-рекреацiйна галузь господарства
Вступ
РЖснують оригiнальнi погляди на екологiчний туризм як економiчний процес, в якому рiдкiснi та естетично привабливi екосистеми продаються на мiжнародному ринку для залучення в них вiдвiдувачiв; або як специфiчний ринок для екологiчно свiдомих туристiв, зацiкавлених у спостереженнi за природою. РД спроба визначити екологiчний туризм як такий, що маСФ технологiчнi й управлiнськi рiшення, якi дозволяють рацiонально використовувати природнi ресурси. Врештi-решт, вихiд у природу iз санiтарними та вiдновлювальними функцiями теж сприймаСФться як екотуризм.
Така ситуацiя СФ видом дiяльностi якого СФ задоволення науково-пiзнавальних потреб населення, коли забезпечуСФться сталий туризм, обовязково враховуються iнтереси мiiевого населення, а також i в тому випадку, коли пiд екотуризмом розумiють середовище, при використаннi природних ресурсiв якого необхiдно забезпечити пiдтримку рiвноваги в екологiчнiй системi наслiдком вiдносноi молодостi рекреацiйноi географii i туризмознавства та недосконалiстю iх поняттСФво-термiнологiчного апарату. Приведенi вище варiанти визначень особливостей екотуризму насправдi не СФ характеристиками тiльки останнього. Вони притаманнi практично всiм рiзновидам туризму, особливо коли подорож здiйснюСФться у природному середовищi.
Отже, необхiдно звернути увагу, що спроба подiлу туризму на екологiчний та неекологiчний, окрiм зазначеноi вище плутанини у термiнологii, може мати негативнi наслiдки для туристичноi галузi в цiлому та конкретних природних комплексiв. Мову необхiдно вести не про екологiчний туризм, а про екологiзацiю всiх видiв туристичноi дiяльностi, про iх екологiчнi аспекти, екологiчну орiСФнтацiю, екологiчний пiдхiд тощо.
Рекреацiйна галузь: умови та фактори ii розвитку i територiальноi органiзацii
Задоволення рекреацiйних потреб населення стало можливим лише завдяки створенню певноi сфери прикладання працi. Рекреацiйне обслуговування вiдноситься до нематерiальноi (невиробничоi) сфери, яка обСФднуСФ всi види дiяльностi, що мають справу з розподiлом, обмiном i споживанням матерiальних благ. Отже, рекреацiю можна розглядати як галузь народного господарства (нацiональноi економiки).
Праця робiтникiв цiСФi галузi iз органiзацii рекреацiйноi дiяльностi та обслуговування рекреантiв маСФ своiм обСФктом людину та умови, в яких вiдбуваСФться ii вiдпочинок. Результатом цiСФi працi стаСФ забезпечення умов для рацiональноi органiзацii вiльного часу населення.
Органiзацiйними одиницями будь-якоi галузi СФ пiдприСФмства та установи, що характеризуються СФднiстю виконуваних функцiй, певною адмiнiстративною самостiйнiстю i технологiчною однорiднiстю. У галузi групуються господарськi одиницi, що виконують однотипнi економiчнi функцii або соцiальнi види дiяльностi.
При конкретизацii цих положень виникаСФ багато методичних ускладнень. Головне з них визначення структури рекреацiйноi галузi. Труднощi виникають, по-перше, через мультиплiкацiйний ефект туризму, який втягуСФ найрiзноманiтнiшi галузi в обслуговування рекреантiв, що викликаСФ появу додаткових i супутнiх пiдприСФмств; по-друге, через неточнiсть визначення рекреантiв i вiдсутнiсть надiйного статистичного облiку. Все це веде до розмивання меж рекреацiйноi галузi, а звiдси до ускладнень в плануваннi, у точному визначеннi ii економiчноi ролi, зокрема у визначеннi доходiв вiд неi, частки зайнятого економiчно активного населення та iн.
Вихiдною передумовою для видiлення галузi нацiональноi економiки СФ вiдокремлення в системi суспiльного подiлу працi специфiчного виду трудовоi дiяльностi (вузьке розумiння галузi). Але рекреанти використовують предмети споживання, створенi як у матерiальному виробництвi, так i нематерiальнiй сферi. Це засоби пересування i розмiщення, продукти, створенi в системi громадського харчування, сувенiри, туристичне спорядження та iн.
За ознакою кiнцевого споживання матерiальних та нематерiальних благ можна всi пiдприСФмства, якi виробляють послуги для рекреантiв, вiднести до рекреацiйноi галузi в широкому розумiннi. Багато дослiдникiв пiд цiСФю сукупнiстю розумiють так звану iндустрiю туризму, рiзноманiтнi пiдприСФмства якоi розкиданi по окремим галузям господарства. До того ж iснуюча практика органiзацii рекреацiйноi дiяльностi у бiльшостi краiн свiту ТСрунтуСФться саме на такiй концепцii iндустрii туризму, що пояснюСФться комплексним характером рекреацiйного споживання.
Таким чином, iндустрiя туризму це сукупнiсть виробничих та невиробничих видiв господарськоi дiяльностi, спрямованих на створення i реалiзацiю туристичного продукту.
Для уточнення поняття рекреацiйноi галузi роздiлимо пiдприСФмства, що надають послуги рекреантам, за ступенем звязку з власне рекреацiйною дiяльнiстю на первиннi, вториннi i третиннi.
1. Первиннi пiдприСФмства безпосередньо обслуговують рекреантiв. Провiдною формою таких пiдприСФмств у свiтовiй практицi СФ бюро подорожей та екскурсiй. Вони дiють у мiiях постiйного проживання рекреантiв, забезпечуючи iх точною iнформацiСФю про рекреацiйнi райони i транспортнi засоби; заключають договори з бюро подорожей рекреацiйних районiв про розмiщення рекреа