Туристично-рекреацiйна галузь господарства
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?тiв даного населеного пункту; органiзують екскурсii, подорожi та iн. До функцiй бюро подорожей та екскурсiй в рекреацiйних районах вiдноситься розмiщення рекреантiв у готелях, органiзацiя харчування, органiзацiя екскурсiй, контроль за виконанням умов договорiв.
До первинних вiдносяться транспортнi пiдприСФмства, що забезпечують перевезення рекреантiв вiд мiiь постiйного проживання до рекреацiйних районiв i назад, а також пересування всерединi рекреацiйних районiв.
До цього виду вiдносяться також пiдприСФмства розмiщення (туристичнi бази, готелi, кемпiнги та iн.), пiдприСФмства громадського харчування для рекреантiв, пiдприСФмства по догляду за рекреацiйними парками i т. iн.
2. Вториннi пiдприСФмства. До них вiдносяться пiдприСФмства життСФзабезпечення це мережа громадського харчування, роздрiбноi торгiвлi, комунального i побутового обслуговування населення, внутрiшнiй транспорт, неспецiалiзований на туристських перевезеннях зовнiшнiй транспорт, будiвельна iндустрiя та iн.
ПостаСФ запитання: чи можна вiдносити вториннi пiдприСФмства до рекреацiйноi галузi у вузькому розумiннi? Вiдповiдь буде залежати вiд рiвня iх рекреацiйноi спецiалiзацii. Рiвень спецiалiзацii визначаСФться по спiввiдношенню у використаннi послуг названих пiдприСФмств мiж рекреантами i мiiевими мешканцями.
3. Третиннi пiдприСФмства це пiдприСФмства, що вiдносяться до iнших галузей господарства, але включенi у рекреацiйне обслуговування. Саме через цi пiдприСФмства рекреацiйна галузь впливаСФ на iншi на рiвнi економiчного району або й цiлоi держави. Маються на увазi пiдприСФмства промисловостi i сiльського господарства, якi обслуговують все населення, але задовольняють i потреби рекреантiв. Вони виробляють туристичне спорядження, лижний iнвентар, човни, засоби рибноi ловлi та iн. Спецiально проведене дослiдження в США показало, що до сфери обслуговування туристiв пiдключено 24 галузi нацiональноi економiки, для яких iндустрiя туризму не СФ основною дiяльнiстю.
ПiдприСФмства третьоi групи не можуть бути вiднесеними до рекреацiйноi галузi у вузькому розумiннi, тому що, по-перше, випуск туристських товарiв i послуг у них не СФ профiльним, а по-друге, при iх включеннi до рекреацiйноi галузi не дотримуСФться принцип технологiчноi однорiдностi.
Задоволення рекреацiйних потреб може бути забезпеченим лише на основi скоординованоi дiяльностi первинних, вторинних i третинних пiдприСФмств. Координацiя дiяльностi складових iндустрii туризму здiйснюСФться у бiльшостi випадкiв на основi оренди, без якоi функцiонування рекреацiйноi галузi стаСФ просто неможливим. Наприклад, такi засоби, як лiтаки, пасажирськi судна, поiзди, можуть бути використаними лише шляхом оренди.
Сфера вiдпочинку i туризму у багатьох краiнах переживаСФ перiод стрiмкого розвитку в умовах незадоволеного попиту, динамiчноi перебудови власноi структури i функцiй у вiдповiдностi до процесу диверсифiкацii рекреацiйних потреб. ВiдбуваСФться процес становлення комплексноi системи вiдновлення i розвитку виробничих i духовних сил людини та суспiльства в цiлому.
Найбiльш суттСФвi i впливовi обставини територiальноi органiзацii рекреацiйноi галузi слiд називати факторами, менш значимi обставини умовами територiальноi органiзацii рекреацiйноi галузi.
Суспiльно-економiчнi фактори рушiйна сила, яка визначаСФ територiальну органiзацiю виробничих сил в цiлому та рекреацiйноi галузi зокрема. Пiд умовами територiальноi органiзацii слiд розумiти природну та економiчну обстановки, в яких вона вiдбуваСФться.
Дiя суспiльно-економiчних факторiв визначаСФ стан рекреацiйних потреб. Останнi слiд вважати провiдним фактором територiальноi органiзацii рекреацiйноi галузi. Але навiть усвiдомленi i вивченi потреби стають формуючим фактором тiльки в залежностi вiд можливостей суспiльства (на думку експертiв ООН, краiна може успiшно розвивати туризм лише в тому випадку, коли 80% необхiдних матерiальних благ для туристiв забезпечено нацiональним виробництвом).
При цьому важливо вивчити такi сторони як:
- територiальний розрив мiж ресурсами з одного боку та населенням з iншого (значний розрив властивий, як правило, великим за площею краiнам, що породжуСФ потребу створення спецiальноi iнфраструктури, необхiдноi для подолання цього розриву. Разом з тим, слiд зауважити, що обсяги i рiзноманiтнiсть ресурсiв прямо залежать вiд розмiрiв територii краiни);
- спiввiдношення розмiщення рекреацiйних ресурсiв i виробничих сил на територii (спiвпадiння iх ареалiв породжуСФ протирiччя, особливо в зонах концентрацii видобувноi промисловостi та лiсорозробок).
Наявнiсть рекреацiйних ресурсiв ще не обумовлюСФ використання даноi територii для органiзацii туризму i вiдпочинку, тому що суспiльство може бути зацiкавленим у використаннi цiСФi територii з iншою господарською метою.
Як дуже трудомiстка галузь, рекреацiя залежить вiд наявностi трудових ресурсiв, якi в цiй сферi не можуть бути замiненими основними фондами. Прикладом можуть слугувати украiнськi причорноморськi та приазовськi рекреацiйнi райони, куди в пiковi сезони залучаються тисячi додаткових працiвникiв (наприклад, студенти педагогiчних навчальних закладiв для роботи в оздоровчих дитячих центрах).
Рекреацiйно-географiчне положення, яке характеризуСФ вiддаленiсть мiiь вiдпочинку вiд мiiь проживання, може розглядатися i як економiчна категорiя (вар