Туристично-рекреацiйна галузь господарства
Информация - География
Другие материалы по предмету География
вали мисливський туризм, який призвiв до знищення цiнних диких тварин через недотримання екологiчних нормативiв.
При переходi до крупномасштабних дослiджень рекреацiйноi мiсткостi територii бiльшого значення в технологii ii рекреацiйного використання набуваСФ екологiчний аспект. Детальнiше про це пiде мова при розглядi проблем рекреацiйного природокористування.
Природнi передумови рекреацii
Як галузь нацiональноi економiки i вид людськоi дiяльностi рекреацiя вiдноситься до тiСФi групи галузей господарства, що маСФ яскраво виражену ресурсну орiСФнтацiю, маючи певну спiльнiсть з видобувною i лiсовою промисловiстю, рибальством та сiльським господарством.
Рекреацiйнi ресурси обСФкти i явища природного та антропогенного походження, якi можна використовувати з метою вiдпочинку, туризму та лiкування поняття iсторичне, тому що з плином часу змiнюСФться роль окремих ресурсiв. Наприклад, пляжi у далекому минулому не використовувалися.
Рекреацiйнi ресурси впливають на територiальну органiзацiю рекреацiйноi дiяльностi, на формування рекреацiйних районiв i центрiв, iх спецiалiзацiю та економiчну ефективнiсть. Але цей вплив не прямий. Вiн опосередковуСФться соцiально-економiчними факторами, насамперед обсягами i структурою рекреацiйних потреб.
При всiй важливостi обСФктiв iсторii та культури все ж таки слiд зазначити, що в рекреацiйно-ресурснiй складовiй природнi блага займають провiдне положення, виступаючи чiльною матерiальною передумовою рекреацii. У якостi природних передумов рекреацii виступають природно-територiальнi та аквальнi комплекси рiзних рангiв, iх компоненти i окремi властивостi, у тому числi такi як атрактивнiсть (привабливiсть), контрастнiсть i ритм ландшафтiв, можливiсть долання перешкод, географiчна специфiка, екзотичнiсть, унiкальнiсть або, навпаки, типовiсть, розмiри i форми природних обСФктiв та iх вiзуально-географiчне положення.
Як споживач територii рекреацiя поступаСФться лише сiльському i лiсовому господарствам. Потреби рекреацii в територii у три рази вищi потреб житловоi забудови, а з врахуванням природних паркiв, заповiдникiв, заказникiв в 67 разiв.
Таким чином, висуваючи вимоги до значних площ iз незайманою природою, рекреацiя маСФ обмеженi можливостi для свого розвитку в освоСФних районах. У той же час в сiльськiй мiiевостi вона може вдало поСФднуватися iз сiльськогосподарським землекористуванням. Не можна розташовувати рекреацiйнi зони поблизу розробок корисних копалин, промислових пiдприСФмств пiдвищеноi шкiдливостi.
В залежностi вiд рiвня рекреацiйноi спецiалiзацii можна видiлити три основних типи рекреацiйного землекористування:
- територii з високою iнтенсивнiстю рекреацii, де iншi землекористувачi вiдсутнi або мають пiдпорядковане значення (парки, пляжi та iншi зони масового вiдпочинку);
- територii iз середньою iнтенсивнiстю рекреацii, якi виконують одночасно деякi екологiчнi та виробничi функцii (примiськi зеленi насадження, протиерозiйнi ТСрунтозахиснi лiси та iн.);
- територii iз незначною питомою вагою рекреацii.
Бiльша частина альтернативних ситуацiй вiдведення земель повязана iз другим типом рекреацiйного землекористування.
Науково обТСрунтоване прогнозування i довготермiнове планування територiальноi органiзацii рекреацii вимагають великоi роботи по виявленню, iнвентаризацii, бонiтуванню всiх рекреацiйних угiдь з врахуванням обсягiв потреб та неоднорiдностi вимог населення рiзних регiонiв краiни до рекреацiйних ресурсiв. У наш час виникла гостра потреба складання територiальних балансiв вiдпочинку сучасного i перспективного за допомогою матрицi, де по однiй осi розташованi райони споживання вiдпочинку з розбивкою всерединi кожного району на соцiальнi i вiковi групи населення, а по iншiй райони виробництва вiдпочинку з розбивкою на форми рекреацii.
Бiльше того, необхiдний рекреацiйний кадастр систематичне зведення даних, якi включають якiсний i кiлькiсний опис природних обСФктiв i явищ рекреацiйного призначення. Воно повинно мiстити географiчну характеристику, данi про динамiку, ступiнь вивченостi обСФкта або явища, рекомендацii по використанню, необхiднi заходи по охоронi.