Туристично-рекреацiйна галузь господарства
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?iсть проiзду, його частка у бюджетi сiмi), i як психологiчна категорiя (витрачений на дорогу час, транспортна втома та iн. наприклад, бiльше нiж двогодинна транспортна доступнiсть примiських зон вiдпочинку виступаСФ обмежуючим фактором розвитку рекреацii). Названi фактори суттСФво впливають на величину рекреацiйних потокiв, вiдповiдно, й на рентабельнiсть освоСФння вiддалених територiй для рекреацii.
Збiльшення обсягiв рекреацiйноi дiяльностi веде до необхiдностi видiлення нових територiй для вiдпочинку i туризму. Складнiсть структури i процес диверсифiкацii рекреацiйного споживання веде до певноi територiальноi спецiалiзацii рекреацiйноi галузi. ВiдбуваСФться, таким чином, розвиток географiчного (територiального) подiлу працi вшир i вглиб.
Рекреацii, як i iншим галузям сучасного господарства, властиве дiалектичне протирiччя мiж внутрiшньогалузевою диверсифiкацiСФю та процесом територiальноi концентрацii.
Концентрацiя супроводжуСФться пiдвищенням економiчноi ефективностi та якостi рекреацiйного обслуговування. На рiвнi окремих рекреацiйних пiдприСФмств концентрацiя виражаСФться у збiльшеннi мiсткостi пiдприСФмств до 5002000 мiiь i бiльше. Територiальна концентрацiя на рiвнi мiст-курортiв i рекреацiйних агломерацiй супроводжуСФться розширенням загальнокурортних служб, наприклад, паркового господарства, системи видовищних закладiв, складського i транспортного господарства, торговоi мережi та iн. Це створюСФ умови, якi не може мати окреме рекреацiйне пiдприСФмство.
Але процеси концентрацii у рекреацiйнiй галузi вiдбуваються iнакше, нiж у багатьох iнших галузях господарства. Надмiрна територiальна концентрацiя функцiй у вузлах та агломерацiях, властива деяким рекреацiйним районам, маСФ негативний характер з точки зору повноцiнного вiдновлення та розвитку фiзичних i духовних сил людини.
На вiдмiну вiд виробничих галузей, в рекреацii керуючим параметром частiше всього виступаСФ рекреацiйна мiсткiсть територii. В принципi рекреацiйну мiсткiсть можна збiльшити шляхом кращого облаштування, будiвництва iнженерних споруд, але такi можливостi досить обмеженi. Перевищення меж цих можливостей веде до нових хвиль освоСФння iнших територiй iз незмiненою природою, тобто цикл замикаСФться i починаСФться новий.
Проблеми вивчення рекреацiйноi мiсткостi територii
Комплексна географiчна проблема рекреацiйноi мiсткостi територii стала актуальною у звязку iз намаганням вирiшити двi взаСФмоповязанi суспiльнi задачi забезпечення повноцiнного вiдпочинку робiтникiв та захисту природи у рекреацiйних районах.
Використання природних територiй з рекреацiйною метою ведеться все бiльш iнтенсивними методами. Сутнiсть цiСФi iнтенсифiкацii полягаСФ у повнiй реалiзацii природних та соцiально-економiчних передумов. А поняття рекреацiйноi мiсткостi територii деякими авторами зводиться до суто екологiчних аспектiв.
При визначеннi рекреацiйноi мiсткостi територii необхiдно виходити з того факту, що обСФктом рекреацiйноi дiяльностi виступаСФ рекреацiйний потенцiал, пiд яким розумiСФться вся сукупнiсть природних, культурно-iсторичних та соцiально-економiчних реалiй, якi створюють передумови для органiзацii i проведення вiдпочинку.
При вивченнi рекреацiйного потенцiалу в географii постаСФ проблема визначення рiвнiв (масштабiв) його оцiнки. В залежностi вiд масштабу оцiнки змiнюСФться обсяг поняття рекреацiйний потенцiал та його складових елементiв, вiдповiдно, й рекреацiйноi мiсткостi територii. Рекреацiйний потенцiал рангу краiни або економiчного району включаСФ як ресурсну складову, так i господарський потенцiал рекреацii основнi виробничi фонди i трудовi ресурси. На вiдмiну вiд них потенцiал окремоi функцiональноi зони курорту або нацiонального парку спираСФться на значно менший набiр складових, наприклад, на окремий бiотоп.
На рiвнi краiни або економiчного району поняття рекреацiйноi мiсткостi демонструСФ залежнiсть оптимального рекреацiйного потоку вiд рiвня економiчного розвитку, рiвня життя населення, можливостей використання трудових ресурсiв в сферi вiдпочинку i туризму. Величина потоку рекреантiв залежить вiд розмiрiв краiни (району), вiд обсягiв та стiйкостi рекреацiйних ресурсiв та iх рiзноманiтностi, вiд ступеню розвитку необхiдноi iнфраструктури. Оптимальна величина потоку при iнших рiвних умовах СФ функцiСФю ресурсiв, iнфраструктури i транспортноi доступностi.
Також слiд звернути увагу на пропорцiйнiсть спiввiдношення мiж потоком рекреантiв, тривалiстю iх перебування в краiнi (районi) та чисельнiстю постiйного населення. Так, iноземний туризм в деяких краiнах третього свiту пiсля перевищення певного порогу може викликати проблему нестачi продовольства. Отже, рекреацiйна мiсткiсть як оптимальна величина повинна вiдбивати i продовольчi можливостi краiни (району). Спiввiдношення мiж числом туристiв i постiйних мешканцiв, при якому зберiгаСФться атмосфера гостинностi, приблизно становить 1:3.
Рекреацiйна мiсткiсть залежить також вiд можливостей iнвестування. Краiни з низьким рiвнем економiчного розвитку, навiть при наявностi видатних рекреацiйних ресурсiв, не в змозi направляти значнi iнвестицii в iнфраструктуру i туризм. Бiльше того, використання рекреацiйних ресурсiв в таких краiнах носить екстенсивний характер, що веде до руйнування рекреацiйного потенцiалу. Прикладом слугують деякi африканськi краiни, що розви