Трудове майнове правопорушення як пiдстава матерiальноi вiдповiдальностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?на поведiнка i причинний звязок утворюють обСФктивну, а вина субСФктивну сторону майнового правопорушення.
Тобто умови матерiальноi вiдповiдальностi СФ, на думку В.С. Венедиктова, i елементами правопорушення. У бiльш пiзнiх виданнях вiн уникаСФ подiлу на пiдставу та умови вiдповiдальностi i визначаСФ наступнi елементи в структурi вiдповiдальностi: обСФктивна та субСФктивна сторона, субСФкт та обСФкт [13]. Таким чином можемо зробити висновки, що фактичною пiдставою матерiальноi вiдповiдальностi СФ трудове майнове правопорушення, тобто винне порушення однiСФю зi сторiн трудового договору своiх обовязкiв, що призвело до заподiяння майновоi шкоди iншiй сторонi.
ПогоджуСФмося iз дослiдником ЯковлСФвим В. В., який з аналiзу термiнiв тАЬтрудоветАЭ i тАЬмайноветАЭ робить висновок про самостiйнiсть та вiдокремленiсть згадуваного правопорушення вiд iнших видiв правопорушень. Трудове майнове правопорушення це винне, протиправне дiяння працiвника, вчинене пiд час виконання трудовоi функцii, яке порушуСФ його трудовi обовязки, тягне за собою майнову шкоду для роботодавця i обумовлюСФ застосування майнових санкцiй, передбачених нормами трудового права [21].
Власник або уповноважений ним орган у вiдповiдностi до статей 131, 153 КЗПП Украiни зобовязаний створити умови, необхiднi для нормальноi роботи i забезпечення повного збереження дорученого працiвникам майна, створити безпечнi й нешкiдливi умови працi. Працiвники повиннi дбайливо ставитися до майна пiдприСФмства, установи, органiзацii i вживати заходiв для запобiгання шкоди. Невиконання сторонами трудового договору цих обовязкiв може привести до заподiяння шкоди i притягнення до матерiальноi вiдповiдальностi [27].
Елементи трудового майнового правопорушення СФ одночасно умовами матерiальноi вiдповiдальностi сторiн трудового договору. Такими умовами СФ:
наявнiсть прямоi дiйсноi шкоди, пiд якою потрiбно розумiти втрату, погiршення або пониження цiнностi майна, необхiднiсть для пiдприСФмства, установи, органiзацii зробити витрати на вiдновлення, придбання майна або iнших цiнностей або зробити зайвi виплати. До прямоi дiйсноi шкоди вiдносяться, наприклад, нестача, ушкодження цiнностей, витрати на ремонт зiпсованого майна, штрафнi санкцii за невиконання господарських зобовязань. Згiдно зi ст.130 КЗпП не пiдлягають вiдшкодуванню нестриманi доходи (упущена вигода), пiд якими розумiються прибутки, якi були б отриманi, якби працiвник не здiйснив протиправного дiяння. Не може бути стягнена шкода, що вiдноситься до категорii нормального виробничо-господарського ризику, а також шкода, заподiяна працiвником, який перебуваСФ у станi крайньоi необхiдностi. До нормального виробничого ризику вiдноситься шкода, яка заподiяна, наприклад, при випробуваннi нових технiчних засобiв виробництва, коли неможливо було досягти бажаного результату iншим шляхом i було вжито всiх заходiв щодо запобiгання шкоди. Щодо прямоi дiйсноi шкоди, заподiяноi працiвниковi незаконними дiями (бездiяльнiстю) власника чи уповноваженого ним органу, то пiд нею слiд розумiти втрачений працiвником заробiток за час вимушеного прогулу при незаконному звiльненнi, переведеннi, затримцi видачi трудовоi книжки при звiльненнi; витрати, повязанi з ушкодженням здоровя внаслiдок трудового калiцтва чи професiйноi хвороби (втрачений заробiток, додаткове харчування, придбання лiкiв, санаторно-курортне лiкування, вiдшкодування моральноi шкоди та iн.); вартiсть особистих речей працiвника, якi зiпсованi чи знищенi (викраденi) внаслiдок незабезпечення iх збереження власником;
протиправнiсть дii або бездiяльнiсть однiСФi зi сторiн трудового договору (невиконання або неналежне виконання трудових обовязкiв). Коло обовязкiв сторiн трудового договору, встановлених нормами трудового права, досить багатоманiтне, i дii, якi порушують цi норми, СФ неправомiрними або протиправними. Протиправною СФ поведiнка працiвника, який не виконуСФ або неналежним чином виконуСФ обовязки, передбаченi законодавством, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, посадовими iнструкцiями, трудовим договором, наказами i розпорядженнями власника або уповноваженого ним органу. До протиправних дiй власника (уповноваженого ним органу) можна вiднести такi, як незабезпечення здорових i безпечних умов працi, умов, необхiдних для нормальноi роботи i забезпечення повного збереження майна, незаконнi звiльнення, переведення, вiдсторонення вiд роботи тощо;
причинний звязок мiж протиправним порушенням стороною трудового договору свого обовязку i майновою шкодою, що наступила, тобто результат з неминучiстю випливаСФ iз заподiяного особою дiяння. Вiдповiдальнiсть не може наступити за випадковi наслiдки дiяння. Слiд зазначити при цьому, що п. 2 ст. 133 КЗПП встановлюСФ матерiальну вiдповiдальнiсть керiвникiв пiдприСФмств, установ, органiзацiй, керiвникiв структурних пiдроздiлiв та iх заступникiв у випадках, коли майнова шкода виникла у звязку з неправильною постановкою облiку i зберiгання грошових цiнностей, невжиттям необхiдних заходiв для запобiгання простоям, випуску недоброякiсноi продукцii, розкраданню, знищенню i псуванню матерiальних чи грошових цiнностей. У цих випадках дii (бездiяльнiсть) названих осiб були лише умовою в розвитку причинно-наслiдкового звязку, i притягти iх до матерiальноi вiдповiдальностi можна тодi, коли безпосереднiй заподiювач шкоди не вiдшкодував заподiяну шкоду в повному розмiрi. Коли шкода вiдшкодована повнiстю, вка